Court ruling № 14629965, 02.03.2011, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 р.Справа № 2а-8909/10/1870 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бенедик А.П.

суддів Резнікової С.С.

Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-8909/10/1870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нафтопроммаш"

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Нафтопроммаш» (далі ВАТ «Нафтопроммаш»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, в якому, після уточнення підстав позову, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.10.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 191373,70 грн. прийняте відповідачем за наслідками документальної перевірки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що отримане ним податкове рішення прийнято відповідачем на підставі висновків акту № 145/2332/00378454 від 11.10.2010р. про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства на період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення вимог п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у вигляді прийому готівки ВАТ «Нафтопроммаш»в касу за реалізовані товарно-матеріальні цінності невласного виробництва (за металобрухт) на загальну суму 38274,74 грн. Позивач заперечував проти встановленого порушення та стверджував, що металобрухт утворився в процесі власного виробництва готової продукції ВАТ «Нафтопроммаш» та не був придбаний підприємством для подальшого здійснення купівлі-продажу третім особам, а тому є продукцією власного виробництва.

Крім того, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у відношенні ВАТ «Нафтопроммаш» з порушенням строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року адміністративний позов ВАТ «Нафтопроммаш» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 22.10.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 191373,70 грн.

Відповідач, Охтирська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п. 1, 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 2, 4, 250 Господарського кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін, в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявилися, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, просили справу слухати за їх відсутності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 16.08.2010р. по 02.09.2010р. та з 03.09.2010р. по 04.10.2010р. Охтирською МДПІ проводилася виїзна планова перевірка ВАТ «Нафтопроммаш» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт № 145/2332/00378454 від 11.10.2010 року (а. с. 29).

Актом перевірки ВАТ «Нафтопроммаш» встановлено порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснення прийому готівки в касу за реалізовані товарно-матеріальні цінності невласного виробництва (за металобрухт) на загальну суму 38274,74 грн.

22.10.2010р. податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ВАТ «Нафтопроммаш» в сумі 191 373 грн. 70 коп. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а. с. 8).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ «Нафтопроммаш» реалізовувало металобрухт, який утворився в процесі основного виробництва готової продукції підприємства, а не був придбаний ним для подальшого здійснення купівлі - продажу третім особам. Крім того, Охтирською МДПІ порушено річний строк для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачений ст. 250 ГК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Преамбулою Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст 3 вказаного Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Одночасно пунктом 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

ВАТ «Нафтопроммаш» є машинобудівним підприємством, яке виготовляє нафтогазовидобувне обладнання та продукцію зв'язку. За специфікою металообробних процесів, на виробництві залишаються металовідходи, не придатні для подальшого використання у виробництві та переробці, тобто, металобрухт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт», металобрухт це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Власник металобрухту - юридична або фізична особа, яка володіє, користується і розпоряджається належним їй металобрухтом у межах, визначених законом.

Документи у сфері роботи з металобрухтом - документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку.

Як свідчать письмові докази, первісні документи (накладні) містять дані про походження та належність металобрухту (а. с. 50-62).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що металобрухт є продукцією власного виробництва ВАТ «Нафтопроммаш», тобто, відходами основного виробництва, які утворилися в процесі виробництва власної продукції, а тому позивачем правомірно здійснено оформлення надходження грошових коштів від його реалізації прибутковим касовим ордером.

Статтею 238 Господарського Кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 250 Господарського Кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що фінансові санкції у вигляді штрафів, за порушення регулювання обіг готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст. ст. 238, 239 ГК України, а тому повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 ГК України.

Як свідчать письмові докази, дата проведення касових операцій позивачем 01.07.2009 р., 12.10.2009 р., 14.10.2009 р., а оскаржуване рішення відповідачем прийнято 22.10.2010 р. (а. с. 51, 53, 54, 57, 58).

Таким чином, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про порушення Охтирською МДПІ строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача, Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, не кореспондуються з вимогами частини 2 статті 19 Конституції України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем, як субєктом владних повноважень, не надані належні докази на обґрунтування правомірності своїх дій та прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23 грудня 2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010р. по справі№2а-8909/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А.