Court ruling № 14629550, 15.02.2011, Sevastopol Administrative Court of Appeals

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13304/09/11/0170

15.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Омельченка В. А. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняКисельова А.О.

представник позивача, Приватного підприємства "Галюр"- Івашин Юрій Вікторович, довіреність № б/н від 24.03.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 02.04.10 у справі № 2а-13304/09/11/0170

за позовом Приватного підприємства "Галюр" (вул. К. Маркса, 14, кв. 8, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2010 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіці Крим про застосування до Приватного підприємства "Галюр" штрафних (фінансових) санкцій №0013122303 від 29.10.2009 в розмірі 1455,00грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіці Крим, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постановлене у справі судове рішення, винести нове рішення, яким у позові відмовити.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог Приватнрого підприємства «Галюр», суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги обґрунтовані на нормах чинного законодавства, тому рішення відповідача від 29.10.2009 №0013122303 про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 1455,00грн. не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, обґрунтовано.

Із висновками Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними, заснованими на фактичних обставинах і вимогах закону.

При апеляційному перегляді встановлено, що 09.10.2009 відповідачем проведено планову перевірку господарської одиниці магазину, розташованої за адресою: місто Алушта, пров. Слободський, 1, що належить Приватного підприємству «Галюр», за результатами якої складено акт № 01232 (реєстраційний №1801/01/12/23/24694059.

Актом перевірки встановлено, що на момент перевірки була проведена інвентаризація ТМЦ та складено вибірковий опис ТМЦ. Позивачем не надані товарні та товарно - транспортні накладні на вказані в опису ТМЦ на загальну суму 727,50грн., чим порушено вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного акту перевірки, відповідач 29.10.2009 прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013122303, яким до позивача за порушення пункту 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та статті 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1455,00грн. (727,50грн. х 2).

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт перевірки, в якому факти виявлених порушень повинні викладатися чітко, обєктивно та в повній мірі. Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування фактів виявлених порушень є підстави для прийняття рішень про застосування штрафних санкцій.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що перевірка була проведена на підставі плану графіку, перевіряючи мали направлення на перевірку що містять всі передбачені законом реквізити, надали відповідні службові посвідчення та були допущені до проведення перевірки, тому відповідачем не порушено порядок проведення перевірок з питань дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані:

12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача відповідачем 09.10.2009 встановлено порушення ведення обліку товарних запасів, а саме: відсутність податкових накладних або інших документів первинного обліку на ТМЦ, які знаходяться на місці зберігання та реалізації у магазині.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що видаткові накладні під час проведення перевірки відповідачем не витребувалися та не досліджувалися, Сума проданих ТЦМ та сума ТЦМ у залишку, не перевищує кількості ТЦМ, отриманих позивачем у період листопад 2008року жовтень 2009року за видатковими накладними.

Отже, відповідачем зроблено невірний висновок про наявність не облікованих товарів на місці реалізації та застосування штрафних санкцій у двократному розмірі вартості не облікованих товарів.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що відповідно до вибіркового опису товарів (ТМЦ), що знаходяться на реалізації в магазині позивача, кількість ТМЦ, що знаходилася на місці реалізації не перевищує кількість ТМЦ, отриманих за видатковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при проведенні перевірки магазину, розташованого за адресою : місто Алушта, пров. Слободський, 1, у присутності продавця ОСОБА_3 була проведена інвентаризація товарів, що підтверджується копією вибіркового опису товарів.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством України не передбачено таких повноважень органів державної податкової служби, як зняття фактичних залишків товарів або проведення інвентаризації товару.

Отже, застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1455,00грн. згідно зі спірним рішенням слід вважати неправомірним.

Колегія суддів вважає, що викладені у постанові суду першої інстанції висновки про те, що застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1455,00грн. згідно зі спірним рішенням є неправомірним і висновки акту перевірки від 09.10.2009 згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, мали бути підтверджені відповідачем.

При цьому судова колегія виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції відповідає обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги відповідача не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, та не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіці Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2010 у справі №2а-13304/09/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис В.А.Омельченко підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 21 лютого 2011 р.