№ 14587770, 01.04.2011, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/1191/11 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятостідо ОСОБА_1про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Кременчуцький міськрайонний центр зайнятостізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1про стягнення коштів в сумі 5 782 грн. 59 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості, ОСОБА_1 була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, чим порушила вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем незаконно отримано допомогу у зв’язку з безробіттям в сумі 5 782 грн. 59 коп.

Відповідач 02 березня 2011 року отримала копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 20).

Враховуючи те, що відповідач повідомлена належним чином, а також те, що останньою, у строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ані заперечень, ані заяви про визнання позову до суду не було подано, суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин. Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку скороченого провадження відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 21.08.2008 року та згідно статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 803-XII) гр. ОСОБА_1 зареєстровано в Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості як шукаючу роботу. В поданій заяві відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує (а.с. 9).

Наказом директора Кременчуцького МЦЗ від 21.08.2008 року № НТ080821 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Наказом директора Кременчуцького МЦЗ від 21.08.2009 року № НТ090821 було припинено виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 з 16.08.2009 року. З 08.03.2010 року відповідач знята з обліку в Центрі зайнятості за власним бажанням (а.с. 22-23).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до ст. 2 Закону № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

З матеріалів справи суд вбачає, що ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна у Кременчуцькому МЦЗ з 21.08.2008 року по 08.03.2010 року та отримувала допомогу у зв’язку з безробіттям з 21.08.2008 року по 16.08.2009 року.

Згідно з п. п. "б" п. 3 ст. 1 Закону № 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62 (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 07.12.2005 р. №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005р. №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 р. №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за №1523/11803.

Судом досліджено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зі змісту якої встановлено, що відповідач 15.01.2007 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 12-13).

Таким чином, на момент звернення до центру зайнятості гр. ОСОБА_1 залишалася приватним підприємцем, незалежно від того, отримувала вона доходи від підприємницької діяльності чи ні.

Згідно розрахунку Кременчуцького МЦЗ за період перебування на обліку гр. ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю у розмірі 5 782 грн. 59 коп.

Частиною 3 статті 36 Закону № 1533-ІІІ передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 Порядку № 60/62у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Кременчуцьким міськрайонним центром зайнятості 22.09.2010 року за № 516 було видано наказ про повернення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 (а.с. 24), копію якого відповідач отримала 05.10.2010 року, що підтверджується підписом останньої на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 26).

На дату розгляду справи судом кошти на розрахунковий рахунок позивача від гр. ОСОБА_1 не надійшли.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати суми матеріального забезпечення суду не надала.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 39600) на користь Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості (р/р 37175165303202, Гудк України у Полтавській області, код 22548262, МФО 831019) суму виплаченого забезпечення у зв’язку з безробіттям у розмірі 5 782 грн. 59 коп. (п’ять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні п’ятдесят дев’ять копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

          Суддя                                                                                О.О. Кукоба