№ 14511701, 28.03.2011, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/943/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи:

за позовом: Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до: Відкритого акціонерного товариства "Гайсинський маслосирзавод"

про: стягнення 3000 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Відкритого акціонерного товариства "Гайсинський маслосирзавод" про стягнення 3000 грн.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2011 року за даним позовом відкрито скорочене провадження у справі. Ухвала про відкриття скороченого провадження надіслана відповідачу на адресу, зазначену у довідці Головного управління статистики у Вінницькій області №13/4/229 від 15.02.2011 року. Конверт з вказаною ухвалою повернуто в суд підприємством зв'язку 16.03.2011 року.

Частиною 11 ст. 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців у випадках, передбачених законом застосовується скорочене провадження.

Як встановлено судом, передбачений частиною третьою ст. 183-2 КАС України 10-денний строк для надання відповідачем заперечень проти позову закінчився, відповідні заперечення відповідача до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів згідно із ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи (ст. 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні").

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, у відповідності із п. 14 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", зокрема, має право накладати штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).

Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік (ч. 2 ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Частиною 4 статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" регламентовано, що річна інформація про емітента є відкритою і підлягає оприлюдненню емітентом у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів. Примірник офіційного друкованого видання, в якому опубліковано річну інформацію про емітента, він (емітент) надсилає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Строки, порядок та форми подання регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2007 року за № 97/13364, затверджено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Відповідно до пункту 1 глави 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів розкриття річної інформації має здійснюватись шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, опублікування у офіційному друкованому виданні та подання до Комісії. Розкриття річної інформації здійснюється у такі строки: розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; опублікування у офіційному друкованому виданні - у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним; подання до Комісії - не пізніше 1 червня року, наступного за звітним.

Як встановлено судом, відповідач в порушення вимог статті 40 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та пункту 1 глави 7 розділу V Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591, станом на 18.06.2010 року не опублікував в офіційних друкованих виданнях річну інформацію за 2009 рік, про що складено відповідний акт №278-ВІ від 08.11.2010 року (а.с.6).

Відповідно ж до п. 7 ст. 11 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі зазначеного вище акту Вінницьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову від 15.11.2010 року №293-ВІ про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів (а.с. 4), яка 16.11.2010 року направлена відповідачу рекомендованим листом (а.с.4,5).

Доказів оскарження зазначеної постанови в установленому законом порядку чи її скасування, а так само як і доказів сплати накладеної на відповідача суми штрафних санкцій станом на день розгляду справи в суді відповідачем не надано.

Частиною 3 статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначено, що у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ст.ст. 71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а також зважаючи на те, що прокурор, відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гайсинський маслосирзавод" (вул. Леніна, 74, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, ідентифікаційний код 00444435) в дохід державного бюджету штраф в розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СуддяМультян Марина Бондівна