№ 1449663, 06.03.2008, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2008 р. Справа № 4/53-АП-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту

інвалідів м. Херсон

до науково-виробничого приватного підприємства інститут “Текмаш” м.Херсон

про стягнення 5.000грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача – головний спеціаліст Лагута В.А.

від відповідача - головний бухгалтер Удовикова І.В.

Позивач звернувся з заявою про стягнення 5000грн.00коп. адміністративно - господарських санкцій у зв’язку з нестворенням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005році.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, посилаючись на перерахування штрафу в сумі 500грн.00коп. та зобов’язується сплатити решту боргу по можливості в 2008році.

Позивач перед початком засідання подав заяву про зменшення суми позову. Він просить стягнути адміністративно - господарські санкції в сумі 4500грн.00коп. у зв’язку з частковим перерахуванням суми позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991року №875-ХП для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

При цьому частина 3 ст. 19 зазначеного Закону передбачає, що підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Виходячи із загальної чисельності працюючих 20 чоловік, відповідачу на 2005рік визначено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця. Відповідно до розрахунку позивача із належного нормативу у відповідача в 2005 році інваліди не працювали. Таким чином, відповідачем не було створено 1 робоче місце, у зв’язку з чим позивачем обгрунтовано нараховано 6595грн.00коп. адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві об’єднанні, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

При цьому санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суми недоїмки за весь її строк.

Документального підтвердження створення нормативу в кількості 1 робочого місця відповідач суду не надав. Матеріали справи свідчать про те, що до звернення позивача з позовом, відповідач сплати штрафні санкції в сумі 1595грн., а також після звернення з позовом ним 14.02.2008року платіжним дорученням №99 сплачено 500грн.00коп., тому позивач підтримує позовні вимоги в сумі 4500грн.00коп., які і просить стягнути з відповідача.

Оскільки документального підтвердження перерахування 4500грн.00коп. відповідач не надав і в засідання суду, вимоги позивача про стягнення зазначеної суми підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина постанови.

Керуючись ст. 87, 94, 98, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 2. Стягнути з науково-виробничого приватного підприємства інститут “Текмаш” м.Херсон вул.Залаегерсег № 19 кв. 68 р/р 26005356 в Херсонській філії ВАТ “Кредобанк” МФО 352413 код 24110704:

а) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Херсон пров.40 років Жовтня, 5-а одержувач УДК в м.Херсоні код 24104230; р/р № 31219230700002 в банку Головного управління Державного казначейства по Херсонській області МФО 852010; * код ЗКПО підприємства; 50070000; 01; - платежі до Фонду соціального захисту інвалідів –4.500грн.00коп. адміністративно-господарських санкцій;

б) в доход державного бюджету –одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 – 45грн.00коп. державного мита.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили та надіслати ДПІ у м.Херсоні.

Для апеляційного оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя З.І. Ємленінова

Постанова підписана 11.03.2008року.