№ 1449128, 05.03.2008, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2008 р. Справа № 12/303

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Бутирського А.А. за участю секретаря судового засідання Козмуляка М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

прокурора Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Кіцманського районного центру зайнятості м.Кіцмань Чернівецької області

до Южинецької сільської ради с.Южинець Кіцманського району Чернівецької області

про стягнення 8842,61 грн.

Представники:

Від позивача –Пантелюк В.В. –гол. спеціаліст-юрисконсульт (дов. від 19.02.2007р.)

Від відповідача –Федорів Я.М. –сільський голова (посвідчення від 14.04.2006р.)

В засіданні приймали участь: прокурор Філіпець В.П.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Кіцманського району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кіцманського районного центру зайнятості м.Кіцмань Чернівецької області до Южинецької сільської ради с.Южинець Кіцманського району Чернівецької області про стягнення 8842,61 грн. штрафу за неповідомлення відповідачем про вивільнення його працівників гр. гр. Бугая І.В. та Фалібогу В.Д. в зв’язку із скороченням штату.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, на підставі перевірки проведеної у відповідача, встановлено, що останній своїм розпорядженням № 39 від 01.10.2007 року в зв’язку із скороченням штату звільнив гр. гр. Бугая І.В. та Фалібогу В.Д., але в порушення п.5 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” про вивільнення працівників не повідомив Кіцманський районний центр зайнятості. По факту вказаного порушення складено акт № 1 від 22.11.2007 року та винесено припис від 22.11.2007 року, яким зобов’язано відповідача сплатити штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника, а саме: за гр. Бугая І.В. в сумі 4662,14 грн. та за гр. Фалібогу В.Д. в сумі 4180,47 грн., що разом склало 8842,61 грн. Відповідач припис не виконав, штраф не сплатив, що стало підставою для звернення з позовом.

Ухвалою від 20.12.2007 року відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 16.01.2008 року за участю представників сторін.

В судовому засіданні 05.03.2008 року представник відповідача усно визнав позовні вимоги.

Заслухавши представників сторін та прокурора, розглянувши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст.46 Конституції громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про зайнятість населення” (далі –Закон) від 01.03.1991 року № 804-ХІІ із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 03.04.2003р. № 662-ІУ зайнятість –це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така , що як правило приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

У відповідності до п.5 ст. 20 Закону при вивільнені працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установ, організацій, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніше як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строк вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення –направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов’язкового державного соціального захисту вивільнюваних працівників.

22.11.2007 року було проведено перевірку, на підставі якої винесено акт № 1, яким встановлено, що розпорядженням Южинецької сільської ради № 39 від 01.10.2007 року в зв’язку із скороченням штату, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, було вивільнено громадянина Бугая Івана Васильовича та громадянина Фалібогу Василя Дмитровича. Однак відповідач, в порушення вимог п.5 ст. 20 Закону повідомлення про вивільнення працівників в районний центр зайнятості не надіслало. На підставі вказаного акту винесено припис від 22.11.2007 року, яким зобов’язано відповідача сплатити штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника в сумі 8842,61 грн.

Річна заробітна плата гр. Бугая І.В. складає 4662,14 грн. та гр. Фалібоги В.Д. складає 4180,47 грн., що підтверджено довідками Южинецької сільської ради № № 1362, 1363 від 16.11.2007 року.

За таких обставин справи та враховуючи, що на момент вирішення спору припис від 22.11.2007 року відповідачем не оскаржувався та виконаний не був, позов слід задовольнити.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Южинецької сільської ради с.Южинець Кіцманського району Чернівецької області, вул. Центральна, 10, (код 02027397) Кіцманського районного центру зайнятості м. Кіцмань, вул. Сторожинецька, 10 (код 21432436) 8842,61 грн. штрафу.

3. Стягнути з Южинецької сільської ради с.Южинець Кіцманського району Чернівецької області, вул. Центральна, 10, (код 02027397) у дохід державного бюджету 88,42 грн. державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 185, ч. 1-3, 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя

А.А.Бутирський