Decision № 1447826, 11.03.2008, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2008 р.

Справа № 19/6818

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Адамс" с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району

про стягнення 38466,95 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивача: Грищенко О.М. - за довіреністю від 01.02.08р.

відповідача: не з’явився

Суть спору:

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Оскільки відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст.75 ГПК України.

Про час і місце судового засідання відповідач належним чином повідомлений.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між сторонами був укладений договір № 002-03-ХМ від 21.03.07р. купівлі–продажу товару на умовах відстрочення платежу, згідно умов якого асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках, рахунках та накладних документах, що є невід’ємною частиною договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 45% від вартості товару згідно з додатком оплачується відповідачем протягом трьох робочих днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури; 55% від вартості товару згідно з додатком оплачується відповідачем в строк до 1 травня 2007 року без виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до п.п. 8.1.- 8.3 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку. За несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує штраф у розмірі 7% від вартості товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 54900,00 грн. згідно видаткових накладних № РН-ХМ00018 від 21.03.2007 року на суму 21816,00 гривень, № РН-ХМ00046 від 18.04.2007 року на суму 30679,20 гривень, № РН-ХМ00053 від 26.04.2007 року на суму 2404,80 гривень по довіреностях, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до умов договору позивач виставив відповідачу для оплати поставленого товару рахунки-фактури: №СФ-ХМ00012 від 19.03.2007 року; №СФ-ХМ00040 від 17.04.2007 року; №СФ-ХМ00048 від 26.04.2007 року.

У зв’язку з тим, що відповідач свої зобов’язання в частині оплати за поставлений позивачем товар виконав лише частково, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 33084,00 грн.

За невиконання відповідачем умов договору позивачем, відповідно до п. 8.3 договору, нараховано відповідачу 3843,00 грн. 7 % штрафу від вартості товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 02.05.07р. по 03.09.07р. позивачем додатково нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача 338,75 грн. 3% річних та 1201,20 грн. інфляційних нарахувань за період з червня по липень 2007 року.

Відповідачем не надано суду доказів проведення розрахунку з позивачем.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 54900 грн.

Оскільки в термін, передбачений п. 5.3 договору відповідач не оплатив позивачу повністю вартість поставленого товару, вимоги позивача щодо стягнення 33084,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правомірними є вимоги позивача щодо стягнення 338,75 грн. 3% річних нарахованих за період з 02.05.07р. по 03.09.07р. та 1201,20 грн. інфляційних нарахувань за період з червня по липень 2007 року.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.п. 8.1.,8.3 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. За несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує штраф у розмірі 7% від вартості товару.

Враховуючи те, що відповідач частково провів оплату товару, розмір невиконаного зобов’язання становить 33084,00 грн., пункт 8.3 договору суперечить закону, а тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 2315,88 грн. штрафу у розмірі 7% від суми невиконаного зобов'язання.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82 - 84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "АДАМС" с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району про стягнення 38466,95 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "АДАМС" с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району вул. Матросова, 1 (код 21332108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" м. Київ, вул. Ямська, 28А (код 25591321) 33084,00 грн. (тридцять три тисячі вісімдесят чотири грн. 00 коп.) заборгованості, 338,75 грн. (триста тридцять вісім грн. 75 коп.) 3% річних, 1201,20 грн. (одна тисяча двісті одна грн. 20 коп.) інфляційних нарахувань, 2315,88 (дві тисячі триста п’ятнадцять грн. 88 коп.) штрафу, 369,40 грн. (триста шістдесят дев’ять грн. 40 коп.) державного мита, 113,31 грн. (сто тринадцять грн. 31 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя