Decision № 14433769, 29.03.2011, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2011 р.Справа № 15/5025/327/11 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до Відкритого акціонерного товариства завод "Нева" м. Хмельницький

про стягнення 1518,23грн. інфляційних втрат та 523,53грн. 3% річних

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2. - за довіреністю від 17.03.2011р.

відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні просять суд стягнути з відповідача 1518,23грн. інфляційних втрат та 523,53грн. 3% річних за період з 01.10.2009р. по 01.02.2011р. В обґрунтування позовних вимог посилається на рішення господарського суду Хмельницької області від 10.11.2009р. по справі №22/1877 яким із ВАТ "Нева" стягнуто на користь позивача заборгованість в сумі 13088,24грн. за отриманий по накладній №72 від 26.07.2007р. товар.

Відповідач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції від 11.03.2011р.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи відповідно до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.11.2009р. у справі №22/1877 задоволено позов приватного підприємця ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства завод "Нева". Стягнуто з відповідача 13088,24коп.боргу, 130грн.88коп., державного мита та 236грн. витрат на формаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.04.10р. рішення господарського суду Хмельницької від 10.11.2009р. у справі № 22/1877 залишене без змін.

В зв'язку з невиконанням відповідачем в добровільному порядку грошових зобов'язань за отриманий по накладній №72 від 26.07.2007р. товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1518,23грн. інфляційних втрат та 523,53грн. 3% річних за період з 01.10.2009р. по 01.02.2011р.

Аналізуючи матеріали справи і оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобв'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо), або утриматись від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, якою передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконане неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в т.ч. передбачені ст.625 ЦК України.

Невиконання відповідачем зобовязань перед позивачем щодо оплати отриманого по накладній №72 від 26.07.2007р. товару в сумі 13088,24грн. встановлено при розгляді господарським судом справи №22/1877.

Відповідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідачем доказів щодо сплати заборгованості суду не надано.

В звязку з несплатою відповідачем заборгованості по розрахунках за отриманий товар, позивачем проведено нарахування на суму боргу 13088,24грн. 1518,23грн. інфляційних, а також 523,53грн. 3 % річних за період з 01.10.2009р. по 01.02.2011р.

Перевіривши розрахунок інфляційних і річних у відповідності до діючого законодавства, суд встановив, що заявлені інфляційні в сумі 1518,23грн. та 523,53грн. 3 % річних підлягають стягненню в повному об'ємі.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 45, 47, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства завод "Нева" про стягнення 1518,23грн. інфляційних витрат та 523,53грн. річних задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства завод "Нева" (м.Хмельницький, вул.Курчатова,6, код ЄДРПОУ 14307972) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) - 1518,23грн. (одну тисячу п'ятсот вісімнадцять гривень 23коп.) інфляційних нарахувань, 523,53грн. (п'ятсот двадцять три гривні 53коп.) 3% річних, 102грн. (сто дві гривні) витрат по оплаті державного мита та 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи, 2 - позивача, 3 - відповідача.