Decision № 14428126, 09.03.2011, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року Справа № 11/5026/337/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Довганя К. І. при секретарі –Сахно І. В., за участю представників сторін: позивача –Гуцало І.В. за довіреністю, відповідача –Чепурна С. А за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" до відкритого акціонерного товариства "Темп" про стягнення 79320 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу за поставлену теплову енергію з урахуванням пені, інфляційних, річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на умовах укладеного сторонами договору поставляв відповідачу теплову енергію, за яку останній повного розрахунку не провів. За твердженням позивача відповідач заборгував йому за січень 2008р. 15 267, 84 грн., строк сплати до 10.02.2008р., за лютий 2008р. 11 851, 66 грн., строк сплати до 10.03.2008р., за березень 2008р. 18 125, 53 грн., строк сплати до 10.04.2008р., за квітень 2008р. 7 900, 16 грн., строк сплати до 10.05.2008р. На вказані суми позивачем нарахована пеня в сумі 4260 грн. 35 коп., інфляційні в сумі 17481 грн. 53 коп. та 3% річних в сумі 4433 грн. 23 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у ньому.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, заперечивши його в сумі 15267 грн. основного боргу, 3791 грн. 74 коп. інфляційних, 1324 грн. 87 коп. річних та в цілому пені. Заперечення вмотивовано пропуском позивачем строків позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

01 листопада 2005 року між відкритим акціонерним товариством "ТЕМП" (Відповідач) та комунальним підприємством теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" (Позивач) був укладений договір про постачання теплової енергії №579-1.1.11/246 (надалі по тексту Договір). За умовами договору позивач відпускав відповідачу теплову енергію протягом січня-квітня 2008 року на потреби приміщення гуртожитку за адресою вул. Горького, 4 у м. Черкаси.

Відповідно до пункту 6.2. договору відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу плату за використану теплову енергію до 10 числа місяця наступного за розрахунковим рахунком постачальника. Позивачем у 2008 році була поставлена теплова енергія відповідачу, а саме:

• у січні 2008р. на суму 15 267, 84 грн., строк сплати до 10.02.2008р.;

• у лютому 2008р. на суму 11 851, 66 грн., строк сплати до 10.03.2008р.;

• у березні 2008р. на суму 18 125, 53 грн., строк сплати до 10.04.2008р.;

• у квітні 2008р. на суму 7 900, 16 грн., строк сплати до 10.05.2008р.

Однак відповідач в порушення умов договору вартість отриманої теплової енергії на час розгляду справи не сплатив.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 639, ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення договору про постачання теплової енергії від 01.11.2005 р. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу теплову енергію у період з січня по квітень 2008 р. на загальну суму 53145 грн.

Щодо стягнення за січень 2008р. на суму 15 267, 84 грн. основного боргу, 3 791, 74 грн. інфляційних за період з 11.02.2010р. по 31.12.2010р., 1 324, 87 грн. -З % річних за період з 11.02.2010р. по 31.12.2010р. то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч.І ст. 260 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Положеннями статті 266 ЦК України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливає і до додаткової вимоги.

Позивач просить стягнути з відповідача:

• основного боргу за січень 2008р. у розмірі 15 267, 84 грн. строк сплати якого до10.02.2008р.;

• інфляційних, нарахованих за період з 11.02.2010р. по 31.12.2010р. у розмірі 3 791, 74 грн.;

• 3 % річних, нарахованих за період з 11.02.2010р. по 31.12.2010р. у розмірі 1 324, 87 грн.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми. Тобто, вимога про сплату інфляційних витрат та річних є додатковою вимогою.

Статтею 266 Цивільного кодексу України передбачено правило, згідно з яким закінчення строку позовної давності для основної вимоги означає автоматичне закінчення відповідного строку і для акцесорних (додаткових) вимог, спрямованих на забезпечення виконання основного зобов'язання або пов'язаних із здійсненням самого права.

Перебіг позовної давності щодо зобов'язання оплати боргу за січень 2008р. у розмірі 15 267,84 грн. починається 11.02.2011р., а з позовом до суду позивач звернувся 15.02.2011 р., тобто після закінчення трирічного строку позовної давності. Оскільки не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо стягнення основного боргу, то не підлягають до задоволенню також і вимоги щодо нарахованих на цю суму інфляційних та річних.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також не підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення пені в сумі 4 260, 35 грн. за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., виходячи з наступного.

Відповідно до ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Враховуючи, що нарахування пені почалось:

• За січень 2008р. з 11 лютого 2008 року та припинилось 11 серпня 2008 року;

• За лютий 2008р. з 11.03.2008р. та припинилось 11 вересня 2008р.;

• За березень 2008р. з 11.04.2008р. та припинились 11 жовтня 2008р.;

• За квітень 2008р. з 11.05.2008р. та припинились 11 листопада 2008р.,

а позивач звернувся з позовом до суду лише у лютому 2011 року, то встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності для стягнення пені сплинув.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 37877 грн. 35 коп. основного боргу, 13689 грн.79 коп. інфляційних, 3008 грн. 36 коп. 3% річних.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Темп" м. Черкаси, вул. Горького, буд. 27, код 14308948 на користь комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" м. Черкаси, вул.. О. Дашковича, 62, код 02082522 –37877 грн. 35 коп. основного боргу, 13689 грн.79 коп. інфляційних, 3008 грн. 36 коп. 3% річних, 545 грн. 75 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 162 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань

Повний текст рішення підписано 12 березня 2011 р.