Decision № 14413115, 03.03.2011, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/1403.03.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілець-2000» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм -Еліт»

про стягнення 572388,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Давиденко М.В. (довіреність від 01.12.2010р.);

від відповідача: Зломинога В.М. (довіреність №10/02-01 від 10.02.2011р.)

В судовому засіданні 03 березня 2011 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрілець-2000»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм -Еліт»(надалі - відповідач) заборгованості на суму 572388,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків не виконав та вартість поставленого товару не оплатив, посилаючись при цьому на положення глави 69 Цивільного кодексу України. Посилання позивача на зазначену главу відбувається у звязку тим, що най його думку, всі матеріали справи містять у собі істотні умови договору комісії.

З огляду на відсутність документально підтверджених підстав для застосування положень глави 69 Цивільного кодексу України, на яке позивач зсилається в позовній заяві судом застосовуються загальні положення про виконання зобовязання.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував в повному обсязі. Заперечення відповідача мотивовані тим, що на його думку між сторонами не існує і ніколи не існувало зобовязань по договору, адже умов щодо їх створення не було дотримано відповідно до законодавчого порядку.

Ухвалою від 04.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 22.02.2011р. 22.02.2011р. у звязку з неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи був відкладений до 03.03.2011р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди на передачу товару на реалізацію, згідно з якої позивач мав надати матеріал, а відповідач прийняти і оплатити вартість товару.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями серії ЯПВ №573216 від 09.12.2008р., №573215 від 19.11.2008р., №573214 від 17.11.2008р., №573211 від 05.11.2008р. про отримання товару від позивача ОСОБА_1 та передачу останнім згідно Накладних на передачу товару на реалізацію №49 від 06.11.2008р., №50 від 06.11.2008р., №53 від 17.11.2008р., №54 від 17.11.2008р., №55 від 25.11.2008р., №56 від 26.11.2008р., №58 від 10.12.2008р., №62 від 24.12.2008р. (копії в матеріалах справи) на загальну суму 735142,00 грн. відповідачу, про міститься відмітка останнього на кожній накладній.

Як стверджує позивач, що підтверджується реєстром платіжних документів за період з 09.12.2010р. по 09.12.2010р. від 09.12.2010р. відповідач частково розрахувався з позивачем за наданий останнім товар на суму 162 754,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач належним чином виконав умови усного договору, а відповідач частково оплатив вартість наданого йому товару. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 572388,00 грн. (735142,00 грн. 162 754,00 грн.).

25.11.2010р. позивач на адресу відповідача направив лист-вимогу №25/11-2 від 25.11.2010р. (копія в матеріалах справи) в якій просив оплатити існуючу заборгованість за поставлений товар. Відповіді на претензію позивач не отримав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не виконане зобовязання по оплаті повної вартості наданих товару після їх прийняття. Факт наявності боргу в розмірі 572388,00 грн. відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню та .

Судові витрати позивача у сумі 5959,88 грн. (5723,88 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм -Еліт»(код ЄДРПОУ 35442130, адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, будинок, 12) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрілець-2000»(код ЄДРПОУ 31409262, адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 6/31, р/р № 26005286051001 в КРУ КБ Приватбанк, МФО 321842) грошові кошти в розмірі 572388,00 грн. (пятсот сімдесят дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень 00 копійок) та судові витрати: 5723,88 грн. (пять тисяч сімсот двадцять три гривни 88 копійок) державного мита і 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 04.03.2011р.