Decision № 14409499, 15.03.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11                                                                                           Справа№ 5015/769/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. за участю представників позивача Самойленко О.С., Миронова Є.Л. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного підприємства „Аванті” до товариства з обмеженою відповідальністю „Львівське шляхо-будівельне управління №40” про стягнення заборгованості за договором поставки №06/05-01 від 06 травня 2008 року

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Аванті” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Львівське шляхо-будівельне управління №40”, просить суд стягнути з відповідача 195000,00 грн. основного боргу, 7137,00 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки №06/05-01 від 06 травня 2008 року. Пеня нарахована за період шість місяців.

В судовому засіданні представники позивача подали уточнення до позовної заяви, згідно з яким позивач збільшив позовні вимоги в частині суми пені - просить суд стягнути з відповідача 13133,91 грн.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та в доданих документах. Наполягають на розгляді справи по суті, мотивуючи віддаленістю місцезнаходження позивача, значними витратами на приїзд до Львова в судове засідання.

Щодо уточнених позовних вимог в частині збільшення пені суд констатує, що позивач не надав суду доказів надсилання відповідачу уточнення позовних вимог, за поясненням представника позивач розраховував надати ці уточнення представнику відповідача в судовому засіданні. А оскільки представники позивача наполягають на розгляді спору по суті, суд не приймає до розгляду уточнених позовних вимог. Така позиція суду ґрунтується на приписах ст.ст. 22, 54, 56, 57 ГПК України.

Відповідач з невідомих суду причини повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, котре знаходиться в матеріалах справи (поштове відправлення відповідач отримав 21 лютого 2011 року).

З урахуванням викладеного суд ужив всіх передбачених законом заходів щодо забезпечення процесуальних прав відповідача і тому суд ухвалює розглядати справу за приписами ст. 75 ГПК України – за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст. 655 Цивільного Кодексу України).

Згідно із ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 Цивільного Кодексу України).

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з матеріалами справи, 06 червня 2008 року сторони уклали договір поставки №06/05-01, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу нафтопродукти, а відповідач - прийняти нафтопродукти та оплатити їх. Відповідно до п.3.3. договору поставка партії товару вважається узгодженою, а заявка покупця вважається прийнятою постачальником до виконання з моменту виписки рахунка на передплату товару, його транспортування та послуг з відвантаження вантажовідправника, осяг заявки, що прийнята до виконання, визначається найменуванням продукту та його кількості, що вказані в рахунку на передплату.

Згідно п.4.3. договору, підставою для перерахування передплати за товар є рахунок на передплату постачальника. Згідно п.4.4. договору за узгодженням з постачальником допускається оплата за окремі партії товару.

На виконання умов договору поставки №06/05-01, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 220712,68 грн. згідно наступних документів:

-          рахунок–фактура №СФ-0000432 від 19.09.2008р., видаткова накладна №РН-0000395 від 19.09.2008р., податкова накладна №391 від 19.09.2008р. на суму 106675,00 грн.;

-          рахунок–фактура №СФ-0000467 від 02.10.2008р., видаткова накладна №РН-0000430 від 02.10.2008р., податкова накладна №426 від 02.10.2008р. на суму 114037,68 грн.;

-          довіреності: серія ЯОС №078774/159 від 19.09.2008р., серія ЯОС №078803/188 від 02.10.2008р.

Копії вказаних документів долучено до матеріалів справи.

Відповідач частково оплатив вартість поставленого товару в сумі 25712,68 грн.

28 серпня 2010 року сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 195000,00 грн.

Позивачем направлено відповідачу претензії від 04 січня 2010 року та від 30 листопада 2010 року про сплату залишку заборгованості в розмірі 195000,00 грн.

Відповідач 12 січня 2010 року надіслав позивачу гарантійний лист в якому гарантував сплату заборгованої суми та просив розтермінувати її сплату до 01 вересня 2010 року.

На момент розгляду спору суду не надано доказів оплати відповідачем заборгованості в сумі 195000,00 грн.

На підставі п.6.2 договору поставки №06/05-01 від 06 травня 2008 року на прострочену суму грошового зобов’язання нараховано пеню в сумі 7137,00 грн.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача 195000,00 грн. основного боргу, 7137,00 грн. пені за договором поставки №06/05-01 від 06.05.2008 року. Судові витрати суд покладає на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Львівське шляхо-будівельне управління №40” (79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 7-а; ідентифікаційний код 32408720) на користь приватного підприємства „Аванті” (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Красіна, 89-а, к. 212; ідентифікаційний код 30259015) 195000,00 грн. основного боргу, 7137,00 грн. пені та судові витрати: 2021,37 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                           Гриців В.М.