Court ruling № 14409489, 28.03.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

28.03.11                                                                                 Справа№ 5015/1643/11

Суддя господарського суду Львівської області Морозюк А.Я.

Розглянувши матеріали:

За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс ліс», м.Львів

про:порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансліс»(79053, м.Львів, вул.Володимира Великого,50, ідентифікаційний код 31526316) В С Т А Н О В И В :

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансліс»про порушення справи про його банкрутство в порядку ст.ст. 6,7,11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. В заяві заявник(боржник) посилається на положення ч.5 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме, на те, що боржник зобов’язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо при ліквідації боржника не у зв’язку із процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор; справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора(кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно із абз.8 ст.1 зазначеного Закону, безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно із абз.3 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржником є суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів(обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суд відзначає, що наявність двох складових актів: рішення юрисдикційного органу та постанови державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження складають необхідний комплект документів, які підтверджують факт неплатоспроможності боржника, безспірності грошових вимог кредиторів та їх розмір. Постанови державної виконавчої служби визначають перебіг трьохмісячного строку для задоволення безспірних вимог кредиторів. Крім цього, вказані документи визначають розмір вимог(не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати), оскільки лише наявність безспірних грошових вимог в розмірі не менше вказаної суми може слугувати підставою для порушення справи про банкрутство в порядку ст.ст.6,7 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів,пені).

Відповідно до ч.3 ст.7 вказаного Закону, до заяви боржника додаються, зокрема, інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до ч.6 ст.7 зазначеного Закону, у разі якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов’язаний одночасно подати план санації відповідно до вимог цього Закону.

В заяві про порушення справи про банкрутство не викладено обставин і до заяви не долучено доказів, які підтверджують неплатоспроможність боржника в контексті вищенаведених норм абзаців 3 та 8 ст.1, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Факт подання ДПІ у Франківському районі м.Львова адміністративного позову до ТзОВ «Трансліс»на суму 90115,61 грн та відкриття провадження у справі не являється доказом неплатоспроможності боржника. Також не подано план санації боржника.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо, зокрема: у заяві не вказано інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Виходячи із наведеного, керуючись ч.1 ст.5, ч.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.3 ч.1 ст.63, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.          Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансліс»про порушення справи про його банкрутство - повернути без розгляду з доданими до неї документами.

          Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: Заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи, на 14 аркушах.

Суддя                                                                                           Морозюк А.Я.