Court ruling № 14406418, 21.03.2011, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"21" березня 2011 р.№ 32/17-2011-325 Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до боржника: Приватного підприємства „Нео логістік сервіс” (м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 4-А, кв. 23, код ЄДРПОУ 36343822)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „Нео логістік сервіс” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , посилаючись на неспроможність виконати зобовязання по договору № 14-КП від 14.09.2010р.

З доданої до заяви банківської квитанції №45 від 16.03.2011р. вбачається, що заявником сплачено 45 грн. в рахунок оплати державного мита. Однак відповідно до п.”б” ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” із заяв кредиторів про порушення справи про банкрутство, що подаються до господарського суду ставка державного мита становить 5 неоподаткованих мінімумів громадян, тобто на час звернення заявника - 85 грн.

Заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до заяви про визнання банкрутом Приватного підприємства „ Нео логістік сервіс” підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство не додано доказів сплати державного мита у встановленому законом порядку та розмірі; не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора, якими згідно зі ст. 1 цього закону є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Однак, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до заяви про визнання банкрутом Приватного підприємства „ Нео логістік сервіс” доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” не надав.

Крім того, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у заяві про порушення справи як на одну з підстав порушення справи за спрощеною процедурою банкрутства, передбаченою ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилається на факт відсутності підприємства за місцезнаходженням.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” факт відсутності боржника повинен підтверджуватись витягом (довідкою) із Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб (ЄДР). Даної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 22.05.2007р. по справі № 32-21/19-06-518.

Проте, в порушення ч.ч. 1, 3 ст. 7, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якими встановлено, що до заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заявник не надав передбачених законодавством доказів відсутності Приватного підприємства „Нео логістік сервіс” за місцезнаходженням, оскільки надані акти перевірки місцезнаходження боржника №1 від 08.02.2011р., №2 від 25.02.2011р. та №3 від 15.03.2011р. взагалі не може розглядатись судом як належний доказ відсутності боржника з наведених вище підстав.

Будь-яких інших доказів, які підтверджують наявність підстав для застосування спрощеної процедури банкрутства щодо Приватного підприємства „ Нео логістік сервіс” за положеннями ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника заявником суду не надано.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Згідно п.5 ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше пяти днів з дня надходження повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з додані до неї документи без розгляду з підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього закону.

Враховуючи вищевикладене, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Приватного підприємства „ Нео логістік сервіс” підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Керуючись п. 5 ч.1 ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Приватного підприємства „ Нео логістік сервіс” (код ЄДРПОУ 36343822) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

2. Видати заявнику довідки для повернення коштів з Державного бюджету України до ч. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України з наступними змінами від 13.04.2007 р. N 627, та п.2 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. N 7-93.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 3-х арк. з додатком на 41-му арк.

Суддя Грабован Л.І.