Court ruling № 14356366, 28.02.2011, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11 № 39938/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Олендера І.Я., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року у справі за позовом Спільного українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення з державного бюджету заборгованості з ПДВ за листопад та грудень 2008 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне українсько-іспанське товариство з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» в квітні 2009 року звернулось в суд з позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (далі МДПІ) і Головного управління державного казначейства України у Тернопільській області та просило скасувати податкові повідомлення-рішення Бережанської МДПІ № 0000012301/0 від 30.01.2009 року та № 0000142301/0 від 23.03.2009 року і стягнути з Державного бюджету України в користь позивача заборгованість з ПДВ за листопад 2008 року в сумі 9729 грн., та за грудень 2008 року в сумі 68095 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Бережанської МДПІ при проведенні перевірки було неправильно застосовано Закон України «Про податок на додану вартість» через що було незаконно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення чим позбавлено позивача права на відшкодування ПДВ з держбюджету за листопад та грудень 2008 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем не дотримана одна з умов для отримання права на бюджетне відшкодування, а саме завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в порівнянні з від»ємним значенням різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад та грудень 2008 року в звязку з чим суд прийшов до висновку про правомірність дій працівників Бережанської МДПІ при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З цією постановою не погодився апелянт Спільне українсько-іспанське товариство з обмеженою відповідальністю «Санза Топ», який звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.09.2009 року скасувати та винести нову постанову, якою повністю задовільнити позовні вимоги позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд при прийнятті оскаржуваної постанови порушив норми матеріального права, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97 ВР) та не врахував розяснення у формі інформаційного листа Державної податкової адміністрації України.

В судовому засіданні представник Спільного українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовільнити повністю, скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року і винести нову постанову, якою позовні вимоги задовільнити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, представника Спільного українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ», перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Спільне українсько-іспанське товариство з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» зареєстроване Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області 29.12.2002 року згідно розпорядження № 237-240 та з 09.01.2003 року є платником податку на додану вартість.

В січні та в березні 2009 року працівниками Бережанської МДПІ було проведено позапланові виїзні перевірки Спільного українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» в результаті яких було складено акти про результати позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 27.01.2009 року № 31/23 134/31274081 (а.с.10-21) та від 20.03.2009 року № 135/23 134/31274081 (а.с.22-32).

На підставі вищевказаних актів Бережанською МДПІ було прийнято 30 січня 2009 року податкове повідомлення-рішення № 0000012301/0 у відповідності до якого позивачу зменшено суму з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2008 року в розмірі 9729 грн. та 23.03.2009 року податкове повідомлення-рішення № 0000142301/0 у відповідності до якого позивачу зменшено суму з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 68095 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що від»ємне значення податку на додану вартість виникло у звязку з тим, що підприємство здійснює реалізацію власної виробленої продукції за межі митної території України, податок на додану вартість при цьому обчислюється за нульовою ставкою у відповідності з п.п. 6.2.1, п.6.2 ст.6 Закону № 168/97 ВР.

На думку колегії суддів відмовляючи позивачу в позові суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не дотримано однієї з умов для отримання права на бюджетне відшкодування, а саме, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в порівнянні з від»ємним значенням різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад та грудень 2008 року в звязку з чим оскаржувані повідомлення-рішення вважав правомірними та підставно відмовив позивачу в позові.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю «Санза Топ» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року у справі № 2а-1258/09 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: В.М. Каралюс

Судді : І.Я.Олендер

В.З.Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2011 року.