Decision № 14353973, 15.03.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 5016/363/2011(17/15)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Ковиньової О.Ю.,

з участю представників сторін:

від позивача Громова Л.А., довіреність № 5597/01 від 28.10.10р.;

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/363/2011(17/15)

За позовом: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»,

54034, м.Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а,

Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 54056, АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості у розмірі 5243,97 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” (надалі- позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 5243 грн. 97 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи у судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

01 жовтня 2006 року мiж Обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго»(далі-позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-відповідач) було укладено договiр № 3503 (надалі-Договір) від 01.10.2006 року на постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1.

Свої зобовязання по теплозабезпеченню згiдно умов Договору позивач виконав належним чином, а саме: позивач вiдпустив вiдповiдачу теплову енергiю за термiн з 01 березня 2010 року по 31 січня 2011 року на загальну суму 4918 грн. 37 коп., яка вiдповiдачем не сплачена, що пiдтверджується нарядами на включення системи опалення та розрахунком суми основного боргу.

На оплату спожитої теплоенергii позивачем на адресу вiдповiдача було надiслано рахунки, що пiдтверджено поштовими реестрами.

Вiдповiдно до п.п. 1.8, 1.9 договору вiдповiдач повинен здiйснювати yci розрахунки щомiсячно протягом року шляхом перерахування авансових платежiв на наступний мiсяць до 05 числа поточного мiсяця. Остаточна оплата повинна здiйснюватись до 05 числа мiсяця наступного за звiтним (розрахунок суми платежiв зазначено у додатку № 1 до Договору). Нарахування сум проплати за послуги по теплозабезпеченню проводилися згідно зі встановленими тарифами за 1 кв.м., що вказується у виставлених рахунках на оплату. Але вiдповiдач не розраховується за послуги по договору.

Заборгованiсть за спожиту теплову енергiю за перiод з 01.03.2010 року по 31.01.2011 року та станом на 10 лютого 2011року складає 4918,37 грн.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно то закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у випадку невиконання ним грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з боржника за період прострочення платежів за теплову енергію за період з 01 серпня 2010р. по 31 січня 2011р. збитків від інфляції в розмірі 121,36 грн. та 3 % річних за період з 04 квітня 2010 року по 07 лютого 2011р. в сумі 43,08 грн.

За правилами п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На пiдставi Закону Украiни «Про вiдповiдальнiсть за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» сторонами в п. 5.1 договору узгоджено: в разi несвоєчасної оплати послуг у строки, визначенi у п.1.9 Договору "споживач" зобов'язаний сплатити на користь "постачальника" суму заборгованостi з урахуванням за весь час прострочення виконання зобов'язання, пеню у розмiрi подвiйної облiкової ставки Нацiонального банку Украiни, що дiяла в перiод, за який сплачується пеня вiд суми заборгованостi за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми позивачем нараховано відповідачу до стягнення неустойки у вигляді пені за період з 12.08.2010р. по 07.02.2011р. в розмірі 161,16 грн.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок пені та 3% за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8., згідно здійсненого розрахунку пеня становить у розмірі 153 грн. 84 коп. та 3% річних 39 грн.99 коп.

Таким чином після здійснення судом перерахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 5233 грн.56 коп., з яких 4918,37 грн.- сума основного боргу, 121,36 грн.- збитки від інфляції, 153,84 грн.- пеня та 3% річних- 39,99 грн.

У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщоіншеневстановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договорута вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту абоінших вимог, щозвичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати вимоги позивача та довести суду шляхом подання належних доказів відсутність своєї вини в спірних правовідносинах.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, відповідачем не заперечені, підтверджуються матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (54056, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) суму основного боргу у розмірі 4918 грн. 37 коп. (чотири тисячі девятсот вісімнадцять грн. 37 коп.), збиткiв вiд iнфляцii у розмірі 121 грн. 36 коп. (сто двадцять одна тисяча грн. 36 коп.), пеню у розмірі 153 грн.84 коп.(сто пятдесят три грн. 84 коп.), 3 % річних - 39 грн.99 коп. (тридцять девять грн. 99 коп.), державне мито у розмірі 101 грн. 79 коп. (сто одна грн. 79 коп.) та 235 грн. 53 коп. (двісті тридцять пять грн. 53 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»(54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А (код 31319242).

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль