Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №2-224/2011 р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2011 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
в складі:головуючого - суддіНестерцової Н.В.
при секретарі - Гордієнко М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Дельта Банк» 20 грудня 2010 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просили стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в розмірі 8254,69 грн. та судові витрати.
У позові зазначено, що 19 листопада 2007 року між ТОВ «КБ «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №001-20232-191107.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 8306,80 грн. на придбання певного майна, на умовах визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 18 листопада 2009 року.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 8306,80 грн.
Відповідач станом на 03 грудня 2010 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 8254,69 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту –5701,62 грн.; заборгованість за відсотками – 492,91 грн.; заборгованість за комісіями – 2060,16 грн.
Позивач просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник позивача ПАТ «Дельта Банк»в судове засідання не з’явився, в поданій до суду позовній заяві просив справу розглядати за його відсутністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що позов визнає в повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутності у попередньому судовому засіданні.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
19 листопада 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №001-20232-191107. (а.с. 8-10)
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у сумі 8306,80 грн. на придбання певного майна/послуг, на умовах визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 18.11.2009 року.
Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором №001-20232-191107 від 19 листопада 2007 року виникла заборгованість, яка станом на 03 грудня 2010 року становить суму 8254,69 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту –5701,62 грн.; заборгованість за відсотками – 492,91 грн.; заборгованість за комісіями – 2060,16 грн. (а.с. 12-13)
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,
2.
виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Встановлено, що відповідно до умов кредитного договору, позивачем були надані відповідачу грошові кошти, чим позивач (банк) виконав свої зобов’язання перед відповідачем (позичальником) по справі, а взяті відповідачем на себе договірні зобов’язання перед позивачем не виконано. Непогашення боржником заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про грубе порушення ним його умов, а також вимог 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов’язань.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому приймається судом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідності його задоволення в повному обсязі.
В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачені при пред’явленні позову витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 553-554, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 169, 174, 208- 209, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, власний МФО 380236, р\р 29093001561778) заборгованість за кредитним договором №001-20232-191107 від 19.11.2007 року у розмірі 8254,69 грн., 82,55 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 8457 (вісім тисяч п’ятсот сім) грн. 24 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Головуючий:
The court decision No. 14339014, Zmiiv District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 17.03.2011. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 2-224/2011. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: