Decision № 14288721, 17.03.2011, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.11 р. Справа № 38/272

Господарський суд Донецької області у складі: Головуючого судді Лейби М.О.

Судді Мєзєнцева Є.І.

Судді Донця О.Є.

при секретарі Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с.Олександрівка, Донецька область

до відповідача: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк

про стягнення суми основного боргу в розмірі 14183,25грн., суми 3% річних в розмірі 1388,79грн., суми індексу інфляції в розмірі 7842,89грн., а всього 23414,93грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, с.Олександрівка, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 14183,25грн., суми 3% річних в розмірі 1388,79грн., суми індексу інфляції в розмірі 7842,89грн., а всього 23414,93грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки вугільної продукції №С-6 від 17.05.2007р., специфікації до договору, банківські виписки, акт звірки, розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції та 3% річних, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач 14.01.2011р. надав суду заяву №05-ю-2011 від 13.01.2011р., в якій просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки у позивача відсутні правові підстави для предявлення позовної заяви до суду у звязку з пропуском строку позовної давності. Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

01.02.2011р. позивач надав суду пояснення, в яких зазначив, що не погоджується із доводами відповідача, посилаючись на те, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів відносно виконання прийнятих на себе зобовязань сторонами за договором поставки вугільної продукції №С-6 від 17.05.2007р. з урахуванням продовження строку дії договору на один рік на підставі п.7.1 договору спливає 31.12.2011р., тобто після дати звернення позивачем до суду.

Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

10.02.2011р. відповідач надав заперечення №16-ю-2011 від 09.02.2011р., в яких зазначив, що листи на які посилається позивач на адресу відповідача не надходили, у звязку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Позивач 22.02.2011р. надав суду додаткові пояснення №б/н від 21.02.2011р., в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи. Крім того, останній надав суду клопотання №б/н від 21.02.2011р., в якому просить суд витребувати у відповідача для огляду оригінали Журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2007р. та Журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2008р. Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2011р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 09.03.2011р., у порядку ст.69 ГПК України.

02.03.2011р. відповідач надав суду супровідний лист, яким просить з метою підтвердження спливу строку позовної давності та не отримання належним чином (тобто відсутністю на підприємстві) листів №8-1186 від 30.08.2007р. та №8-1005 від 08.07.2008р. залучити до матеріалів справи: оригінал довідки №9-50 від 28.02.2011р. з додатками та завірену копію Акту про виділення та знищення справ (документів), не внесених в Національний архівний фонд. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 03.03.2011р. справу №38/272 за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, с.Олександровка, Донецька область до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 14183,25грн., суми 3% річних в розмірі 1388,79грн., суми індексу інфляції в розмірі 7842,89грн., а всього 23414,93грн. призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Донець О.Є., суддя Мєзєнцев Є.І.

14.03.2011р. відповідач звернувся з клопотанням №33-ю-2011 від 12.03.2011р., в якому просить суд здійснити розгляд справи, призначений на 17.03.2011р о 14-30год., за наявними матеріалами, доданими до позовної заяви, у звязку з відсутністю можливості забезпечити явку представника відповідача. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

16.03.2011р. позивач надав суду додаткові пояснення відносно заперечень ДП “ДВЕК”, в яких вважає, що відповідач безпідставно та неправомірно ухиляється від повернення попередньої оплати за недопоставлену вугільну продукцію за договором поставки вугільної продукції №С-6 від 17.05.2007р. та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Додаткові пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2007р. між Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія”, (за договором постачальник, далі відповідач) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (за договором покупець, далі позивач) було укладено договір поставки вугільної продукції №С-6, згідно п.1.1 якого постачальник на умовах, передбачених договором, здійснити поставку вугільної продукції (далі-вугілля) відповідно до специфікацій, які є невідємною частиною договору.

Розділом 3 договору сторони визначили кількість, умови, строки поставки та порядок приймання вугілля.

Так, відповідно до п.3.1, поставка вугілля здійснюється транспортом покупця. Покупець надає постачальнику заявки на відвантаження вугілля з зазначенням необхідної кількості і передбачуваної дати відвантаження вугілля не менш ніж за 5 днів до початку відвантаження.

Строк поставки зазначається у специфікаціях до договору. Відвантаження вугілля провадиться партіями при наявності заявки згідно п.3.1 договору. Обєм кожної конкретної партії постачаємого вугілля визначається розміром здійсненої покупцем передплати (п.3.2).

Розділом 4 договору сторони зазначили порядок розрахунків. Так, відповідно до п.4.1. договору, оплата здійснюється у наступному порядку:

-передплата 100% від вартості місячного обєму поставки, визначеного у заявці покупця.

Фактична кількість поставленого вугілля і сума сплачених за нього грошових коштів звіряється сторонами щомісячно у актах звірки, які складаються не пізніше 10 днів після закінчення місяця поставки (п.4.2).

Пятим розділом договору сторони визначили відповідальність сторін. Кожний спір, виниклий за діючим договором, повинен вирішуватися шляхом переговорів між сторонами і заявою відповідних письмових претензій. Всі можливі претензії за договором повинні бути розглянуті протягом 30 календарних днів з моменту їх отримання (п.5.2).

Розділом 7 договору визначені заключні положення.

Відповідно до п.7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2007р. У випадку, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку договору письмово не заявить про свій намір його розірвати, дія договору продовжується на один рік.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що сторони за місяць до закінчення строку договору письмово не заявляли про свій намір розірвати договір, у звязку з чим суд приходить до висновку, що строк дії договору було продовжено на 1 рік до 31.12.2008р.

Специфікацією на поставку вугільної продукції до договору поставки вугільної продукції №С-6 від 17.05.2007р. сторони визначили найменування вугільної продукції, розрахункову норму, %, ціну за 1тн.грн. без ПДВ, кількість та строк поставки травень 2007р.

Специфікацією на поставку вугільної продукції до договору поставки вугільної продукції №С-6 від 17.05.2007р. сторони визначили найменування вугільної продукції, розрахункову норму, %, ціну за 1тн.грн. без ПДВ, кількість та строк поставки червень 2007р.

Специфікацією на поставку вугільної продукції до договору поставки вугільної продукції №С-6 від 17.05.2007р. сторони визначили найменування вугільної продукції, розрахункову норму, %, ціну за 1тн.грн. без ПДВ, кількість та строк поставки липень 2007р.

Специфікації до договору поставки вугільної №С-6 від 17.05.2007р. підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

На виконання умов договору на поставку вугільної продукції №С-6 від 17.05.2007р. та специфікацій до нього, позивач 21.05.2007р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму у розмірі 45 000,00грн., що підтверджується банківською випискою, яка міститься у матеріалах справи.

За період з травня по липень 2007р. відповідачем на адресу позивача була відвантажена вугільна продукція на загальну суму 30 816,75грн.

29.02.2008р. між Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія” та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 був підписаний акт звірки, відповідно до якого, заборгованість відповідача станом на 29.02.2008р. складає 14 183,25грн.

Акт звірки станом на 29.022008р. підписаний сторонами та скріплений печатками.

08.07.2008р. позивач звернувся до відповідача з листом, яким пропонував відвантажити вугільну продукцію на суму 14183,25грн., або повернути суму попередньої оплати.

Як зазначає позивач, вказаний лист був зданий до канцелярії підприємства відповідача, про що на другому екземплярі листа мається відповідна відмітка та вхідний реєстраційний номер 8-1005 від 08.07.2008р.

Відповідач в порушення умов договору вугілля не відвантажив, суму попередньої оплати позивачу не перерахував.

Оскільки до теперішнього часу відповідач зобовязання за Договором №С-6 від 17.05.2007р. не виконав, суму попередньої оплати не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 14 183,25грн.

Крім цього, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 1388,79грн. та інфляційних у розмірі 7842,89грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Дослідивши договір №С-6 від 17.05.2007р. суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 45000,00грн., що підтверджено наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Відповідач відвантажив позивачу частину вугілля на загальну суму 30 816,75грн.

08.07.2008р. позивач звернувся до відповідача з листом, яким пропонував відвантажити вугільну продукцію на суму 14183,25грн., або повернути суму попередньої оплати.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач зобовязання щодо поставки товару в повному обсязі не виконав, суму попередньої оплати не повернув.

В наданих протягом розгляду справи письмових поясненнях, відповідач підтвердив факт наявності заборгованості в розмірі 14183,25грн. перед позивачем.

Частиною другою ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що відповідач не відвантажив товар та не задовольнив вимогу позивача про повернення суми попередньої оплати суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 14183,25грн.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо не надходження на адресу відповідача листів заявок на які посилається позивач оскільки відповідачем не надано суду належних доказів в обґрунтування заявлених заперечень.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивач в підтвердження звернення з відповідним листом 08.07.2008р. посилається на відмітку та вхідний реєстраційний номер 8-1005 від 08.07.2008р., які поставлені на другому екземплярі листа, що міститься в матеріалах справи.

Відповідач в якості підтвердження наданих заперечень надав суду довідку від 28.02.2011р. № 9-59 згідно з якою, журнальна форма реєстрації вхідної кореспонденції на підприємстві відповідача не ведеться, копію наказу від 14.12.2005р. №278 Про затвердження Інструкції з діловодства в апараті управління ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”, акт від 01.01.2011р. „Про виділення для знищення документів” період 2005р. 2007р., копію наказу від 02.03.2009р. №31 Про затвердження Інструкції з діловодства в апараті управління ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”, Інструкцію з діловодства в спецапараті управління ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”, та зразок відбитку штампу, який ставиться під час реєстрації вхідної кореспонденції.

У відповідності до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, твердження позивача, що звернення до відповідача з листом відбулось 08.07.2008р., суд приходить до висновку, що надані відповідачем докази, не можуть бути прийняті судом як належні, оскільки вказані документи стосуються періодів 2007р., 2009р., а отже не спростовують доводи позивача щодо звернення з листом 08.07.2008р.

Суд не приймає до уваги заяву відповідача про сплив строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог, з огляду на наступне:

Судом встановлено, що 08.07.2008р. позивач звернувся до відповідача з листом, яким пропонував відвантажити вугільну продукцію на суму 14183,25грн., або повернути суму попередньої оплати.

Отже, відповідно до частини другою ст. 530 ЦК України у відповідача виник обовязок виконати умови договору або повернути суму попередньої оплати у семиденний строк від дня предявлення вимоги, тобто до 15.07.2008р. включно.

Таким чином, обчислення строку позовної давності починається з 16.07.2008р.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, визначена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом 22.12.2010р., тобто у строк передбачений ст.257 ЦК України.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 388,79грн. та інфляційних у розмірі 7 842,89грн. суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на наступне:

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та річних ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст.536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачена відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, в даному випадку є помилковим, оскільки нарахування відсотків на суму попередньої оплати повинно відбуватися в порядку ст. 536 ЦК України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача та відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 256, 257, 509, 526, 530, 536, 625, 655-697, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с.Олександрівка, Донецька область до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк про стягнення суми в розмірі 14183,25грн., суми 3% річних в розмірі 1388,79грн., суми індексу інфляції в розмірі 7842,89грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769) на користь Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с.Олександрівка, Донецька область (85660, АДРЕСА_1, 142, ІН НОМЕР_1) суму в розмірі 14183,25грн., державне мито у розмірі 141,83грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 142,95грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.03.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2011р.

Суддя Лейба М.О.