№ 14226301, 09.03.2011, Donetsk District Administrative Court

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р. справа № 2а/0570/171/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.,

з участю представників позивача Сєвідової К.М., Ольховського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінцере» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У січні 2011 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Донецька звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 13 травня 2010 року № 2043/23-2/34990470.

Перевіркою правильності відображення в податковому обліку операцій з розрахунками в іноземній валюті встановлено не перерахування до державного бюджету України позитивної курсової різниці в сумі 104514,18 грн., яка виникла при поверненні попередньої оплати за імпортним контрактом від 20 січня 2009 року № 20/01 ДКП з нерезидентом ТОВ «М&company» (Грузія), у звязку з тим, що зобовязання поставки товару частково не виконане. Дана сума виникла як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманим від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти, попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення попередньої оплати за вказаним контрактом.

Позивач вказує, що у договорах на обслуговування банківських рахунках підприємства не передбачене перерахування до бюджету позитивної курсової різниці без доручення позивача.

Просила стягнути з відповідача до Державного бюджету України позитивну курсову різницю в сумі 104514,18 грн.

Представники позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, разом з тим, надав суду заперечення на адміністративний позов, у яких, зокрема зазначено, що відповідачем сплачувались штрафні санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінцере»як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Донецька.

Податковим органом проведено планову виїзну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 13 травня 2010 року № 2043/23-2/34990470, в якому відображено не перерахування відповідачем до державного бюджету України позитивної курсової різниці в сумі 104514,18 грн., яка виникла при поверненні попередньої оплати за імпортним контрактом від 20 січня 2009 року № 20/01 ДКП з нерезидентом ТОВ «М&company» (Грузія), у звязку з тим, що зобовязання поставки товару частково не виконане. Дана сума виникла як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманим від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти, попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення попередньої оплати за вказаним контрактом, що є порушенням приписів ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 7 р. ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10серпня 2005 року № 281.

Сума позитивної курсової різниці в розмірі 104514,18 грн. сплачена не була.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

На підставі ст. 5 цього Закону, у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

П. 7 р. ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10серпня 2005 року № 281 передбачено, що суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем до державного бюджету України не перераховано позитивну курсову різницю в сумі 104514,18 грн., яка виникла при поверненні попередньої оплати за імпортним контрактом від 20 січня 2009 року № 20/01 ДКП з нерезидентом ТОВ «М&company» (Грузія), у звязку з тим, що зобовязання поставки товару частково не виконане. Дана сума виникла як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманим від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти, попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення попередньої оплати за вказаним контрактом (а.с. 21-23).

Також в судовому засіданні встановлено, що у договорах на обслуговування банківських рахунках підприємства не передбачене перерахування до бюджету позитивної курсової різниці без доручення позивача.

Оскільки протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи суми позитивної курсової різниці сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінцере» про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінцере» (ЄДРПОУ 34990470) до Державного бюджету України позитивну курсову різницю в сумі 104514 (сто чотири тисячі пятсот чотирнадцять) грн. 18 коп. на рахунок № 31116105700009, код 21081000, одержувач УДК у Ленінському районі міста Донецька, ЄДРПОУ 34687064, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Галатіна О.О.