№ 14225821, 10.03.2011, Donetsk District Administrative Court

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 р. справа № 2а/0570/1502/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Соколової О.А.

при секретаріФедорової А.О.

представника позивача - Савіної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селидівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1174,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1174,00 грн., позов вмотивовано тим, що відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ від 01.03.91 (далі - Закон №803) 25.10.07 за особистою заявою ОСОБА_2 01.11.07 був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За даними державного реєстратора, ОСОБА_2 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності з 11.06.06. Згідно п.1 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.00 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами). Листом № 04-1704 від 02.09.10 Селидівський міський центр зайнятості повідомив відповідача про необхідність відшкодування центру зайнятості 1174 грн., але до теперішнього часу сума заборгованості не відшкодована.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи, або розгляду справи без участі їх представника від відповідача не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №16/98-ВР від 14.01.98 страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів, які забезпечують визначені законами конкретні види соціального страхування. Робочими органами виконавчої дирекції є зокрема її відділення. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Селидівський міський центр зайнятості у відповідності до ст. 12 Закону № 1533 є юридичною особою і виконує функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на якого п. 2 ст. 12 вищезгаданого 3акону та Положення покладені всі повноважні функції.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до Селидівського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи (а.с.29) В заяві про надання статусу безробітної від 01.11.07 відповідач зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності.

Положеннями частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533 від 02.03.00 (далі-Закон № 1533) визначено, зокрема, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ від 01.03.91 (далі - Закон №803), зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Згідно пп.б п.3 ст.1 Закону №803 до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 11.01.06 зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності (а.с.8-9).

Згідно п.1 п.п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 307 від 20.11.00 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Таким чином, при реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_2 мала статус субєкта підприємницької діяльності, отже, відносилась до категорії зайнятого населення про що не повідомила Селидівський міський центр зайнятості, чим порушила вимоги ч.2ст.36 Закону № 1533.

Сума допомоги по безробіттю, що сплачена відповідачу за період находження на обліку у Селидівському міському центру зайнятості складає 1174 грн.

На момент розгляду справи відповідач покладений на нього обовязок не виконав, кошти на рахунок Селидівського міського центру зайнятості в повному обсязі не перерахував.

Відповідно до вимог статті 39 зазначеного вище Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Селидівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Селидівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1174,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) на користь Селидівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37171304900070 в УДК Донецької області МФО 834016, ЗКПО 22039540, одержувач Селидівський міський центр зайнятості) виплачену допомогу по безробіттю у сумі 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) гривень 00 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 березня 2011 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 15 березня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Соколова О. А.