№ 1421623, 03.03.2008, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.08

Справа №АС 7/12-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді: Рижкова М.Б.

Розглянувши матеріали справи:

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло»

про стягнення 16 424 грн. 11 коп.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 16424 грн. 11 коп. боргу, в тому числі : 16424 грн. 11 коп. - недоїмки по сплаті страхових внесків, відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-1У, за листопад 2007 року.

Відповідач у відзиві № 32 від 31.01.2008р. на позовну заяву про стягнення 16424,11 грн., позовні вимоги визнає частково, а саме: в сумі 15 156 грн. 11 коп., оскільки на час розгляду справи заборгованість по страховим внескам до Пенсійного фонду за листопад 2007 р. відповідачем сплачено в сумі 1 268 грн. 00 коп., що підтверджується доданими платіжними дорученнями. У зв’язку з неможливістю прибуття до суду позивач просить розглядати справу за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» – відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” зареєстрований як платник внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування. Частиною 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для платників страхових внесків об’єктом оподаткування є суми фактичних витрат на оплату праці працівникам, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відповідач у встановлені строки зобов’язаний подавати позивачу розрахунки зобов’язання зі сплати внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов’язань перед Пенсійним Фондом.

Відповідно до поданого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2007 року відповідачем самостійно були нараховані страхові внески в сумі 16424 грн. 11 коп., які у встановлені строки сплачені не були, таким чином утворилась заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за листопад 2007 р. в сумі 16424 грн. 11 коп.

Заперечення відповідача на суму позовних вимог, у зв’язку з частковим погашенням суми заборгованості є необґрунтованим, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача недоїмки по сплаті страхових внесків, граничний термін сплати якої настав раніше, ніж граничний термін сплати недоїмки зі страхових внесків за листопад 2007 року, а відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, сплачена відповідачем сума страхових внесків у розмірі 1268 грн. була зарахована на погашення недоїмки, граничний термін сплати якої настав раніше, а зобов’язання по страхових внесках за листопад 2007р. залишилось несплаченим.

Частина 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Оскільки відповідач не подав доказів погашення заборгованості, заперечення вимогам позивача є необгрунтованими, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 112, 158, 160-163, 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в м. Шостка задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе, 3; ід. код 32478934) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Депутатська, 1; і.к. 22977058) 16424 грн. 11 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений та підписаний 03.03.2008р.

Головуючий суддя М.Б. Рижков