Decision № 14215730, 28.02.2011, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2011 р. Справа № 5023/494/11

вх. № 494/11

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Івтушок С.В. за довіреністю № б/н від 07.05.2009 р.

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Ківерці

до ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ

про стягнення 66709,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості по поставленому товару в розмірі 52481,74 грн.; інфляційних 12472,28 грн. та 3% річних в сумі 1755,62 грн.

Відповідач до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 28.02.2011 р. за вх. № Д395, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 28.02.2011 р. за вх. № 3864, надав заяву про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 16.02.2011 р. за вх. № 789, надав документи, які господарським судом залучені до матеріалів справи. Також, позивач надав заяву про розгляд справи без участі позивача, яка господарським судом задовольняється.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

17 березня 2009 року між сторонами було укладено договір поставки № 1/03 (надалі - договір).

Предметом договору відповідно до п.1.1. є поставка товару у кількості і асортименті згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.3. договору оплата за товар повинна була здійснюватися відповідачем протягом двох днів з моменту передачі товару, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

Пунктом 6.1. договору було передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 року або до повного розрахунку відповідача з позивачем.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору протягом 2009 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2230157,24 грн. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними (а.с.16-36).

У позові позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату за отриманий товар в сумі 2177675,50 грн., що підтверджується довідкою Волинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" № 68 від 03.02.2011 р., у зв'язку з чим не оплаченим залишився товар на суму 52481,74 грн. (2230157,24 - 2177675,50 = 52481,74 грн.).

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами на протязі 2009 року інших договорів поставки ніж договору поставки № 1/03, та доказів оплати відповідачем позивачу отриманого за договором товару на суму 52481,74 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що заборгованість по поставленому товару у розмірі 52481,74 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд приходить до висновку, що сума 3% річних у розмірі 1755,62 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно суми інфляційних суд зазначає, що інфляційні повинні бути нараховані відповідачу не за період з січня 2009 року по листопад 2010 р., а за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року, оскільки на кінець жовтня 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 52481,74 грн. Отже, судом були перераховані інфляційні та встановлено, що за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні у розмірі 5924,40 грн.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по поставленому товару в розмірі 52481,74 грн.; інфляційних 5924,40 грн. та 3% річних в сумі 1755,62 грн., всього - 60161,76 грн.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 601,62 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 212,82 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву відповідача про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1.

Задовольнити заяву позивача про розгляд справи без участі позивача.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" (62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115, р/р 26006996105517 в філії ЗАТ "ПУМБ" в м. Харків, МФО 350385) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЛОФ АКБ «Укрсоцбанк» в м. Львів, МФО 325019) заборгованість по поставленому товару в розмірі 52481,74 грн.; інфляційні 5924,40 грн., 3% річних в сумі 1755,62 грн., 601,62 грн. державного мита та 212,82 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 04.03.2011 р.