№ 14213154, 10.03.2011, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року 12:00 Справа № 2а-4868/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області про стягнення штрафів,

за участю представників сторін:

від позивача: Криворучко Г.О., довіреність №128/11 від 17.01.2011;

від відповідача: Педь Д.І., довіреність №48 від 12.05.2010,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся Запорізький обласний центр зайнятості (далі позивач) з позовною заявою до Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області (далі відповідач) щодо стягнення з відповідача суми штрафів за порушення вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» в розмірі 17461 грн.24 коп.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, де зокрема зазначив, що інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості 12.03.2010 було проведено перевірку додержання вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, результати якої оформлені актом перевірки додержання законодавства про зайнятість населення від 12.03.2010 № 13/20.

При проведенні перевірки виявлено, що розпорядженням Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 01.04.2009 № 30 ОСОБА_3 був звільнений відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності штату), але до центру зайнятості не було подано звіти за формами № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників» і № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників».

12.03.2010 інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості складено акти № 3/20 і № 4/20 про порушення Богданівською сільською радою Приазовського району Запорізької області вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4- ПН про заплановане вивільнення працівника та неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4-ПН про фактичне вивільнення працівника, кожним актом застосовано штрафну санкцію, визначену п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» у розмірі річної заробітної плати ОСОБА_3

Загальна сума штрафних санкцій по двом актам за 2 порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» складає 17461 грн.24 коп.

Станом на 01.07.2010 сума штрафів сплачена не була.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача штраф за порушення вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» в розмірі 17461 грн.24 коп.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Надав суду письмові заперечення та пояснив, що за своєю правовою природою акти, на підставі яких позивач просить стягнути суму штрафних санкцій, не є рішенням субєкта владних повноважень щодо обовязковості сплати позивачем штрафних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення. В звязку з чим вони не є підставою для сплати сум штрафів. Також зазначив, що у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника, тобто не подання даних про вивільнення працівників - це порушення однієї норми, п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», і за таке порушення, штраф у розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника, повинен стягуватися один раз.

На підставі викладеного в запереченнях та додаткових поясненнях просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме звукозаписуючого пристрою «Камертон».

У судовому засіданні 10.03.2011 р., на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Сторонам повідомлено про час виготовлення постанови в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні, до Бердянського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_3, якого було звільнено з Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, згідно запису в його трудовій книжці, відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (скорочення чисельності штатів).

Листом від 18.02.2010 р. № 179 (а.с. 14) Приазовський районний центр зайнятості повідомив Запорізькому обласному центрі зайнятості про порушення Богданівською сільською радою Приазовського району Запорізької області вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» в частині неповідомлення служби зайнятості про майбутнє вивільнення та неподання списку фактично вивільненого працівника - ОСОБА_3

На підставі цього, інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості 12.03.2010 р. було проведено перевірку додержання вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, результати якої оформлені актом перевірки додержання законодавства про зайнятість населення від 12.03.2010 № 13/20.

При проведенні перевірки виявлено, що розпорядженням Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області від 01.04.2009 року № 30 ОСОБА_3 був звільнений відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності штату), але до центру зайнятості не було подано звіти за формами № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників» і № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників». Проти зазначених фактів представник відповідача не заперечує.

12.03.2010 р. інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Запорізького обласного центру зайнятості складено акти № 3/20 та № 4/20 про порушення Богданівською сільською радою Приазовського району Запорізької області вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4- ПН про заплановане вивільнення працівника та неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4-ПН про фактичне вивільнення працівника, кожним актом застосовано штрафну санкцію, визначену п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» у розмірі річної заробітної плати ОСОБА_3

Загальна сума штрафних санкцій по двом актам за 2 порушення вимог п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» складає 17461 грн.24 коп. (8730,62+8730,62).

Тобто, актом про порушення законодавства про зайнятість населення від 12.03.2010 №3/20 застосовано штрафну санкцію в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника ОСОБА_3 в сумі 8730 грн.62 коп. за неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників» (неповідомлення служби зайнятості про заплановане вивільнення), а актом про порушення законодавства про зайнятість населення від 12.03.2010 № 4/20 застосовано штрафну санкцію в розмірі річної заробітної плати вивільненого працівника ОСОБА_3 в сумі 8730 грн.62 коп. за неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників» (неподання списків фактично вивільнених працівників) (форми звітів затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.12.2005 № 1534/11814). Розмір річної заробітної плати ОСОБА_3 підтверджується довідкою про заробітну плату та інші доходи від 09.03.2010 № 13, виданої за підписом голови Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області Йолкіна С.М. і головного бухгалтера ОСОБА_5

Твердження відповідача, що за данні правопорушення може застосовуватися лише одна штрафна санкція, суперечить нормам законодавства, оскільки, зазначена стаття передбачає два можливих моменти порушення вимог законодавства, а саме: неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4- ПН про заплановане вивільнення працівника та неподання до центру зайнятості звіту за формою № 4-ПН про фактичне вивільнення працівника. Тобто, за своєю сутністю це різні порушення які можуть виникнути в різні періоди часу, за неподання різних форм звіту.

З даними актами, а саме: актом перевірки додержання законодавства про зайнятість населення від 12.03.2010 року № 13/20, актами про порушення законодавства про зайнятість населення від 12.03.2010 № 3/20, 4/20 голова Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області Йолкін С.М. був ознайомлений особисто, що підтверджується його підписами та проти чого не заперечував представник відповідача.

Однак, станом на час розгляду справи сума штрафу сплачена не була.

Твердження представника відповідача, що на підставі зазначених актів не можна стягувати штрафні санкції є хибним з наступних підстав.

Згідно з підпунктом «г» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.91 N 47, названій Інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені, зокрема, статтею 20 Закону.

Пунктом 6 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.

Відсутність нормативно визначеного порядку стягнення штрафу за невиконання вимог статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» не позбавляє центр зайнятості права стягнути суму відповідного штрафу шляхом звернення до суду.

Подібної позиції також дотримується Верховний Суд України, (постанова від 05.11.2002 по справі N 15/3177/2-8).

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 р. у справі N 1-2/2002 р. визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими незабороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежено. Субєкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 49, 53, 69-71, 94, 86, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Богданівської сільської ради Приазовського району Запорізької області (ЄДРПОУ 24911597) на користь Запорізького обласного центру зайнятості суму штрафу у розмірі 17461 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят одна) грн..24 коп. на рахунок (ЄДРПОУ 03491412, банк одержувач: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 37170300901006, призначення платежу: «Штраф за порушення п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 15 березня 2011 року.

Суддя (підпис) Н.І.Малиш