№ 1419971, 19.02.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2008 р.

11:49

Справа № 6/852/07

19.02.2008 р. 11 год. 49 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

за позовом

Прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24.

до відповідача

Державного підприємства “Південний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по розвитку флоту рибного господарства”, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 25.

про

Стягнення заборгованості в сумі 21 985,90 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Науменко А.С., довіреність № 4/9/10-011 від 08.01.08 р.

Від відповідача

Представник не з’явився.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Фірцак Т.Ю.

Предмет спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з заборгованості в сумі 21 985,90 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник до судового засідання не з’явився.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача,

встановив:

Відповідач, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Миколаївським міськвиконкомом за № 1311/2 13.02.1996 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів та згідно наданого розрахунку податкового боргу має заборгованість перед бюджетом в сумі 21985,90 грн., у тому числі:

- податок на додану вартість в сумі 21391,16 грн., у тому числі 15843,72 грн. –штрафні санкції, 192,67 грн. –пені.

- земельний податок в сумі 594,74 грн.

Заборгованість зі сплати податку на додану вартість виникла у зв’язку з неповною сплатою нарахованих згідно податкових декларацій за вересень 2006 року - вересень 2007 року податкових зобов’язань в загальному розмірі 27349,00 грн. Враховуючи часткову сплату відповідачем податкових зобов’язань за цим податком, розмір несплаченої недоїмки склав 5354,77 грн.

Також за несвоєчасну сплату даного податку, що було встановлено за результатами перевірок своєчасності сплати ПДВ, до відповідача згідно податкових повідомлень-рішень від 16.07.2007 року № 0179815200, № 0179615200, № 0179715200, № 0179915200, № 0180815200, № 0179515200, № 0182315200, № 0179215200, № 0179315200, № 0179415200, № 0179115200, № 0180915200, № 0181015200, № 0181115200, № 0181215200, № 0181315200, № 0181415200, № 0181515200, № 0181615200, № 0181715200, № 0181815200, № 0181915200, № 0182015200, № 0180715200, № 0182115200, № 0180615200, № 0180515200, № 0180415200, № 0180315200, № 0180215200, № 0180115200, № 0180015200 було застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 15843,72 грн., які залишились відповідачем несплаченими.

Як свідчить копія поштового повідомлення № 962932, зазначені повідомлення - рішення були отримані відповідачем 19.07.2007 року.

Крім того, відповідно до вимог ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року № 290 відповідачу у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання з ПДВ нараховано 192,67 грн. пені.

Заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 594,74 грн. виникла у зв’язку з неповною сплатою нарахованого відповідачем згідно податкового розрахунку на 2007 рік податкового зобов’язання за січень –вересень 2007 року. Так, за вказаний період відповідач повинен був сплатити 2676,33 грн. Враховуючи, що земельний податок був сплачений відповідачем частково, розмір несплаченого податку склав 594,74 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Оскільки зазначені повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені в установленому законом порядку, визначені позивачем податкові зобов’язання вважаються узгодженими в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 21985,90 грн. відповідачем не сплачений.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства “Південний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по розвитку флоту рибного господарства”, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 25, ід. код 04752910 на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 21 985,90 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя