Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
_____________
УХВАЛА
18 листопада 2026 рокуСправа № 922/3945/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 3945/26 від 16.11.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, подану у справі:
за позовомНовобаварської окружної прокуратури міста Харкова (адреса: 61004, м. Харків, бульв. Гончарівський, 20; код ЄДРПОУ 0291010823) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ 04059243)до1) Департаментe житлово-комунального господарства Харківської міської ради(адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ 43927048) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" (адреса: 61071, м. Харків, пров. Новажанівський, буд. 11; код ЄДРПОУ 33412958)провизнання договору, додаткових угод до договору недійсними в частині, стягнення 184831,80 грн.ВСТАНОВИВ:
Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова (далі - прокурор) звернулась до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач) з позовною заявою до 1) Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (далі - перший відповідач) та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" (далі - другий відповідач), в якій просить суд:
1. Визнати недійсними пп. 3.1 та 3.7 Договору підряду № КР-51/25 від 17.09.2025 (в редакції додаткової угоди № 2 від 11.12.2025), укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43927048) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМП СХІДБУД» (61071, Харківська обл., місто Харків, провулок Новожанівський, будинок 11, код ЄДРПОУ 33412958) у частині включення в ціну договору податку на додану вартість;
2. Визнати недійсним п. 1 додаткової угоди № 1 від 07.11.2025 до договору підряду № КР-51/25 від 17.09.2025, укладеної між Департаментом житлово комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43927048) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМП СХІДБУД» (61071, Харківська обл., місто Харків, провулок Новожанівський, будинок 11, код ЄДРПОУ 33412958) у частині включення до вартості фінансування робіт у 2025 році за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади податку на додану вартість;
3. Визнати недійсним п. 2 додаткової угоди № 2 від 11.12.2025 до договору підряду № КР-51/25 від 17.09.2025, укладеної між Департаментом житлово комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43927048) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМП СХІДБУД» (61071, Харківська обл., місто Харків, провулок Новожанівський, будинок 11, код ЄДРПОУ 33412958) у частині включення в ціну договору податку на додану вартість;
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП СХІДБУД» (61071, Харківська обл., місто Харків, провулок Новожанівський, будинок 11, код ЄДРПОУ 33412958) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) для зарахування надходжень до бюджету Харківської міської територіальної громади в дохід місцевого бюджету (реквізити рахунку - отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314060544000020649, грошові кошти у сумі 184831, 80 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.11.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 21.12.2026 о 10:40.
Одночасно з позовною заяву Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову (вх. № 3945/26 від 16.11.2026), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Східбуд» (61071, Харківська обл., місто Харків, провулок Новожанівський, будинок 11, код ЄДРПОУ 33412958) та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно фінансових установах, у межах ціни позову.
Зазначена заява обгрунтована з посиланням на те, що з урахуванням предмета спору, порушення ТОВ «БМП Східбуд» вимог податкового законодавства, а також відсутність належної правової реакції на подібні порушення робить вжиття заходів забезпечення позову необхідною гарантією захисту порушених інтересів.
Прокурор вважає, що оскільки він звертається до суду з майновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Прокурор зазначає, що накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених вимог не створюють подвійного забезпечення позову і дисбалансу сторін. Вказані заходи забезпечення позову не можуть також перешкодити здійсненню господарської діяльності ТОВ «БМП Східбуд» та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Також прокурор вказує, що ТОВ «БМП Східбуд» на даний час не обмежено у розпорядженні грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, а тому відсутність накладеного арешту на грошові кошти може призвести до розпорядження зазначеним майном на розсуд відповідача з метою ускладнення чи навіть унеможливлення виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі за позовом прокурора (у разі задоволення позовної заяви), що в свою чергу свідчить про наявність підстав для забезпечення позову прокурора, визначених ст. ст. 136, 137 ГПК України.
Розглянувши заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 3945/26 від 16.11.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 та інших.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п. 4); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (п. 10).
Згідно з ч. ч. 1, 3-6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
На підставі змісту статтей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22)
У даному випадку предметом спору є визнання недійсними пунктів 3.1 та 3.7 договору підряду № КР-51/25 від 17.09.2025, укладеного між Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради та ТОВ «БМП Східбуд», у редакції додаткової угоди № 2 від 11.12.2025, а також пункту 2 цієї додаткової угоди в частині включення податку на додану вартість до ціни договору. Прокурор також просить визнати недійсним пункт 1 додаткової угоди № 1 від 07.11.2025 до вказаного договору в частині включення податку на додану вартість до суми фінансування робіт у 2025 році за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади.
Крім того, у межах цього позову прокурор просить стягнути з ТОВ «БМП Східбуд» на користь Харківської міської ради грошові кошти у сумі 184 831,80 грн для зарахування до бюджету Харківської міської територіальної громади.
Саме даний позов прокурор просить забезпечити шляхом накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Східбуд» та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно фінансових установах, у межах ціни позову.
З цього приводу суд зазначає, що забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У постанові від 6 серпня 2025 року у справі № 759/22148/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що арешт грошових коштів і майна відповідачів у межах суми позову не є подвійним або надмірним його забезпеченням, оскільки грошові кошти частина майна відповідачів, а не окремий вид забезпечення.
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
В даному випадку суд також враховує, що у випадку задоволення позовних вимог прокурора, виконання судового рішення в цій справі безпосередньо залежить від того, чи матиме ТОВ «БМП Східбуд» необхідну суму грошових коштів.
У цьому контексті варто зауважити, що у випадку задоволення позову прокурора, можливість ТОВ «БМП Східбуд» у будь-який момент розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, останній, як власник майна - грошових коштів, має можливість вільно розпоряджатися коштами на своїх рахунках, зокрема перераховувати їх на інші рахунки або іншим чином здійснювати їх використання, що у майбутньому ускладнить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь прокурора.
Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.
Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Як наголосив Європейський суд у справі «Горнсбі проти Греції» виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
В цьому контексті, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме виконанню рішення, у разі його винесення на користь прокурора.
Як зазначає прокурор, відповідно до даних вебпорталу, трансакцій, де отримувачем грошових коштів було ТОВ «БМП Східбуд», нараховується більше 100 платежів, серед яких:
- 15.01.2026 платіж на загальну суму 328095,60 грн;
- 14.05.2026 платіж на загальну суму 767254,80 грн;
- 14.05.2026 платіж на загальну суму 846460,80 грн;
- 17.07.2026 платіж на загальну суму 402033,60 грн;
- 20.08.2026 платіж на загальну суму 819028,80 грн.
Таким чином, обраний прокурором спосіб забезпечення позову як накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках ТОВ «БМП Східбуд» та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно фінансових установах, у межах ціни позову не має на мети та не може перешкодити здійсненню господарської діяльності ТОВ «БМП Східбуд».
В даному конкретному, існує прямий зв`язок між обраними прокурором заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, а також з метою забезпечення ефективного захисту прав та інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 3945/26 від 16.11.2026) про вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому суд також враховує, що вжиття зазначених заходів забезпечення позову має тимчасовий характер, діє до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно щодо якого накладено арешт, фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.
Згідно з п. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 3945/26 від 16.11.2026) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БМП Східбуд» (61071, Харківська обл., місто Харків, провулок Новожанівський, будинок 11, код ЄДРПОУ 33412958) та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно фінансових установах, у межах суми 184831,80 грн.
Ухвала набирає чинності негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень ГПК України та п. 17.5перехідних положень ГПК України.
Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження має статус виконавчого документа. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Стягувачем за даною ухвалою є: Харківська обласна прокуратура (адреса: 61001, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4; код ЄДРПОУ 02910108).
Боржником за даною ухвалою є: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" (адреса: 61071, м. Харків, пров. Новажанівський, буд. 11; код ЄДРПОУ: 33412958)
СуддяО.І. Байбак
The court decision No. 141582213, Commercial Court of Kharkiv Oblast was adopted on 18.11.2026. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 922/3945/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: