Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 180/2239/26
2-а/195/17/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
11.11.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судових засідань Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через представника, адвоката Мунтяна Т.І. з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
У позові представник позивача вказує, що згідно постанови 19.09.2026 року о 14:30:00 ОСОБА_1 в місті Марганці по вулиці Виїзна керував Т3 обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР порушення правил користування ременями безпеки, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.121 КУпАП. У зв`язку з цим відповідач наклав на позивача штраф у розмірі 510 грн.
Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, так як патрульний підійшов до авто, яким керував позивач, не представився, не показав йому своє посвідчення, при цьому поліцейський зауважив, що позивач не скористався ременем безпеки. Також поліцейський не роз`яснив позивачу права та одразу почав складати спірну постанову за місцем вчинення нібито адміністративного правопорушення. Позивач зауважує, що ним пасок безпеки був відстебнутий вже після повної зупинки транспортного засобу.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно та не підтверджується будь-якими доказами.
В оскаржуваній постанові ОСОБА_1 ставиться в провину порушення правил користування ременями безпеки. Проте, факт вчинення правопорушення позивачем, окрім оспорюваної постанови, будь-якими доказами відповідачем не підтверджено. Так, у постанові відсутні посилання на конкретні докази, які б дозволили вважати, що ОСОБА_1 порушив зазначені вимоги.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 27.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
29 жовтня 2026 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ізотової Т.Л., надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що вимоги позивача є безпідставними, винесена поліцейським постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Крім того, просить справу розглянути за її відсутності.
12 листопада 2026 року позивач подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник позивача, адвокат Мунтян Т.І. в судове засідання не зв`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 7 ст. 283-2 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
З урахуванням характеру справи, поданих матеріалів та приписів ст. 205, 229, 283-2 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19 вересня 2026 року серії ЕНА №7911588, інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Будченком Іваном Івановичем, зафіксовано, що 19.09.2026 о 14:30:00 по вулиці Виїздна, м.Марганець, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував ТЗ SUBARU XV 2,0 номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3. «в» ПДР, скоївши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.
Зазначене адміністративне правопорушення підтверджується відеозаписом, який міститься у матеріалах даної справи, яким встановлено, що позивач ОСОБА_1 керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки. Крім того, позивачем надано суду рапорт інспектора поліції щодо обставин виявлення зазначеного правопорушення.
Відповідно до п.2.3 (в) ПДР України передбачено, водій механічного транспортного засобу, обладнаного засобами пасивної безпеки (підголовниками, ременями безпеки), зобов`язаний користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, а також водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно до ч.5 ст.121 КУпАП передбачено, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, вважаємо, що у діях Позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП.
Згідно п.2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо правомірності притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до ч.1,2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення Правил дорожнього руху України, зокрема, правопорушення передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п.2.3 «в» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».
Відповідно до п.п. 16 п. 4 «Положення про національну поліцію» затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 877, «Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».
Також, відповідно до п. 3, 6, 10, 11 розділу III, Положення про Департамент патрульної поліції затверджене наказом Національної поліції від 06.11.2015 р. № 73 у редакції Наказу Національної поліції України 14.08.2017 р. № 857, передбачено, що відповідно до покладених завдань Департамент патрульної поліції: «вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за додержанням законів з питань безпеки дорожнього руху та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі».
Таким чином, у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП. При цьому, відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, постанова про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.09.2026 року серії ЕНА №7911588 відповідає вимогам ст.283 КУпАП, складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Крім того, обставини виявлення зазначеного правопорушення також викладені в рапорті інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Будченка Івана Івановича від 20.09.2026, у якому також міститься інформація про те, що Палець І.П., відмовився надати письмові пояснення стосовно виявленого правопорушення. Водночас у постанові наявний підпис позивача про її отримання, а також про роз`яснення йому прав, передбачених статтею 268 КУпАП, та строку оскарження постанови відповідно до статті 289 КУпАП.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення не має.
Доводи позивача суд не приймає до уваги, адже вони є необґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи та є такими, що свідчать про те, що позивач бажає уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП та відсутність будь-яких порушень поліцейським при розгляді справи, що у свою чергу підтверджує, що постанова серії ЕНА №7911588 від 19 вересня 2026 року винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, неупереджено, добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті. Доводи представника позивача є безпідставними та необґрунтованими. Отже, оскаржувана постанова є законною та скасуванню не підлягає.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових.
Згідно зі ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Враховуючи, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 262, 286 КАС України, ст.ст.39,121,251, 252, 258, 268,276, 279-1, 283, 284 КУПАП, суд,-
УХВАЛИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, - адвокат Мунтян Тимофій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.
Судові витрати у виді судового збору слід покласти на ОСОБА_1 .
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, м.Дніпро, вул.Троїцька, 20А, поштовий індекс 49101.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Томаківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М. В. Омеко
The court decision No. 141504613, Tomakivka District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 11.11.2026. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 180/2239/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: