Decision № 141500607, 16.11.2026, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast

Approval Date
16.11.2026
Case No.
473/4346/26
Document №
141500607
Form of court proceedings
Civil
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 473/4346/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"16" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10350,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 квітня 2023 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем був укладений в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 233648 (підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису), відповідно до якого товариство надало відповідачу на умовах кредиту 3000,00 грн зі строком користування коштами протягом 10 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 21 квітня 2023 року та сплачувати проценти за користування коштами в розмірі 5,00 % на добу (1825 % річних).

19 квітня 2024 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (до зміни найменування ТОВ «ЗАЙМЕР») уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» договір факторингу № 568/ФК-24, за яким відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №233648 від 12 квітня 2023 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 10350,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7350,00 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Романюк В.С. не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача в окремій заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 12 квітня 2023 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачем був укладений договір про надання фінансового кредиту № 233648, відповідно до якого товариство надало відповідачу на умовах кредиту 3000,00 грн зі строком користування коштами протягом 10 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 21 квітня 2023 року та сплачувати проценти за користування коштами в розмірі 5,00 % на добу (1825 % річних).

19 квітня 2024 року ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (до зміни найменування ТОВ «ЗАЙМЕР») уклало з ТОВ «Діджи Фінанс» договір факторингу № 568/ФК-24, за яким відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №233648 від 12 квітня 2023 року.

Згідно ч. 1ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАЙМЕР» з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника в кредитних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Матеріалами справи, а саме випискою з банківського рахунку позичальника, яка була надана АТ КБ «ПриватБанк», підтверджено зарахування кредитних коштів за договором №233648 від 12 квітня 2023 року, що повністю підтверджує факт виконання ТОВ «ЗАЙМЕР» свого зобов`язання перед відповідачем.

Зі свого боку відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором становить 10350,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 7350,00 грн.

Однак суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, а саме в частині нарахування процентів, оскільки він суперечить умовам договору.

Як зазначалося вище, за умовами кредитного договору відповідач отримав кредит зі строком користування коштами протягом 10 днів, а саме до 21 квітня 2023 року (п. 1.2 договору). Порядок продовження строку користування кредитом передбачений п. 4.3.3 договору, за яким позичальник для отримання права на продовження строку користування кредитом не пізніше останнього дня повернення кредиту зобов`язаний в повному обсязі сплатити нараховані проценти за кредитом. Проте матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем нарахованих в межах встановленого строку кредитування процентів, що є обов`язковою умовою для продовження строку кредитування, а також узгодження сторонами кредитного договору нового строку кредитування (зокрема його продовження).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, у постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту, визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

В той же час, проценти за неправомірне користування чужими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За встановленого, нарахування договірних процентів поза межами строку кредитування (10 днів), тобто після 22 квітня 2023 року, не відповідає умовам договору.

Позов не містить вимоги про застосування передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов`язання. Разом з тим, нарахування процентів за період прострочення виконання грошового зобов`язання є незаконним протягом періоду дії на території України воєнного стану (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

Тому нараховані в якості договірних проценти за період з 22 квітня 2023 року до 30 травня 2023 року не підлягають стягненню, як такі, що нараховані поза межами визначеного договором строку користування кредитом.

За встановлених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 4500,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1500,00 грн.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1145,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог 43 %).

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження вказаних витрат до позову додані копія договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року з додатковою угодою №233648 від 21 липня 2026 року (укладені між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП Білецький Б.М., який має статус адвоката), копія детального опису робіт, копія акта надання послуг № 233648 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 21 липня 2026 року. Згідно наданих документів вартість послуг (аналіз спірних правовідносин, надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви) становить 6000,00 грн.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

При цьому, формування додатків до позовної заяви, не можуть бути віднесені до видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також є необґрунтованим виокремлення адвокатом як самостійного виду адвокатської послуги правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», оскільки охоплюється діями адвоката із складання позовної заяви.

Отже, зважаючи на викладене, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 1500,00 грн.

З огляду на положення ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 645,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, ідентифікаційний код 42649746, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №233648 від 12 квітня 2023 року в розмірі 4500,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, ідентифікаційний код 42649746, судові витрати в розмірі 1790,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В.Лузан

Часті запитання

Який тип судового документу № 141500607 ?

Документ № 141500607 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 141500607 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141500607 ?

Форма судочинства - Civil

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141500607 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 141500607, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast

The court decision No. 141500607, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 16.11.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.

The court decision No. 141500607 refers to case No. 473/4346/26

This decision relates to case No. 473/4346/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment:


Our platform enables searching by various criteria, such as region or court name. In addition, exhaustive customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to productively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 141500606
Next document : 141500613