Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 468/67/26
2/468/400/26
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
11.11.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Гапєєвої Т.В. за участю секретаря судового засідання - Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.12.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 6770837 в електронній формі, за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 7 000 грн. строком на 105 днів, з умовою сплати процентів за користування ним, комісії за видачу кредиту.
Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснив повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 23975 грн., з яких 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16275 грн. - заборгованість за процентами, 700 грн. - заборгованість за комісії за видачу кредиту.
26.03.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі процентами, 700 грн. - заборгованість за комісії за видачу кредиту. Вказану суму, а також судовий збір 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. позивач просить стягнути з відповідача.
Процесуальні дії у справі та заяви сторін:
Позовна заява надійшла до суду 20.01.2026.
27.01.2026 ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіної О.В. відкрите провадження у справі за вказаним позовом та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
06.07.2026 ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області справа прийнята до провадження судді Гапєєвої Т.В.
В тексті позову позивач просить розглядати праву у відсутності представника позивача.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Чальцев Д.В. зазначає, що відповідач з 14.09.2023 по 23.06.2025 проходив військову службу та відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», тому проценти за користування кредитом йому не повинні нараховуватись. Крім того, він не погоджується зі сплатою комісії за видачу кредиту, вважаючи це діями кредитодавцю на свою корись та така умова договору є нікчемною з огляду на правовий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18). Також він вважає зазначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною. Вказав, що докази на підтвердження понесених правових витрат відповідачем будуть надані до суду протягом 5-ти днів з моменту винесення рішення.
Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, доходить висновку про можливість часткового задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 770837 в електронній формі, за яким позикодавець надав відповідачу грошові кошти в сумі 7000 грн. строком на 105 днів до 09.04.2024 (останнього дня строку кредитування). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду (15 днів з дати видачі кредиту) нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Комісія за надання кредиту (одноразова винагорода, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту) становила 700 грн.
Договір про споживчий кредит №770837 з додатками 26.12.2023 о 23:09 підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором 321773.
Відповідно до довідки ТОВ «МІЛОАН» від 10.09.2026 ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН", для підписання договору про споживчий кредит №770837 від 26.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" 26.12.2023 о 23:09:49 було надіслано одноразовий ідентифікатор 321773 на номер телефону НОМЕР_2 .
Згідно з платіжним дорученням № 118703662 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало 7000 грн. ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_3 *81 26.12.2023 згідно з договором № 6770837.
З відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось у період з 26.12.2023 до 26.03.2024, позичальник платежів на погашення заборгованості не здійснював.
26.03.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» був укладений Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за вказаним договором в сумі 36797,2 грн., з яких 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20647,2 грн. - заборгованість за процентами, 1150 грн. - комісія, 5000 грн. - неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання, що підтверджується витягом з реєстру боржників від 10.09.2025 до договору відступлення прав вимог № 112-МЛ від 26 листопада 2024 р., актом приймання-передачі Реєстру Боржників. Оплата за договором відступлення прав вимоги № 112-МЛ від 26.11.2024 була проведена ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 26.11.2024 відповідно до платіжної інструкції № 8082.
Відповідно до п.1.2. договору відступлення прав вимоги внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами. Право вимоги - право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між кредитором та боржниками кредитних договорів, та підтверджуються документацією (пункт 2 договору відступлення прав вимоги). Права Вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (пункт 6.2.3 договору відступлення прав вимоги).
Договір відступлення прав вимоги, Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 26 березня 2024 р. до Договору відступлення прав вимоги №104-МЛ від 26 березня 2024 року підписані сторонами та скріплений печатками. Оплата договору відступлення прав вимоги проведена 26.03.2024 відповідно платіжної інструкції № 406.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників 10.09.2025 р. до договору відступлення прав вимог 104-МЛ від 26.03.2024 (у новій редакції згідно додаткової угоди №1 від 04 лютого 2025 р. від 10.09.2025 заборгованість складає 21721 грн., з яких 7000 грн. - сума кредиту, 14021 грн. - проценти, 700 грн. - комісія.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6770837 від 26.12.2023 року у період з 27.03.2024 по 09.04.2024 позивача вбачається, що останнім у вказаний період здійснено нарахування процентів та їх сума збільшилась до 16114, а загальна сума заборгованості до 23814 грн.
З виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 6770837 від 26.12.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вбачається, що станом на 05.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 23975 гривень, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 7000 гривень; прострочена заборгованість за відсотками 16275 гривень; прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту становить - 700 гривень.
29.12.2025ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зверталось до ОСОБА_1 з претензією щодо негайного погашення заборгованості в сумі 23975 грн.
Проте відповідач заборгованість не сплатив.
З військово-облікового документу ОСОБА_1 вбачається, що останній з 12.05.2022 до 23.06.2025 проходив військову службу. 08.04.2025 виключений з військового обліку.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За такого укладення договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора прирівнюється до укладення договору в письмовій формі.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 512, 514 ЦК України).
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повнна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач надав відповідні докази укладення первісним кредитором з відповідачем кредитного договору в електронній формі (кредитний договір з додатком, довідку про ідентифікацію, платіжне доручення), докази переходу права вимоги до позивача, що відповідачем не оспорюється.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач не належним чином виконував свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, тому його заборгованість має бути стягнута на користь нового кредитора.
Заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, проте наданими представником відповідача документами підтверджується, що станом на дату укладення договору відповідач мав статус військовослужбовця, відтак, з огляду на процитовані вище положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» йому не повинні нараховуватись проценти за користування кредитними коштами, що є підставою для відмови у стягненні 16275 грн. процентів.
Щодо стягнення комісії за видачу кредиту, суд погоджується з аргументами представника відповідача.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відтак, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
На підставі ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту позичальнику. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунковокасове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до умов договору про споживчий кредит № 6770837 від 26.12.2023 р. (п. 1.5.1.), укладеного між сторонами, комісія за надання кредиту становить 700 грн., яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Позивачем в договорі про споживчий кредит не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за надання кредиту.
За таких обставин, положення пункту 1.5.1. договору про споживчий кредит № 6770837 від 26.12.2023 щодо встановлення комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення комісії за надання кредиту.
Враховуючи встановлені обставини, які підтверджені дослідженими судом доказами, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 6770837 від 26.12.2023 в розмірі 7000 грн. заборгованості за тілом кредиту.
У зв`язку із частковим задоволенням позову на 29%, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 773 грн. (2662,40 х 29%).
Також судом мають бути розподілені витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподіл таких витрат, суд виходить з наступного.
Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; актом № Д/12212 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 05.01.2026; детальним описом наданих послуг до акту № Д/12212 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 05.01.2026.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
При цьому, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, не має значної складності щодо обсягу доказів та встановлення фактичних обставин спору, має типовий характер для справ про стягнення заборгованості за кредитом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При цьому, вказана вище категорія даної справи та типовий її характер спростовує те, що на підготовку такого позову загалом потрібно було 6 год. 30 хв., як це вказано в детальному описі наданих послуг.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зафіксованої зокрема у рішеннях у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 та у справі «Гімайдуліна та інші проти України» від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
За такого, з врахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, розміру задоволених позовних вимог, з врахуванням критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсної необхідності, суд вважає, що пропорційними та необхідними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 2000 грн.
У відзиві представник відповідача заявив про те, що відповідач поніс і очікує понести судові витрати і розмірі 12000 грн., докази яких будуть подані суду протягом п`яти днів з моменту винесення рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 6770837 від 26.12.2023 в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
У стягненні заборгованості в більшому розмірі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 773 (сімсот сімдесят три) гривні в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2000 грн. (дві тисячі) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Визначити відповідачу п`ятиденний строк з дня ухвалення даного рішення для подання до Баштанського районного суду Миколаївської області доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28, корпус 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Повне судове рішення складене 11.11.2026.
СУДДЯ:
The court decision No. 141424913, Bashtanka District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 11.11.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 468/67/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: