Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2522/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько Я.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_15.,
третьої особи - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - ОСОБА_16,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 440/2522/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_6 та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.12.2024 року №297/168 про встановила, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 є падчеркою мого сина а ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 є пасинком мого загиблого сина ОСОБА_9 ;
- зобов`язати Міністерство оборони України скасувати призначені виплати одноразової грошової допомоги на ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем його прав та законних інтересів при прийнятті рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168, пункт 43, про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - падчірці, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 - пасинку загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_9 . Вважає відсутнім факт утримання її загиблим сином дітей ОСОБА_10 . Стверджує, що відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 року № 975 повинно бути наявним рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні. А тому звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі 440/2522/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10:00 год. 03 червня 2026 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.
29.04.2026 через систему «Електронний суд» ІНФОРМАЦІЯ_7 поданий відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що у даному випадку оскаржується рішення Міністерства оборони України, а отже саме Міністерство оборони України є належним відповідачем у справі. Крім того, позивачем не надано жодних обставин, які б свідчили про: прийняття ІНФОРМАЦІЯ_8 самостійних рішень; вчинення протиправних дій або бездіяльності; порушення прав позивача саме діями чи рішеннями ІНФОРМАЦІЯ_9 . Натомість у додатках до позовної заяви позивачем долучена відповідь ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якій зазначено, що орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги отримувачам, є ІНФОРМАЦІЯ_16. Відповідач стверджує, що відсутній будь-який публічно-правовий спір між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_11 , отже просить визнати залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 як відповідача у даній справі безпідставним.
28.05.2026 Міністерством оборони України поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю. В обґрунтування заперечень проти позову зазначає, серед іншого, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), у редакції станом на дату загибелі старшого солдата ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_6), установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідач зауважує, що відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.01.2024 року, смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_12 , а тому при вирішенні питання щодо наявності права і підстав для призначення падчерці і пасинку одноразової грошової допомоги необхідно керуватися законодавством, що діяло станом на цю дату, а саме Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на 15 січня 2024 року. У даному випадку коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_9 , в період дії воєнного стану, визначається статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на дату його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у даному випадку мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця. Отже, нормою статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка для даних правовідносин є спеціальною нормою права, чітко та імперативно визначено осіб, які вважаються утриманцями загиблого військовослужбовця, саме для встановлення наявності у особи права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Тобто, у даному випадку категорія осіб «утриманці загиблого» визначена саме для застосування і реалізації саме статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, на розгляд Комісії Міноборони були надані Довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №296/0203-10 від 11.09.2024 року та №295/0203-10 від 11.09.2024 року, які свідчать про те, що відповідно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувачі пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за загиблого вітчима ОСОБА_9 . Також відповідач зазначає, що відповідно до частини другої ст. 2 Сімейного кодексу України сімейні особисті немайнові та майнові відносини між мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком регулює Сімейний кодекс України. Згідно із сімейним законодавством, пасинок та падчерка це відповідно нерідний син та нерідна дочка одного з подружжя, які доводяться рідними іншому з подружжя. Відповідно до частини другої ст.34 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Таким чином, вважає відповідач, з огляду на викладені вище норми матеріального права, виходячи зі змісту наданих ІНФОРМАЦІЯ_13 на розгляд Комісії Міноборони документів, у тому числі - Довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №296/0203-10 від 11.09.2024 року та №295/0203-10 від 11.09.2024 року, керуючись приписом пункту 1.4 Порядку №45 щодо визначення права осіб на отримання ОГД станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця та на підставі спеціальної імперативної норми статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на дату загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 , Комісія Міноборони, діючи в межах законодавчо наданих їй повноважень, прийняла обґрунтоване та законне рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - падчерці, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - пасинку загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_9 (Протокол засідання Комісії Міноборони №297/168 від 27.12.2024 року, пункт 43), адже законні підстави для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у даному випадку були відсутні. Таким чином відповідач констатує, що підстави вважати рішення Комісії Міноборони від 27.12.2024 року (Протокол засідання №297/168 від 27.12.2024 року, пункт 43) протиправним та підстави для скасування цього рішення, а звідти і підстави для скасування призначених виплат одноразової грошової допомоги на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - відсутні.
29.05.2026 судом одержані, подані представником третьої особи - ОСОБА_11 , пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, в яких він просить у задоволенні позовних вимог у справі № 440/2522/26 відмовити повністю. Аргументуючи свою позицію щодо позову посилається на те, що загиблий військовослужбовець не є особою, на яку поширюються норми Порядку № 975, у зв`язку із чим Порядок № 975 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки одноразова грошова допомога була призначена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Звертає увагу, що порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану визначені наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (далі - Порядок № 45). Таким чином, зазначає представник третьої особи, саме Порядок № 45 є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовця під час дії воєнного стану. Пояснює, що відповідно до пункту 5-2 Додатку 2 до Порядку № 45 документом, що підтверджує родинні зв`язки із загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є: а) для дружини/чоловіка - свідоцтво про шлюб; б) для дитини - свідоцтво про народження дитини; в) для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого); г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого), - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця. Водночас пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 передбачено, що у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання такої допомоги (її частки) мають особи, визначені, зокрема, пунктом 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у рівних частках. А тому третя особа - ОСОБА_11 для підтвердження права на отримання одноразової грошової допомоги повинна була надати Комісії належні документи, які підтверджують факт перебування її, падчерки та пасинка на утриманні загиблого військовослужбовця. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, таким документом у даному випадку стало рішення органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, яке відповідно до правової природи та змісту підтверджує факт перебування осіб на утриманні померлого годувальника та входить до переліку документів, що підтверджують факт утримання особи померлим. Тобто, стверджує представник третьої особи, на відміну від положень Порядку № 975, Порядок № 45 не містить вимоги щодо обов`язкового подання саме рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні. Натомість спеціальним Порядком № 45 передбачено подання саме документа, що підтверджує факт перебування на утриманні, без конкретизації виключної форми такого документа. Стверджує, що доводи позивача про обов`язковість подання саме судового рішення ґрунтуються на помилковому застосуванні до спірних правовідносин Порядку № 975, який не підлягає застосуванню у даному випадку. Зазначає, що за частиною 4 статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно статті 34 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми. Тобто сама норма Закону (на який посилається і сам позивач) визначає, що факт утримання пасинка чи падчерки загиблим військовослужбовцем підтверджується документами про те, що вони не отримували аліментів від батьків. Таким чином, на переконання представника третьої особи, рішення органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника і є тим документом, який передбачений Порядком № 45 як документ, що підтверджує перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця. Зазначене прямо узгоджується як із положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 168, так і з положеннями статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому законодавець прямо визначив, що утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця. Тобто сам факт встановлення ГУ ПФУ у Полтавській області права на пенсію та призначення пенсійних виплат падчерці ОСОБА_7 та пасинку ОСОБА_6 у зв`язку із втратою годувальника - ОСОБА_9 - вже свідчить про встановлення державним органом факту перебування таких осіб на утриманні померлого військовослужбовця, підтвердження їх статусу утриманців та наявності у них відповідного права на отримання передбачених законом соціальних гарантій. Отже представник третьої особи виснує, що вказане виключає протиправність рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.12.2024 № 297/168. Окремо звертає увагу на те, що позивачка фактично намагається створити враження, ніби призначення одноразової грошової допомоги третій особі та дітям призвело до порушення її прав або позбавило її належного соціального захисту. Проте такі твердження не відповідають дійсності. Вважає, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що внаслідок призначення допомоги третій особі та дітям позивачка була позбавлена права на отримання державної підтримки або зазнала будь-якого порушення своїх прав. Навпаки, у даному випадку держава забезпечила максимально справедливий та законний розподіл допомоги між усіма особами, які відповідно до закону втратили близьку людину та мали право на соціальний захист. Фактично предметом невдоволення позивачки є не порушення закону під час призначення допомоги, а її особисте переконання щодо того, яким мав би бути розподіл коштів між отримувачами. Проте суб`єктивне сприйняття справедливості не може бути підставою для позбавлення інших осіб, у тому числі дітей загиблого військовослужбовця, гарантованого державою права на соціальний захист. Стверджує, що позовна заява не містить належної конкретизації предмета оскарження та способу судового захисту. Позивачка фактично просить суд здійснити абстрактний контроль за законністю рішення без доведення наявності реального та індивідуалізованого порушення її прав, що суперечить самому призначенню адміністративного судочинства та не відповідає завданню судового захисту порушених прав особи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року клопотання позивача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 440/2522/26 - задоволено. Залучено до участі у справі № 440/2522/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ; ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_6 та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 . Відкладено підготовче судове засідання у справі № 440/2522/26 на 10:00 год. 23 червня 2026 року в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.
23 червня 2026 підготовче засідання відкладено судом до 29.07.2026 року на 10 год. 00 хв.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року залучено до участі у справі № 440/2522/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 ; залучено до участі у справі № 440/2522/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_13 . Відкладено підготовче судове засідання у справі № 440/2522/26 на 11:00 год. 19 серпня 2026 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 витребувано від Міністерства оборони України: - докази направлення та вручення ОСОБА_1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168 (пункт 43). Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 : - відомості та докази на їх підтвердження про направлення та вручення ОСОБА_1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168, у разі їх наявності; - копії наказу, на підставі якого відбулась або повинна відбутись виплата одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану - старшого солдата ОСОБА_9 згідно із рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27 грудня 2024 року № 297/168; - відомості про дату проведення безпосередньої виплати ОГД та копії розрахункових документів на підтвердження її проведення згідно із рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27 грудня 2024 року № 297/168; - відомості про те, чи виплинуло рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27 грудня 2024 року № 297/168 на частку розподілену ОСОБА_1 , якщо вплинуло, то яким чином (зменшення або збільшення) та дату проведення виплати ОГД ОСОБА_1 після вказаного рішення.
У поданій 28.08.2026 через систему «Електронний суд» заяві про виконання ухвали суду про надання доказів, представник Міністерства оборони України з покликанням на норму пункту 4.6 Порядку №45, якою передбачено, що районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД, повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання), зазначив, що Міністерство оборони України не є розпорядником відповідних документів, які можуть слугувати доказом направлення та вручення ОСОБА_1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року №297/168 (пункт 43), а звідти, не має можливості надати їх до суду.
31.08.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких представником третьої особи повідомлено, що 03.07.2025 будівля ІНФОРМАЦІЯ_9 зазнала цілеспрямованого ракетно-дронового удару (5 ударних БПЛА), що підтверджується ЄРДР № 22025170000000215 від 03.07.2025 за ст. 110 ч. 1 Кримінального кодексу України. Внаслідок удару загинули працівники ІНФОРМАЦІЯ_9 і цивільні особи, весь особовий склад, який перебував у будівлі, отримав контузії та поранення, повністю знищено оргтехніку, засоби зв`язку, діловодство, документація, а також були знищені і докази на підтвердження про направлення та вручення ОСОБА_1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168. Враховуючи обставини непереборної сили, спричинені збройною агресією рф, ІНФОРМАЦІЯ_14 не може надати інформацію по вищенаведеній вимозі суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 докази здійснення повідомлення, направлення та/або вручення ОСОБА_1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168 (пункт 43).
11.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 до суду подано клопотання про долучення доказів за змістом якого відповідач повідомив про те, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні будь-які документи, які стосуються предмета витребування, а саме документи, що підтверджують здійснення повідомлення, направлення та/або вручення ОСОБА_1 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168 (пункт 43).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2026 року у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_5 про залишення позову без розгляду, - відмовлено. Закрите підготовче провадження в адміністративній справі № 440/2522/26 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_6 та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу № 440/2522/26 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 10:00 21 жовтня 2026 року за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26. В судове засідання викликано учасників справи.
Представники відповідачів - Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_6 та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , представник ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення.
Суд, заслухавши думку інших учасників справи, керуючись частиною третьою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив продовжити розгляд справи за даної явки.
В судовому засіданні 21 жовтня 2026 року на стадії дослідження доказів у справі представником третьої особи - ОСОБА_5 подане усне клопотання провести дане судове засідання без його участі.
Суд, заслухавши думку інших учасників справи, керуючись частиною шостою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжив розгляд справи за відсутності представника третьої особи - ОСОБА_5
21 жовтня 2026 року суд керуючись положеннями статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 02.11.2026 року на 15 год. 00 хв.
У вступному слові позивач та його представник просили суд позов задовольнити з підстав та мотивів викладених в адміністративному позові.
Третя особа ОСОБА_2 у вступному слові просила суд позов задовольнити.
Представник третьої особи - ОСОБА_5 у вступному слові просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази та заяви по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_9 призваний на військову службу 27 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , яку проходив в військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується відомостями Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.01.2024 № 28 /а.с. 68 (зворот); т.1/ та не заперечується учасниками справи.
09 червня 2023 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_13 , дружини - ОСОБА_13 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 від 09.06.2023 /а.с. 82 (зворот); т. 1/.
До реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 , ОСОБА_12 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_13 ) мала дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких ОСОБА_9 не приходиться, що не заперечується та не спростовується учасниками справи.
ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_9 помер, що підтверджується відомостями Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , виданого 18 листопада 2025 року Полтавським відділом реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с. 11; т.1/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 28 від 27.01.2024 у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_9 , старшого навідника мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_12 під час виконання обов`язків військової служби, при виконанні бойового завдання в районі ведення бойових дій на території Донецької області, з 16 січня 2024 року виключено зі списків особового та всіх видів забезпечення і направлено документи до ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 68 (зворот); т. 1/.
20 березня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_13 складений Висновок № 981/9/1/4000, який поданий Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_9 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час дії воєнного стану, згідно якого на підставі поданих документів члени сім`ї, батьки, утриманці, а саме: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_10 , дочка - ОСОБА_4 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги /а.с. 251; т.1/.
За змістом вказаного Висновку також:
встановлено осіб, які можуть звернутися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченою пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та не надали в повному обсязі документи, що підтверджують їх право на виплату (пункт ІІ);
отримано інформацію щодо осіб (про яких відомо особам, які вже звернулися / осіб, місцезнаходження яких невідоме / безвісти відсутніх / осіб, щодо яких справи знаходяться в судах або які звернулися до суду), та які не звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»:
падчерка - ОСОБА_7 , документи повернуті на доопрацювання в судовому порядку встановлюватиме факт перебування на утриманні загиблого;
пасинок - ОСОБА_6 , документи повернуті на доопрацювання в судовому порядку встановлюватиме факт перебування на утриманні загиблого.
До Висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 981/9/1/15156 від 02 жовтня 2024 року додана, серед іншого, Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД від 20 березня 2024 року № 981/9/1/4000, в якій утриманцями загиблого (померлого) ОСОБА_9 , які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою визначені пасинок - ОСОБА_6 , падчерка - ОСОБА_7 , графа «Документи, що підтверджують (або не підтверджують) право на допомогу (назва, серія, №, дата документа» відомостей про такі документи не містить; в графі «примітка (відмова/зміна прізвища/запис про батька за вказівкою матері» міститься запис про те, що документи повернуті на доопрацювання. Через суд встановлюватиме факт перебування на утриманні загиблого /а.с. 252-253; т.1/.
05 липня 2024 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом № 155/168 (пункт 59), затвердженим заступником Міністра оборони України 09 липня 2024 року, призначена одноразова грошова допомога батьку, матері, дружині та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) в розмірі 4/6 частини 15000000 грн., в сумі 10000000 грн. у рівних частках кожному /а.с. 88; т.1/.
Згідно довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 295/0203-10 від 11 вересня 2024 р., № 296/0203-10 від 11 вересня 2024 р., ОСОБА_7 , ОСОБА_10 перебувають на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувачі пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за загиблого ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_10 перебуває на обліку як отримувач вказаної пенсії на ОСОБА_6 /а.с. 72-73; т.1/.
В подальшому ОСОБА_10 , яка є законним представником ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , звернулась із заявами від 18.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в яких просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловіка старшого солдата ОСОБА_9 на пасинка ОСОБА_6 , падчерку ОСОБА_7 . До заяв в якості документів, що підтверджують право на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_9 додані, зокрема: копії паспортів; копії документів про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копія свідоцтва про смерть військовослужбовця; копія свідоцтва про одруження /а.с. 70-71; т.1/.
02 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_13 складений Висновок № 981/9/1/15156, який поданий Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки) відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_9 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 під час дії воєнного стану, згідно якого на підставі поданих документів пасинок - ОСОБА_6 , падчерка - ОСОБА_7 мають право на одержання рівними частками зазначеної грошової допомоги /а.с. 65; т.1/.
За змістом вказаного Висновку також:
не встановлено осіб, які можуть звернутися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченою пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та не надали в повному обсязі документи, що підтверджують їх право на виплату (пункт ІІ);
отримано інформацію щодо осіб (про яких відомо особам, які вже звернулися/ осіб, місцезнаходження яких невідоме/ безвісти відсутніх/ осіб, щодо яких справи знаходяться в судах або які звернулися до суду), та які не звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»:
батько - ОСОБА_3 , документи на розгляд комісії направлено за вих. № 981/9/1/4000 від 20.03.2024. Проводиться виплата належної частки ОГД,
батько - ОСОБА_1 , документи на розгляд комісії направлено за вих. № 981/9/1/4000 від 20.03.2024. Проводиться виплата належної частки ОГД,
дружина - ОСОБА_10 , документи на розгляд комісії направлено за вих. № 981/9/1/4000 від 20.03.2024. Проводиться виплата належної частки ОГД,
дочка - ОСОБА_4 , документи на розгляд комісії направлено за вих. № 981/9/1/4000 від 20.03.2024. Проводиться виплата належної частки ОГД.
До Висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 981/9/1/15156 від 02 жовтня 2024 року додана, серед іншого, Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД від 02 жовтня 2024 року № 981/9/1/15156, в якій утриманцями загиблого (померлого) ОСОБА_9 , які можуть звернутися за одноразовою грошовою допомогою визначені пасинок - ОСОБА_6 , падчерка - ОСОБА_7 , а графа «Документи, що підтверджують (або не підтверджують) право на допомогу (назва, серія, №, дата документа» відомостей про такі документи не містить /а.с. 67, 67 (зворот); т.1/.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168, пункт 43, та затвердженого заступником Міністра оборони України 07 січня 2025 року за результатами розгляду поданих документів відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - падчірці, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 - пасинку загиблого 15.01.2024 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 2/6 частини 15000000 грн., в сумі 5000000 грн.
У цьому ж рішенні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум також зазначено, що згідно довідок ГУ ПФУ у Полтавській області № 296/0203-10 від 11.09.2024 року та № 295/0203-10 від 11.09.2024 року пасинок та падчірка перебувають на обліку, як отримувачі пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за загиблого відчима ОСОБА_9 /а.с. 74; т.1/.
ОСОБА_1 не погодилась із Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168 в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_7 - падчерці, ОСОБА_6 - пасинку її загиблого сина, та звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до статті 41 Закону №2232-XII, Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011-XII, в редакції від 23.12.2022) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Приписами частин першої, другої статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.
Так, стаття 16-1 Закону України № 2011-XII (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 2489-IX від 29 липня 2022 року, чинній на момент смерті ОСОБА_9 ) передбачала, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09 грудня 2023 року (далі - Закон № 3515-IX), який набрав чинності 29.03.2024 було оновлено редакцію вказаної статті і викладено її у наступній редакції:
« 1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"».
Наведене свідчить про те, що законодавче регулювання спірних правовідносин зазнало змін, у тому числі в частині визначення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. У зв`язку з цим для правильного вирішення спору необхідним є визначення, яка саме редакція зазначеної норми підлягає застосуванню у цьому випадку, що, у свою чергу, зумовлює необхідність з`ясування моменту виникнення права на відповідну виплату.
Згідно із частиною десятою статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 2 постанови КМУ № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Абзацами 2 - 4 пункту 2 постанови КМУ № 168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
На виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Суд також враховує підходи, викладені у пункті 1.4. розділу I наказу Міністерства оборони України № 45 від 25 січня 2023 року «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (далі - Порядок № 45) відповідно до якого особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови КМУ № 168, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
З урахуванням наведеного нормативного регулювання та встановлених у справі обставин, суд зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) військовослужбовця та виникає саме з моменту настання цієї події, що передбачено як положеннями Закону №2011-XII, так і підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою КМУ №168 та порядками №975 та № 45, що випливає із системного зв`язку статей 16, 16-1, 16-3 Закону №2011-XII та конкретизовано пунктом 2 постанови КМУ №168 і пунктом 3 Порядку №975.
При цьому визначення моменту виникнення такого права має вирішальне значення, оскільки саме з ним законодавець пов`язує встановлення кола осіб, уповноважених на його реалізацію. Такий підхід обумовлений природою спірної соціальної виплати як одноразової, цільової та такої, що підлягає розподілу між визначеним колом осіб у рівних частках, а відтак потребує чіткого та визначеного у часі встановлення суб`єктного складу її отримувачів.
Отже, саме станом на дату смерті військовослужбовця, яка є моментом виникнення права на відповідну виплату, підлягає визначенню коло осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII. Зазначене забезпечує принцип правової визначеності, стабільності бюджетних зобов`язань держави та унеможливлює зміну (збільшення або зменшення) суб`єктного складу отримувачів після настання юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення відповідного права.
З огляду на це подальші зміни законодавства, зокрема, розширення переліку осіб, які можуть бути віднесені до членів сім`ї військовослужбовця, не мають зворотної дії у часі та не можуть впливати на визначення суб`єктного складу осіб, які набули право на отримання одноразової грошової допомоги, якщо таке право виникло до набрання чинності відповідними змінами. Звернення особи із відповідною заявою є способом реалізації вже набутого права, а не юридичним фактом, з яким закон пов`язує момент його виникнення.
Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду щодо застосування положень Закону №2011-XII, постанови КМУ №168 та Порядку №975 у правовідносинах, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у справі №280/9248/23 зазначено, що за пунктом 2 постанови КМУ №168 одноразова грошова допомога у розмірі 15000000 грн розподіляється рівними частками між усіма отримувачами, передбаченими статтею 16-1 Закону №2011-XII, а днем виникнення права на її отримання є дата загибелі особи, зазначена у свідоцтві про смерть. Крім того, сформульований вище підхід щодо визначення дати смерті військовослужбовця як моменту виникнення права на одноразову грошову допомогу узгоджується із сталою практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, від 08 жовтня 2024 року у справі №280/9248/23 та від 10 жовтня 2024 року у справі №420/11608/23, у яких при вирішенні спорів цієї категорії застосовуються положення пункту 3 Порядку №975, якими визначено, що днем виникнення права на отримання такої допомоги є дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть. До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12 травня 2026 року у справі №280/1098/25.
Такий підхід узгоджується зі статтею 58 Конституції України та усталеною практикою Конституційного Суду України (зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012), відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; до події, факту або правовідносин застосовується той закон чи інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Оскільки Закон № 3515-IX не містить положень про його зворотну дію, він не може змінювати коло осіб, які мали право на одноразову грошову допомогу станом на дату смерті військовослужбовця.
Таким чином, вирішення питання щодо належності особи до кола отримувачів повинно здійснюватися виключно виходячи з правового регулювання, чинного на момент виникнення права, тобто на дату смерті військовослужбовця.
Інше тлумачення призвело б до порушення справедливого балансу між правами осіб, які вже набули право на отримання допомоги станом на дату смерті військовослужбовця, та публічним інтересом у забезпеченні стабільності правового регулювання. Включення до кола отримувачів нових осіб після виникнення права неминуче зумовлює зменшення часток тих осіб, які на цей момент уже були визначені законом як отримувачі, що фактично звужує обсяг їхніх майнових прав. При цьому такий підхід є несумісним із принципом рівності перед законом, оскільки ставить осіб, які набули право раніше, у гірше становище порівняно з тими, хто такого права на момент його виникнення не мав, а також суперечить вимогам правової визначеності як складової верховенства права.
Як було вище зазначено, статтею 16-1 Закону України № 2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на дату смерті військовослужбовця) встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Таким чином, законодавець у редакції норми, чинній на момент смерті військовослужбовця ( ОСОБА_9 ), встановив вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання спірної виплати, чітко визначивши конкретні категорії отримувачів, а саме: батьків, одного з подружжя, дітей та утриманців.
Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Отже право на отримання одноразової грошової допомоги мають виключно ті особи, які прямо визначені законом, або ті, які відповідають спеціальному статусу утриманця та підтверджують його у встановленому порядку, зокрема і утриманці, якими вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення)
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262- XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 31 Закону № 2262- XII члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно норми частини другої статті 34 Закону № 2262- XII пасинок і падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків, мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми.
Додатково суд наголошує, що положення статті 16-1 Закону №2011-XII у редакції, чинній на момент виникнення права, мають імперативний характер та визначають вичерпний перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим розширення такого переліку шляхом тлумачення чи застосування норм інших галузей права, зокрема Сімейного кодексу України, є недопустимим.
Суд також враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для того, щоб «очікування» було «легітимним», воно повинно мати більш конкретний характер, ніж проста надія, і ґрунтуватися на законодавчому положенні або правовому акті, такому як судове рішення, що стосується відповідного майнового інтересу (рішення у справах «Kopeckэ v. Slovakia» [GC] (заява № 44912/98, пп. 49-52), «Bйlбnй Nagy v. Hungary» [GC] (заява № 53080/13, п. 75).
За потреби непідшитими в особових справах також зберігаються довідки відповідних органів, які підтверджують спільне проживання з військовослужбовцем батьків дружини (чоловіка), дітей дружини (чоловіка), а також інші документи, які підтверджують відомості про утриманців, внесених до графи 16 послужного списку (пункт 13 розділу ІІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року № 280, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Однак системний аналіз наведеного вище законодавства дозволяє зробити висновок, що відсутність (наявність) даних про утриманців у документах персонального обліку військовослужбовців не є відомостями, які самі по собі мають суттєвий вплив на визначення статусу утриманця, який має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця.
Завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів, визначає Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджений наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232) (далі - Порядок № 45, в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу першого, п`ятого пункту 3.1 Порядку № 45 районний (міський) ТЦКСП: є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД (додаток 3), подається за підпорядкованістю у обласний (Київський міський) ТЦКСП. Веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби) та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням одноразової грошової допомоги.
Нормою абзацу першого, четвертого пункту 3.2 Порядку № 45 передбачено, що обласний (Київський міський) ТЦКСП: є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД (додаток 4). У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин; веде облік осіб загиблих (померлих) військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби), та осіб, які звернулися (можуть звернутися) за отриманням ОГД.
Алгоритм дій органів військового управління та їх компетенція при надходженні від особи заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги закріплений у розділі IV Порядку № 45.
Коротко його можна описати так:
- районний (міський) ТЦКСП приймає від заявників документи, завіряє їх копії та не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням (пункт 4.2);
- обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання одноразової грошової допомоги, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи. Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки (пункт 4.3);
- у подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони (пункт 4.4);
- районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги (пункт 4.6).
Таким чином, відповідна Комісія Міністерства оборони України є суб`єктом прийняття остаточного рішення про призначення чи про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги утриманцям загиблого військовослужбовця.
Згідно Переліку документів, які надають члени сім`ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД, який є Додатком 2 до Порядку № 45 (пункт 3.1 розділу III): надається заявником, завірена копія долучається до заяви, документу, що підтверджує родинні зв`язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця.
За змістом Переліку документів які надсилає районний (міський) ТЦКСП до обласного (Київського міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД, який є Додатком № 5 до Порядку № 45 (пункт 4.2 розділу IV) документи, зазначені в додатку 2 до цих Порядку і умов (крім свідоцтва про смерть) надається заявниками або законними представниками.
Переліком документів які надсилаються обласним (Київським міським) ТЦКСП для призначення ОГД, який є Додатком 6 до Порядку № 45 (пункт 4.4 розділу IV) передбачено, що копія документа, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця - для утриманців загиблого надається районним (міським) ТЦКСП.
Таким чином, згідно Порядку № 45, заявником для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) надається документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця.
Як уже зазначалося, для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону № 2262-ХІІ.
Тому застосовним у питанні підтвердження факту перебування особи на утриманні для цілей отримання одноразової грошової допомоги є Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402) (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку № 3-1 за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються:
1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт;
2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.
Отже, як Порядком № 45 так і Порядком № 3-1 передбачено подання особою, яка перебувала на утриманні, відповідного документу, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, яким згідно Порядку № 3-1 може бути: відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.
Довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 295/0203-10 від 11 вересня 2024 р., № 296/0203-10 від 11 вересня 2024 р., про перебування ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , як отримувача пенсії на ОСОБА_6 , на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області як отримувачі пенсії в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за загиблого ОСОБА_9 /а.с. 72-73; т.1/, не є документом, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, подання якого передбачено Порядком № 45.
Згідно письмових доказів, що перебувають в матеріалах цієї справи до заяв ОСОБА_10 , яка є законним представником ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , від 18.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості документів, що підтверджують право на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) ОСОБА_9 додані, зокрема: копії паспортів; копії документів про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копія свідоцтва про смерть військовослужбовця; копія свідоцтва про одруження /а.с. 70-71; т.1/. Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, яка додана до Висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 981/9/1/15156 від 02 жовтня 2024 року в графі «Документи, що підтверджують (або не підтверджують) право на допомогу (назва, серія, №, дата документа» відомостей про такі документи не містить /а.с. 67, 67 (зворот); т.1/.
В обставинах цієї справи суд не ставить під сумнів добросовісність звернення третьої особи в інтересах її дітей - пасинка та падчерки загиблого військовослужбовця за отриманням одноразової грошової допомоги та значення поданих нею документів. Справедливість у справах цієї категорії полягає у передбачуваному й однаковому застосуванні, зокрема відповідачем, спеціального закону та порядку до всіх осіб, які претендують на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Відповідач, Міністерство оборони України, не надав доказів подання заявником ОСОБА_10 , яка є законним представником ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) ОСОБА_9 документів, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця, якими, зокрема, можуть бути: 1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; 2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника, отже і доказів прийняття оскаржуваного рішення на підставі всіх необхідних документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оформлених відповідно Порядку № 45, зокрема, за наявності документа, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця - для утриманців загиблого.
Також суд зауважує, що як вже викладено вище, Доповідь про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД, яка додана до Висновку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 981/9/1/15156 від 02 жовтня 2024 року в графі «Документи, що підтверджують (або не підтверджують) право на допомогу (назва, серія, №, дата документа» відомостей про такі документи не містить.
Суд зауважує, що у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи зобов`язані діяти вчасно, належно і якомога послідовніше (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8.04.2008 , і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не має перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не має непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не мають мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу слід покладати на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 , та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009 ) (п. 71 рішення Европейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України»).
На підставі частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У цій справі суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Водночас рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168 не можна вважати таким, що прийняте за наявності правової оцінки усіх фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, отже вказане рішення не відповідає критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.
У випадку, визначеному пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За викладених обставин та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168, пункт 43, про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - падчірці, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 - пасинку загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_9 .
Із урахуванням вищевикладеного, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168, суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги про зобов`язання Міністерства оборони України скасувати призначені виплати одноразової грошової допомоги на ОСОБА_14 та ОСОБА_6 відмовити.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду з позовом у цій справі сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки #1.553957795.1 від 02.03.2026 /а.с. 23; т.1/.
Таким чином, при задоволенні позову суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_6, код ЄДРПОУ НОМЕР_11), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_7 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_8 ) в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_9 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ) в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_6 та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 27 грудня 2024 року № 297/168, пункт 43, про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - падчірці, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 - пасинку загиблого ІНФОРМАЦІЯ_6 у період дії воєнного стану старшого солдата ОСОБА_9 .
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять однаі гривня 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено 11 листопада 2026 року.
Головуючий суддяР.І. Молодецький
The court decision No. 141399992, Poltava District Administrative Court was adopted on 02.11.2026. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 440/2522/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: