Decision № 141380721, 09.11.2026, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа № 337/5116/26

Номер провадження 2/337/3537/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 рокум. ЗапоріжжяХортицький районний суд міста Запоріжжя в складі головуючої судді Гнатик Г.В., за участю секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритом судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання відмови у приватизації житла неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивують тим, що вона зареєстрована та постійно мешкає в квартирі АДРЕСА_1 . У травні 2026 року для реалізації права на приватизацію вона звернулася до Відповідача із заявою про передачу їй у власність квартири АДРЕСА_1 , та надала всі необхідні документи. Зазначене звернення районною адміністрацією Запорізької міської ради по Хортицькому району було розглянуте, але було роз`яснено, що для приватизації квартири необхідно надати копію ордеру про надання житлової площі. З питань отримання корінця ордеру вона зверталася до МКП «Основаніє», Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради та листом від 07.01.2026 року отримала відповідь вих. №Г-0035, що в Департаменту ЖКЖ ЗМР корінці ордерів, видані на житлові приміщення зберігаються лише з 1984 року, тому надати запитувану інформацію не уявляється можливим. Зазначена квартира була надана її батьку ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів від 17.06.1982р. №144/2. При вселенні ордер був зданий в житлову організацію. Батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всі рахунки на надання комунальних послуг відкриті на її ім`я. Вона продовжує проживати у квартирі, сплачувати комунальні послуги. Позивач зазначає, що відсутність копії ордеру не є підставою для відмови у приватизації житла. Законодавством визначений вичерпний перелік підстав для відмови в приватизації житла і такі підстави щодо неї відсутні. Оскільки відповідач відмовляє в приватизації квартири за відсутності ордеру, вона вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Просить зобов`язати відповідача прийняти документи та прийняти рішення щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за відсутності ордера про надання жилої площі у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме про витребування з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відомості щодо реєстрації осіб за адресою АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 20.08.2026 вказану позовну заяву прийнято до судового розгляду, відкрито у справі загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради відомості щодо реєстрації осіб за адресою АДРЕСА_2 .

28.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Дитяткової А.Г. надійшла заява, в якій вона зазначила, що при зверненні ОСОБА_1 до районної адміністрації з питання приватизації квартири АДРЕСА_1 , було роз`яснено, що особа, яка бажає приватизувати квартиру, що належить до державного житлового фонду, повинна надати органу приватизації певний пакет документів з копією ордеру про надання жилої площі. Згідно із вимогами п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (далі - Положення), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до органу приватизації з відповідною заявою, до якої додається, в тому числі, копія ордеру на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку. Вищевказане Положення зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404, після чого його норми стали обов`язковими для виконання всіма юридичними і фізичними особами. Вважає, що відмова у приватизації квартири АДРЕСА_1 була здійснена не з вини районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, а згідно із нормами чинного законодавства України. Просить розглядати справу без участі представника відповідача та винести рішення на розсуд суду на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

02.09.2026 до суду надійшла витребувана інформація з Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради.

Ухвалою суду 24.09.2026 підготовче провадженні по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Дитяткова А.Г. в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи без представника відповідача.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність чи взяти в оренду.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст.345 ЦК України фізична особа може набути право власності на житло у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» №2482-XII від 19.06.1992 (який є чинний на час розгляду справи судом) приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно з ч.1, 2 ст.2 вказаного Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Приватизація здійснюється, зокрема, шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю (ст.3 Закону).

Відповідно до ч.1, 4, 5 ст.5 Закону якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно.

До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Згідно з ч.1, 3 ст.8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону, органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009р. №396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, відповідно до якого громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію (п.17); громадянином до органу приватизації подаються: - оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; - копію документа, що посвідчує особу; - технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; - довідка про склад сім`ї та займані приміщення; - копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); - документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; - копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; - заява - згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі (п.18).

Крім того, відповідно до ст.58 ЖК України, яка є чинною на момент розгляду справи судом (пп.1 п.2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про основні засади житлової політики» №4751-IX від 13.01.2026) ордер, який видається громадянину на вільне жиле приміщення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів на підставі відповідного рішення, є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до п.41 Положення про порядок надання жилої площі в УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №562 від 20.12.1974р., та п.72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР №470 від 11.12.1984р., при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації.

Таким чином, ордер не підлягає зберіганню у наймача квартири та є документом з обмеженим строком дії (30 днів), який дає право на вселення в квартиру.

Відповідно до вимог ч.11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Суд встановив, що відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг ЗМР від 27.05.2026 №06.4-12/02/751 відомості про реєстрацію позивачки, як малолітньої дитини, були внесені до картки її матері ОСОБА_3 . При отриманні паспорта громадянина України після досягнення позивачкою 16-ти років вона постійно з 31.10.1998 зареєстрована в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади ЗМР від 05.08.2026.

Відповідно до копії рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів від 17.06.1982р. №144/2 двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , житловою площею 27,97 кв.м. (загальна 50,12кв.м.) була виключена з числа службової житлової площі Верхнехортицького заводу кормових антибіотиків та з ОСОБА_2 був укладений договір найму жилого приміщення, склад сім`ї 3 особи.

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження (повторне) позивачки серія НОМЕР_1 , видане 16.05.2006 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, де в графі батько записаний ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про зміну імені № НОМЕР_2 виданого 06.05.2006 Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила прізвище на ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_3 виданого 30.07.2021 Хортицьким відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила прізвище, власне ім`я, по батькові на ОСОБА_7 . Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 виданого 18.11.2023 Оріхівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) прізвище ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_5 , виданого 26.02.1997 відділом реєстрації актів цивільного стану міськвиконкому м.Запоріжжя, батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 , виданим Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області.

Відповідно до листа МКП «Основаніє» ЗМР №459/01-09 від 23.12.2025 у вказаному підприємстві на квартиру АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_6 . В документах архівного фонду по вказаній адресі відсутній ордер.

До вказаного листа МКП «Оснаваніє» долучено копію особового рахунку № НОМЕР_7 станом на 01.09.2016, з якого вбачається, що цей рахунок відкритий за адресою: АДРЕСА_2 на ОСОБА_6 ; квартира має загальну площу 51,77 кв.м., житлову 27,97 кв.м., кількість проживаючих 2, статус житла: тергромада.

Відповідно до листа Департаменту з управління житлово-комунальним господарством ЗМР №Г-0035 від 07.01.2026 надати корінець ордеру на квартиру АДРЕСА_1 , виданого в 1982 році, неможливо, оскільки у Департаменті зберігаються корінці ордерів лише з 1984 року.

Листом від 07.05.2026 №Г-368-Х-388 районна адміністрація ЗМР по Хортицькому району повідомила позивачку, що за відсутності копії ордера про надання жилої площі приватизація житла є неможливою.

Згідно з інформацією наданою Департаментом адміністративних послуг ЗМР від 27.08.2026 №06.4-02/02/2523, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована тільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою АТ «Державний ощадний банк України» №107.40/0357-05/12 від 05.01.2026 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), житлові чеки на приватизацію житла за адресою проживання: АДРЕСА_2 не використовувала.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. Чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11.01.1995 року, п.63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні ст.8 Конвенції.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на житло, у тому числі і на приватизацію житла, гарантується державою і підлягає захисту у разі його порушення.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була первісно надана в постійне користування батьку позивачки ОСОБА_2 . Наймач та члени його родини вселилися до вказаного житла постійно користуються цим житлом, позивачка зареєстрована в зазначеній квартирі.

При цьому, ордер як єдина підстава для вселення в жиле приміщення є документом з обмеженим строком дії, він не підлягає зберіганню у наймача, а здається останнім при вселенні у житлово-експлуатаційну організацію.

Разом з тим, судом встановлено, що виданий ордер на право користування вказаним житлом на теперішній час не зберігся, його оригіналу або копій у позивачки немає.

Отже, позивачка з об`єктивних причин не може надати ордер при зверненні із заявою про приватизацію житла.

Також суд виходить з того, що орган приватизації може відмовити в здійсненні приватизації житла тільки у випадках, передбачених ч.2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Визначений законом перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Відсутність копії ордеру, на що посилається в цій справі відповідач, відповідно до вказаного Закону не є підставою для відмови в приватизації житла.

Крім того, судом встановлено, що позивачка на момент звернення з заявою про приватизацію житла зареєстрована в квартирі, інформація про використання нею права на безоплатну приватизацію житла відсутня.

Таким чином, виходячи з того, що позивачка правомірно користується зазначеною квартирою і має право на приватизацію вищевказаної квартири, відсутність копії ордеру не може бути підставою для відмови в приватизації житла, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови позивачу в приватизації вказаного житла у зв`язку з ненаданням ордеру. Діючи таким чином, відповідач порушив право позивачки на житло, яке підлягає судовому захисту.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Хортицькому району прийняти від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , документи та прийняти рішення щодо приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за відсутності ордера про надання жилої площі у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.В. Гнатик