Єдиний державний реєстр судових рішень
№ 536/160/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участю секретаря судового засідання Черненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Друга кременчуцька державна нотаріальна контора про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом,-
Встановив:
В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває дійсна справа.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України
Так, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява, крім іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому ч.5 ст.177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви усі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У позовній заяві позивачка зазначила, що звернулась із заявою про прийняття спадщини до Другої кременчуцької державної нотаріальної контори, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, при цьому до позову не було додано відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Також відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Тобто, до спадкоємців переходить не право власності на будинок, а права й обов`язки спадкодавця як забудовника незавершеного будівництва.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка просить визнати за нею в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2 права та обов`язки забудовника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, при цьому позовна заява не містить посилання на докази, що підтверджують здійснення спадкодавцем будівництва згідно із законом, зокрема на документи дозвільного характеру для проектування будівництва й виконання будівельних робіт(будівельний паспорт чи інша проектна документація), а також відомості про загальний відсоток готовності об`єкта незавершеного будівництва.
Відповідно до ч. 11, ч. 13 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне надати позивачці строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів із дня отримання копії ухвали, залишивши позов без руху.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 187, 260, 261 ЦПК України, -
Постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Друга кременчуцька державна нотаріальна контора про визнання прав та обов`язків забудовника в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачці, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Про прийняте рішення повідомити позивачку, надіславши їй копію ухвали для відома і виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА. С. Река
The court decision No. 141371513, Kremenchuk District Court of Poltava Oblast was adopted on 09.11.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 536/160/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: