Decision № 141345421, 27.10.2026, Commercial Court of Kyiv Oblast

Approval Date
27.10.2026
Case No.
911/2572/26
Document №
141345421
Form of court proceedings
Economic
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/2572/26

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Музичук Є.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08303, Київська обл., Бориспільський р-н, місто Бориспіль, вул. Френкеля Академіка, будинок 3, код 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, село Мартусівка, вул. Промислова, будинок 70, код 36953886)

про стягнення 466500 грн,

за участю представників:

позивача: Коноваленко І.М.;

відповідача: Гаврин Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" про стягнення 466500 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2026, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено проведення підготовчого засідання на 21.09.2026.

Через систему «Електронний суд» 17.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Також, 17.09.2026 від відповідача надійшла заява про зменшення розміру штрафних санкцій.

Через систему «Електронний суд» 18.09.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкладено розгляд справи на 12.10.2026.

Через систему «Електронний суд» 22.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечував проти доводів викладених у відзиві на позов, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Учасникам справи було надано достатній строк та забезпечено можливість реалізувати процесуальні права, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема щодо подання заяв по суті спору, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень та інших процесуальних документів. Станом на час проведення підготовчого засідання судом вчинено всі необхідні дії, передбачені ст. 182 ГПК України, для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 12.10.2026 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.10.2026.

У судовому засіданні 27.10.2026 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про стягнення 466500 грн штрафу за порушення строків надання довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, за договором № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного надання довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, у зв`язку з чим позивач нарахував передбачений договором штраф.

11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та відповідачем укладено договір оренди № 1577 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору орендодавець передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі термінала «D» загальною площею 82,0 кв.м, розташованого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на третьому поверсі пасажирського термінала «D», що перебуває на балансі ДП МА «Бориспіль».

01.07.2014 сторонами оформлено акт приймання-передавання, за яким орендоване майно передано відповідачу. Акт погоджено Балансоутримувачем.

Згідно з пунктом 5.10 договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, зокрема витрати на комунальні послуги та земельний податок, відповідно до переліку послуг і встановлених тарифів. Пунктом 5.18 цього договору передбачено обов`язок орендаря наступного робочого дня після підписання договору звернутися до Балансоутримувача для отримання проєкту договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

09.09.2014 між ДП МА «Бориспіль» та відповідачем укладено договір № 80.1-14/1-28 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю. У подальшому до договору внесено зміни та доповнення додатковими угодами № 1 від 24.10.2014, № 2 від 11.12.2014, № 3 від 02.02.2016, № 4 від 19.02.2018 та № 5 від 25.04.2019.

За умовами підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 5 від 25.04.2019 Балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з постачання теплової енергії, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для самостійного прибирання орендованого майна, прибирання та вивезення твердих побутових відходів, а також інші передбачені договором послуги.

Зокрема, пунктом 5 таблиці № 1 підпункту 1.1.1 пункту 1.1 договору передбачено надання послуг із підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньопортових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування. Щомісячна плата за такі послуги визначається в розмірі 18 % чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за вирахуванням орендної плати без ПДВ. Чистий дохід орендаря визначається як виручка від продажу товарів в орендованому майні та підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору відповідач зобов`язаний щомісяця до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати до бухгалтерії позивача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, несучи відповідальність за своєчасність її подання та достовірність зазначених у ній даних.

Підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 19.02.2018 передбачено, що орендар щомісяця, починаючи з 12-го числа місяця, наступного за звітним, самостійно отримує в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг.

Датою отримання рахунку й акта вважається 15-те число відповідного місяця незалежно від фактичної дати їх отримання, а оплата рахунку здійснюється до 20-го числа цього місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути протягом п`яти робочих днів із дати отримання або в цей самий строк надати вмотивовану відмову від його підписання. У разі невиконання цих вимог акт вважається підписаним сторонами.

Згідно з пунктом 4.3 договору сторони погодили, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід орендар сплачує Балансоутримувачу штраф у розмірі 100 грн без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата штрафу здійснюється орендарем протягом п`яти банківських днів після отримання рахунків.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що він набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 10.06.2024. Водночас відповідно до пункту 6.3 договору, за відсутності заяви однієї зі сторін про припинення договору або зміну його умов протягом місяця до закінчення строку дії, договір продовжується на кожен наступний місяць на тих самих умовах. За твердженням позивача, станом на день подання позову заяв про припинення договору сторони не подавали.

Позивач зазначає, що відповідач порушив установлений підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору строк подання довідок про чистий дохід за період із жовтня 2023 року до лютого 2025 року включно.

Як зазначає позивач, довідки про чистий дохід за жовтень, листопад і грудень 2023 року, січеньгрудень 2024 року та січень і лютий 2025 року були надані відповідачем лише 08.04.2025. На підтвердження цієї обставини позивач посилається на відповідні довідки, датовані 01.04.2025, та відмітки відділу документообігу і контролю за виконанням ДП МА «Бориспіль» про їх реєстрацію 08.04.2025 за вхідними номерами № 01-16-814 - № 01-16-830.

У зв`язку з несвоєчасним поданням зазначених довідок позивач, керуючись пунктом 4.3 договору, нарахував відповідачу штраф у розмірі 100 грн за кожний календарний день прострочення. Загальна сума нарахованого штрафу становить 466500 грн.

На підтвердження нарахування штрафу позивачем сформовано 17 рахунків-фактур від 19.05.2025 № 897/478 № 897/494 на загальну суму 466500,00 грн, кожен з яких стосується несвоєчасного подання довідки за період з жовтня 2023 по лютий 2025 року.

27.05.2025 рахунки-фактури на загальну суму 466500 грн були направлені відповідачу за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc та отримані ним, що підтверджується електронним повідомленням про доставку документа адресату з використанням платформи ПТАХ. Крім того, того самого дня рахунки-фактури направлено на електронну пошту відповідача, а 29.05.2025 - поштовим відправленням разом із листом № 14-22-35 від 26.05.2025 на адресу, зазначену в договорі. За даними поштового оператора, відправлення з трек-номером 0505314160090 вручено представнику відповідача 05.06.2025.

Однак, як стверджує позивач, відповідач нарахований штраф не сплатив, у зв`язку із чим заборгованість за договором № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 становить 466500 грн.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 466500 грн штрафу за несвоєчасне подання довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог, відсутність майнових втрат у позивача, надмірність нарахованих штрафних санкцій та неправильність їх розрахунку.

У відзиві відповідач зазначає, що з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації, закриттям повітряного простору України та тимчасовим припиненням роботи ДП МА «Бориспіль» діяльність магазину безмитної торгівлі Duty Free в орендованому приміщенні була зупинена. Простій на підприємстві оформлено наказом №БФ1 222-К від 23.03.2022. За твердженням відповідача, протягом спірного періоду з жовтня 2023 року до лютого 2025 року продаж товарів не здійснювався, а чистий дохід від діяльності в орендованому приміщенні становив нуль гривень за кожний звітний місяць.

Відповідач наголошує, що відповідно до умов договору плата за послуги з підтримання території, прилеглої до орендованого майна, обслуговування доріг, використання мереж освітлення та забезпечення приміщень загального користування визначається в розмірі 18% чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за вирахуванням орендної плати без ПДВ. На думку відповідача, за відсутності торговельної діяльності та доходу несвоєчасне подання довідок із нульовими показниками не вплинуло на фінансовий стан позивача, не спричинило йому збитків чи упущеної вигоди та не перешкоджало здійсненню розрахунків за договором.

При цьому відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 911/437/25, у якій, за його твердженням, розглянуто аналогічний спір щодо стягнення штрафу за несвоєчасне подання довідок про чистий дохід та підтверджено необхідність обмеження періоду нарахування штрафних санкцій шестимісячним строком.

Відповідач також повідомляє, що листом від 09.06.2025 № 435 направив позивачу мотивовану відмову від сплати рахунків-фактур № 897/478№ 897/494 від 19.05.2025, у якій, зокрема, зазначив про обмеження строку нарахування штрафних санкцій шестимісячним періодом.

Окремо відповідач заперечує можливі сумніви щодо повноважень особи, яка підписувала довідки про чистий дохід, посилаючись на відомості Єдиного державного реєстру та довіреність від 13.06.2024, якими, за його твердженням, підтверджуються повноваження Мегединюка Ігоря Васильовича діяти від імені товариства та підписувати звітну документацію. Відповідач зазначає, що раніше позивач не висловлював зауважень щодо повноважень зазначеної особи та приймав від неї документи.

З огляду на викладене відповідач просить суд прийняти відзив і долучені до нього докази до матеріалів справи та відмовити в задоволенні позову про стягнення 466500 грн штрафу в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача та наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 2.2.2 договору відповідач зобов`язаний щомісячно до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. На думку позивача, подання таких довідок у квітні 2025 року не усуває факту порушення встановлених договором строків за звітні періоди з жовтня 2023 року по лютий 2025 року. Позивач також наголошує, що зазначені довідки є первинними документами, необхідними для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку та визначення вартості послуг за договором.

Позивач вказує, що пунктом 4.3 договору сторони погодили відповідальність за несвоєчасне подання довідок у вигляді штрафу в розмірі 100 грн за кожний календарний день прострочення. У зв`язку з порушенням відповідачем договірних зобов`язань позивач нарахував штраф у загальному розмірі 466500 грн та виставив відповідні рахунки, які відповідач не оплатив.

Щодо посилань відповідача на відсутність збитків позивач зазначає, що предметом спору є стягнення договірної неустойки, право на яку, відповідно до статті 550 Цивільного кодексу України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків. На думку позивача, відсутність доказів збитків сама по собі не є підставою для відмови у стягненні штрафу.

Крім того, позивач заперечує проти доводів відповідача щодо відсутності його вини та посилань на принцип добросовісності, зазначаючи, що відповідач тривалий час не виконував передбаченого договором обов`язку щодо своєчасного подання довідок. Позивач також вважає, що відзив не містить належних і допустимих доказів на спростування обставин, покладених в основу позовних вимог.

З огляду на викладене позивач просить прийняти відповідь на відзив і долучити її до матеріалів справи, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 466500 грн штрафу задовольнити в повному обсязі.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення на 90% розміру штрафних санкцій.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що спірний період припадає на час дії воєнного стану та закриття повітряного простору України, у зв`язку з чим діяльність магазину безмитної торгівлі Duty Free в орендованому приміщенні була припинена, а на підприємстві оформлено простій наказом від 23.03.2022 № БФ1 222-К.

Відповідач стверджує, що протягом спірного періоду господарська діяльність в орендованому приміщенні не здійснювалася, а чистий дохід від продажу товарів становив нуль гривень. За таких обставин, на думку відповідача, неподання довідок із нульовими показниками не спричинило позивачу матеріальних збитків, реальної шкоди чи упущеної вигоди.

Також відповідач вважає заявлений до стягнення штраф у розмірі 466500 грн надмірним та таким, що не відповідає принципам справедливості, розумності й добросовісності. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, а також на постанови Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 911/437/25, від 27.02.2024 у справі № 911/858/22 та від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23 щодо можливості зменшення неустойки з урахуванням обставин справи та необхідності дотримання балансу інтересів сторін.

З огляду на викладене відповідач просить суд задовольнити клопотання та зменшити на 90% розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем за спірний період.

Позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 % та просить залишити його без задоволення.

В обґрунтування заперечень позивач зазначає, що зменшення неустойки є правом суду, яке має реалізовуватися з урахуванням усіх обставин справи, ступеня виконання зобов`язання, майнового стану сторін та інших інтересів, що заслуговують на увагу. При цьому, на думку позивача, надмірне зменшення штрафних санкцій нівелює їх призначення як засобу забезпечення виконання зобов`язань та може призвести до фактичного звільнення боржника від відповідальності.

Позивач стверджує, що відповідач протягом тривалого часу не виконував передбаченого підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору обов`язку щодо своєчасного подання довідок про чистий дохід за період із жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно. При цьому, як зазначає позивач, у клопотанні про зменшення штрафних санкцій відповідач не навів та не підтвердив належними, допустимими й достовірними доказами об`єктивних причин невиконання зазначеного обов`язку.

Також позивач зазначає, що неподання відповідачем довідок у встановлені договором строки унеможливлювало своєчасний розрахунок вартості послуг, пов`язаних зі створенням і підтриманням балансоутримувачем правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль».

Щодо посилань відповідача на воєнний стан, закриття міжнародного повітряного пункту пропуску «Бориспіль» та зупинення діяльності магазину безмитної торгівлі Duty Free позивач зазначає, що наведені обставини не перешкоджали своєчасному виконанню договірного обов`язку щодо подання довідок про чистий дохід. На думку позивача, відповідач мав можливість подавати такі довідки навіть за відсутності доходу від господарської діяльності.

Крім того, позивач звертає увагу на свій фінансовий стан, зазначаючи, що внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України підприємство зазнало та продовжує зазнавати значних фінансових втрат.

Щодо застосування частини шостої статті 232 ГК України позивач стверджує, що пунктом 4.3 договору сторони погодили спеціальний порядок нарахування штрафу в розмірі 100 грн за кожний календарний день прострочення.

З огляду на викладене позивач просить прийняти відповідь на відзив, долучити її до матеріалів справи та врахувати наведені аргументи під час розгляду спору.

Висновки господарського суду

Відповідно до статей 11, 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. За приписами частини першої статті 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі статтею 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За приписами статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Водночас відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припинялося через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, чинною на час виникнення спірних правовідносин, було передбачено право суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому суд мав враховувати ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору відповідач зобов`язався щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, надавати позивачу довідку про чистий дохід, отриманий від здійснення діяльності у приміщенні аеропорту.

Згідно з пунктом 4.3 договору за порушення строків надання відповідної довідки відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 100 грн без ПДВ за кожен календарний день прострочення.

Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення штрафу за несвоєчасне подання довідок про чистий дохід за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не надав зазначені довідки у строки, встановлені договором, у зв`язку з чим позивачем нараховано штраф у розмірі 466500 грн. Довідки за відповідний період були подані відповідачем лише у квітні 2025 року, а виставлені позивачем рахунки на оплату штрафу залишилися несплаченими.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що протягом спірного періоду діяльність його магазину безмитної торгівлі в аеропорту фактично не здійснювалася у зв`язку із закриттям повітряного простору України та зупиненням роботи аеропорту. За твердженням відповідача, у цей період дохід від здійснення господарської діяльності не отримувався.

Позивач, у свою чергу, заперечує проти доводів відповідача, зазначаючи, що обов`язок щодо подання довідок є самостійним та не залежить від фактичного отримання відповідачем доходу. На думку позивача, навіть за відсутності доходу відповідач мав своєчасно подавати довідки із зазначенням нульових показників. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності обставин, які б перешкоджали виконанню цього обов`язку, та заперечує проти зменшення штрафу, посилаючись також на власний фінансовий стан і збитки, спричинені повномасштабною збройною агресією російської федерації.

Оцінивши подані сторонами докази та доводи, суд зазначає, що відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Згідно зі статтею 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Зі змісту пункту 2.2.2 договору вбачається, що відповідач узяв на себе обов`язок щомісячно надавати позивачу довідки про чистий дохід у визначений договором строк. При цьому такий обов`язок не поставлений у залежність від фактичного здійснення відповідачем господарської діяльності чи отримання ним доходу. Отже, відсутність доходу сама по собі не звільняла відповідача від обов`язку подання відповідних довідок із нульовими показниками.

Матеріалами справи підтверджується, що довідки за спірний період були надані позивачу лише у квітні 2025 року, тобто з порушенням строків, визначених договором. Відтак факт порушення відповідачем договірного обов`язку щодо своєчасного подання довідок знайшов своє підтвердження.

Разом із тим, перевіряючи розрахунок штрафу, суд враховує приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки обов`язок щодо подання довідок виникав щомісячно, шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій підлягає обчисленню окремо за кожним таким зобов`язанням. При цьому умовами договору не встановлено іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений наведеною нормою.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.07.2026 у справі №911/437/25.

За результатами здійсненого судом перерахунку з урахуванням шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій за кожним окремим зобов`язанням загальний розмір штрафу, що підлягав нарахуванню відповідачу, становить 266300 грн, відповідно до наступного розрахунку:

Жовтень 202308.11.2023-08.05.202418300Листопад 202308.12.2023-08.06.202418400Грудень 202308.01.2024-08.07.202418300Січень 202408.02.2024-08.08.202418300Лютий 202408.03.2024-08.09.202418500Березень 202408.04.2024-08.10.202418400Квітень 202408.05.2024-08.11.202418500Травень 202408.06.2024-08.12.202418400Червень 202408.07.2024-08.01.202518500Липень 202408.08.2024-08.02.202518500Серпень 202408.09.2024-08.03.202518200Вересень 202408.10.2024-08.04.202518300Жовтень 202408.11.2024-08.04.202515200Листопад 202408.12.2024-08.04.202512200Грудень 202408.01.2025-08.04.20259100Січень 202408.02.2025-08.04.20256000Лютий 202408.03.2025-08.04.20253200

Водночас відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить із такого.

За змістом частини першої статті 233 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити їх розмір. При цьому повинні бути враховані ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення неустойки є правом суду та здійснюється з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому суд має забезпечити баланс інтересів сторін, аби застосування штрафних санкцій не призводило до покладення на боржника надмірного майнового тягаря та водночас не нівелювало їх стимулюючої функції.

Як убачається з матеріалів справи, спірний період припадає на час дії воєнного стану. У зв`язку із закриттям повітряного простору України та припиненням роботи аеропорту господарська діяльність відповідача в магазині безмитної торгівлі фактично не здійснювалася. Протягом спірного періоду дохід від такої діяльності не отримувався, що відображено у поданих відповідачем довідках.

Суд також бере до уваги, що довідки за спірний період відповідачем у подальшому подано, а позивачем не надано доказів понесення майнових втрат саме внаслідок несвоєчасного подання таких довідок, співмірних із розміром нарахованого штрафу.

Водночас суд враховує доводи позивача щодо негативного впливу повномасштабної збройної агресії російської федерації на його господарську діяльність та фінансовий стан, а також те, що відповідач протягом тривалого часу не виконував передбачений договором обов`язок щодо своєчасного подання довідок. Суд наголошує, що сам факт відсутності доходу не звільняв відповідача від виконання такого обов`язку та не усував допущеного порушення.

Разом із тим, оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд враховує характер порушеного зобов`язання, причини несвоєчасного його виконання, фактичне припинення діяльності відповідача в орендованому приміщенні внаслідок обставин, пов`язаних із воєнним станом, подальше подання довідок, а також відсутність доказів майнових втрат позивача, співмірних із розміром штрафу.

Суд також бере до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.07.2026 у справі №911/437/25, у якій за подібних обставин суд касаційної інстанції погодився зі зменшенням штрафних санкцій на 50 відсотків, виходячи з необхідності забезпечення справедливого балансу інтересів сторін. Водночас суд зазначає, що визначення конкретного розміру зменшення неустойки належить до дискреційних повноважень суду та здійснюється індивідуально з урахуванням обставин кожної справи.

У цій справі суд враховує не лише обставини, пов`язані з припиненням господарської діяльності відповідача та відсутністю доходу протягом спірного періоду, а й тривалість допущеного порушення, кількість несвоєчасно поданих довідок, факт подальшого виконання відповідачем відповідного обов`язку, фінансовий стан позивача та необхідність збереження стимулюючої функції штрафних санкцій.

За таких обставин суд доходить висновку, що стягнення з відповідача штрафу в повному розмірі 266300 грн було б надмірним з огляду на встановлені обставини, однак повне звільнення відповідача від відповідальності або зменшення штрафу в більшому розмірі не забезпечило б належного балансу інтересів сторін.

Суд вважає, що зменшення розміру штрафу на 50 відсотків є достатнім, розумним та співмірним заходом відповідальності за встановлене порушення. Такий розмір дозволяє врахувати обставини, що об`єктивно вплинули на господарську діяльність відповідача, водночас зберігаючи майнові наслідки порушення договірного зобов`язання та стимулюючу функцію неустойки. Подальше зменшення штрафу за встановлених обставин призвело б до невиправданого нівелювання наслідків порушення відповідачем умов договору та не відповідало б принципу обов`язковості договору, закріпленому у статті 629 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50 відсотків до 133150 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 133150 грн штрафу, а в задоволенні позову в іншій частині належить відмовити. Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу підлягає частковому задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно вимогам які визнані судом підставними, без урахування зменшення судом присудженого до стягнення розміру штрафу.(266300*1.5/100*0,8 = 3195,6)

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, село Мартусівка, вул. Промислова, будинок 70, код 36953886) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08303, Київська обл., Бориспільський р-н, місто Бориспіль, вул.Френкеля Академіка, будинок 3, код 20572069) 133150 грн штрафу та 3195,60 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 10.11.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз

Часті запитання

Який тип судового документу № 141345421 ?

Документ № 141345421 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 141345421 ?

Дата ухвалення - 27.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141345421 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141345421 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Data about the court decision No. 141345421, Commercial Court of Kyiv Oblast

The court decision No. 141345421, Commercial Court of Kyiv Oblast was adopted on 27.10.2026. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.

The court decision No. 141345421 refers to case No. 911/2572/26

This decision relates to case No. 911/2572/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment:


Our platform enables searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to productively save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 141345419
Next document : 141345422