Decision № 141306408, 03.11.2026, Shostka City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 589/2452/26

Провадження № 2/589/2490/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуШосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Безуглої Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії №LM110871845 від 17.01.2025 у розмірі 15514,40 грн., з яких: 4300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 8849,40 грн. сума заборгованості за відсотками; 215 грн сума заборгованості по комісії; 2150 грн. сума заборгованості за неустойкою. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відправленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній». Причини неявки суду не повідомила, із заявою про розгляд справи у її відсутності до суду не зверталась, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надала.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 03 листопада 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (надалі ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) було укладено договір кредитної лінії № LM110871845 (надалі Договір), умовами якого встановлено, що Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит в розмірі 4300,00 грн. шляхом ініціювання кредитового переказу на реквізити платіжної картки 4323-34ХХ-ХХХХ-9117, строком на 31 день (до 17.02.2025, дисконтний період кредитування), кінцева дата повернення (виплати) кредиту 16.02.2030, із базовою процентною ставкою у розмірі 0,98 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, комісією за надання кредиту в розмірі 215 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

На виконання ухвали суду ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» надало порядок укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету).

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора «KPPD», у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами вищевказаного договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, уклавши його у належній формі, а подані позивачем докази в електронній формі є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав свої зобов`язання відповідно до умов договору, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4300,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням, довідкою ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та рухом коштів по рахунку ОСОБА_1 , наданим AT «Акцент-Банк» на запит суду. Також з інформації AT «Акцент-Банк» вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 , що відповідає масці цієї картки, емітована саме на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з п. 4 ч.1 ст 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договору не виконувала, у визначені цим договором строки кредит, проценти та комісію не сплатила. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» за договором, заборгованість відповідача складає 4300 грн. за основною сумою боргу; 2865,52 грн. за відсотками; 215 грн. за комісією, 2150 грн за неустойкою.

В подальшому, 26.03.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу ОК-ТП/28, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Таким чином ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» передало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № LM110871845 від 17.01.2025.

Після відступлення права грошової вимоги, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» нарахувало відповідачу проценти за договором кредитної лінії № LM110871845 від 17.01.2025, після чого заборгованість за процентами склала 8849,40 грн.

29 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») укладено Договір факторингу № 29/1225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 29 грудня 2025р. до Договору факторингу № 29/1225-01 від 29 грудня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 514,40 грн за договором кредитної лінії № LM110871845 від 17.01.2025.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договорів факторингу недійсними.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманих у кредит за договором кредитної лінії № LM110871845 від 17.01.2025 грошових коштів у сумі 4300 грн, нарахованих за цим договором процентів у розмірі 8849,40 грн та комісії в сумі 215 грн, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості за (тілом) кредиту, за нарахованими процентами та комісії у вказаних сумах є обґрунтованими.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається нарахування неустойки за період з 03.03.2025 по 10.03.2025 за договором, але суд звертає увагу позивача на наступне.

З 24.02.2022 на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за неустойкою у розмірі 2150 грн за договором, нарахована у період воєнного стану, є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач в даній справі не скористалась своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором кредитної лінії № LM110871845 від 17.01.2025 підлягають задоволенню частково в розмірі 13364 грн 40 коп.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2293 грн 39 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (розташованого за адресою: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором кредитної лінії № LM110871845 від 17.01.2025 в розмірі 13364 (тринадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (розташованого за адресою: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, ЄДРПОУ 35625014) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2293 (дві тисячі двісті дев`яносто три) грн 39 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяЧ.М.Теміров