Decision № 141304965, 09.11.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2026Справа № 910/6154/26За позовом Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Київського квартирно-експлуатаційного управління

про стягнення 1 063 136, 55 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 063 136, 55 грн, з яких: 1 040 990, 54 грн основний борг, 17 696, 84 грн інфляційні втрати та 4 449, 17 грн 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 11, 96, 509, 525-526, 625-626, 628-629, 759, 762, 875, 882 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором №63-2025112 відшкодування вартості електроенергії від 04.02.2025, у частині повної та своєчасної оплати вартості електроенергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.06.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/6154/26. Справу визнано малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

19.06.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позову та, зокрема, зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які підтверджують факт споживання електроенергії за адресою: вул. Квітки Цісика, буд.10. Також відповідач зазначає, що надані позивачем акти наданих послуг не містять належного підтвердження їх підписання та погодження відповідачем. Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем не дотримано передбачених договором порядку та строків надання документів, необхідних для здійснення оплати за спожиту електроенергію. Також відповідач зазначає, що він як бюджетна установа здійснює взяття бюджетних зобов`язань та проведення платежів виключно в межах затверджених бюджетних асигнувань і договірних зобов`язань. З огляду на викладене, відповідач вважає, що заявлена до стягнення заборгованість не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

22.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти обставин викладених у відзиві та, зокрема, зазначає, що відповідач жодним чином не спростовав факт споживання електроенергії за договором відшкодування вартості електроенергії.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендодавець), Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (надалі - орендар) та Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" (надалі - балансоутримувач) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій №3881, відповідно до п.1.1. незмінюваних умов якого, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4. Умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 умов.

Згідно з п.4.1. змінюваних умов договору, об`єктом оренди його виступають нежитлові приміщення загальною площею 4 250,40 кв.м, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Квітки Цісик, будинок 10.

Відповідно до п.6.1. змінюваних умов договору, вартість майна становить 313 911, 22 грн станом на 01.01.2024 без податку на додану вартість.

Пунктом 8.2. змінюваних умов договору визначено, що компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю компенсуються орендарем в порядку, передбаченому пунктом 6.6. незмінюваної частини договору, або в інший не заборонений законодавством спосіб.

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє на період воєнного стану та протягом одного місяця з дати припинення чи скасування воєнного стану (п.9.1. змінюваних умов договору).

Згідно з п.2.1.-2.2. незмінюваних умов договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем та балансоутримувачем одночасно із підписанням цього договору.

Відповідно до п.3.1. незмінюваних умов договору, до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.6. цього договору.

Пунктом 6.6. незмінюваних умов договору визначено, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання: два примірники договору про компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та/або про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору; або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем, підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору.

Орендар вживає заходів для укладення із постачальниками комунальних послуг договорів на постачання відповідних комунальних послу протягом місяця з моменту отримання проектів відповідних договорів балансоутримувача. Орендар зобов`язаний надати балансоутримувачу копії договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду від 15.03.2024 Київське квартирно-експлуатаційне управління прийняло нежитлові приміщення в оренду.

На виконання вищезазначених умов договору між сторонами було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, згідно якого, балансоутримувачем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва - нежитлові приміщення загальною площею 4 250,40 кв.м, які розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Квітки Цісик, 10.

04.02.2025 між позивачем (надалі - сторона 1) та відповідачем (надалі - сторона 2) було укладено договір відшкодування вартості електроенергії № 63-2025112 (надалі - договір відшкодування вартості), відповідно до п.1.1. якого сторона 1 забезпечує сторону 2 постачанням електроенерггії, яка отримана стороною 1 від постачальної організації (надалі - послуги), а сторона 2 зобов`язується своєчасно та у повному обсязі відшкодувати стороні 1 вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень за договором №3881 від 15.03.2024 послуг згідно з додатком №1, який є невід`ємною частиною даного договору, відповідно до показників засобів обліку (крім випадків, передбачених п.1.6. договору відшкодування вартості) за діючими тарифами організації-постачальника та умов цього договору, в терміни, що передбачені договором.

Згідно з п.1.2. договору відшкодування вартості, його ціна є орієнтовною і становить 43 609 (сорок три тисячі шістсот дев`ять) грн 97 коп. в т.ч. ПДВ 7 268 (сім тисяч двісті шістдесят вісім) грн 33 коп. У разі зменшення чи збільшення обсягів споживання послуг, ціна договору підлягає коригуванню шляхом укладання додаткової угоди до договору. Фактична ціна послуг за цим договором визначається на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг, складених у відповідно до фактичних показників засобів обліку (або згідно з п. 1.6. договору відшкодування вартості) та умов цього договору. Відшкодуванню за вказаним договором підлягають лише фактичні витрати за спожиті послуги без будь-яких націнок.

Відповідно до п.1.3. договору відшкодування вартості, тариф (вартість, ціна) на момент укладення договору складає 9 239, 00 (у т. ч. з ПДВ 1 5398, 00) грн/кВт.

Пунктом 1.4. договору відшкодування вартості визначено, що тарифи на відшкодування послуг встановлюються органами місцевого самоврядування, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, іншим уповноваженим органом або організаціями-постачальниками електроенергії відповідно до чинного законодавства та відповідно до умов договорів, укладених стороною 1 з організаціями-постачальниками.

Обсяг споживання стороною 2 послуг визначається за показниками засобів обліку електроенергії. Відшкодуванню підлягають витрати сторони 1 на оплату спожитих послуг за цінами (тарифами) організації постачальника на підставі отриманих стороною 1 рахунків від постачальника, в обсязі, спожитих стороною 2 (п.1.5. договору відшкодування вартості).

Згідно з п.2.2.7. договору відшкодування вартості, сторона 1 зобов`язується до 15 числа місяця, який слідує за звітним надавати стороні 2 рахунок на відшкодування вартості витрат за електропостачання та акти наданих послуг із зазначених фактично спожитого обсягу електроенергії відповідно до показників засобів обліку. До вказаних документів сторона 1 зобов`язана долучити копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на послуги постачальником таких послуг (копії отриманих стороною 1 від організації-постачальника рахунків, рахунків-фактури тощо).

Відповідно до п.2.3.3. договору відшкодування вартості, сторона 2 зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від сторони 1 актів наданих послуг, рахунків відповідно до показників засобів обліку, а також копій документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на послуги постачальником таких послуг (рахунок, рахунок фактура тощо) сторона 2 зобов`язана вносити плату в межах бюджетних асигнувань на рахунок сторони 1.

Пунктом 6.1. договору відшкодування вартості визначено, що облік послуг, спожитих стороною 2, здійснюється згідно показників засобів обліку, крім випадків, передбачених пунктом 1.6. договору. Характеристика засобів обліку зазначається в додатку 1, який є його невід`ємною частиною договору.

У разі встановлення засобів обліку за рахунок сторони 2, встановлені засоби обліку залишаються у власності сторони 2 та знаходяться на її обслуговуванні. Після закінчення дії договору, сторона 2 може залишити за собою встановлені засоби обліку, або отримати компенсацію їх вартості від сторони 1 (п.6.2. договору відшкодування вартості).

Згідно з п.6.4. договору відшкодування вартості, на підставі розрахунків та/або показників засобів обліку електропостачання оформлюються такі документи: рахунок фактура, акт виконаних робіт, акт звірки за спожиту електроенергії.

Відповідно до п. 6.5. договору відшкодування вартості, відшкодування вартості послуг за цим договором здійснюється стороною 2 не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання стороною 2 документів, визначених п. 2.2.7. та в п. 6.7. договору.

Пунктом 6.6. договору відшкодування вартості визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п.6.7. договору відшкодування вартості, щомісячно, в термін до 15 числа місяця, який слідує за звітним, сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт наданих послуг, які є підставою для проведення оплати по даному договору, а також копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на послуги постачальником таких послуг (рахунок, рахунок-фактура тощо). Розмір компенсації електропостачання, визначається лише на підставі відповідних актів, складених за даними засобів обліку, або розрахунковим методом. Відповідно до частин першої ст. 23 Бюджетного кодексу України, платіжні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно із ст.23 (ч.1) Бюджетного кодексу України. Оплата послуг здійснюється стороною 2 виключно за наявності кошторисних призначень за відповідним кодом видатків та у межах надходження бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 6.8. договору відшкодування вартості, документи, визначені пунктом 2.2.7. та пунктом 6.6. договору є підставою для здійснення оплати та передаються стороною-1 стороні-2 рекомендованим листом, нарочним та /або під розписку уповноваженій особі не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним. Невиконання стороною 1 обов`язку щодо надання належним чином оформлених документів, зазначених в п.2.2.7. та в п.6.7. звільняє сторону 2 від відповідальності за несвоєчасне здійснення оплати за спожиті послуги.

Пунктом 6.9. договору відшкодування вартості визначено, що відповідно до умов даного договору сторона 2, згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаних сторонами, виходячи з вартості встановлених постачальною організацією тарифів споживання електропостачання, відшкодовує вартість спожитого електропостачання на рахунки стороні 1.

Згідно з п.6.10. договору відшкодування вартості, звірення рахунків між стороною 1 та стороною 2 здійснюється щоквартально складанням двостороннього акту.

Відповідно до п.6.12. договору відшкодування вартості, до сторони-2 не застосовується відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати послуг у випадках затримки бюджетного фінансування на цілі, передбачені договором, а також несвоєчасної оплати послуг зі сторони Державної казначейської служби України.

Пунктом 7.4. договору відшкодування вартості визначено, що в разі реорганізації однієї зі сторін права та обов`язки, покладені на неї за договором, переходять до її правонаступників.

Відповідно до п.9.1. договору відшкодування вартості, він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2025, а в частині взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання сторонами.

Додатком №1 до договору відшкодування вартості визначено, що облік споживання електроенергії здійснюється лічильниками № 0006729 та № 0015393.

15.04.2025 Київською міською радою прийнято рішення №45/10512 «Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким зазначене підприємство реорганізовано шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке визначено правонаступником усього майна, прав та обов`язків підприємства, що реорганізується.

08.08.2025 розпорядженням Київського міського голови №667 затверджено відповідний передавальний акт, згідно з яким усе майно, права та обов`язки Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня», у тому числі щодо кредиторів і боржників, перейшли до позивача.

Отже, до позивача, як правонаступника попереднього балансоутримувача, перейшли права та обов`язки за договором відшкодування вартості електроенергії №63-2025112 від 04.02.2025.

Так, за період споживання електроенергії з серпня по грудень 2025 року позивачем було складено акти зняття показників приладів від 02.01.2026 та 23.01.2026, у яких зазначено про споживання електроенергії за звітні місяці у розмірі 112 649, 13 кВт*год.

У подальшому, на виконання умов договору відшкодування витрат, за період споживання електроенергії з серпня по грудень 2025 року позивачем складено акти надання послуг з електропостачання на загальну суму 1 040 990, 54 грн з ПДВ:

- акт надання послуг № 1 від 02.01.2026 за період споживання електроенергії з серпня по листопад 2025 року на суму 759 590, 54 грн з ПДВ;

- акт надання послуг № 7 від 23.01.2026 за споживання електроенергії у грудні 2025 року на суму 281 400 грн з ПДВ.

Вказані вище акти зняття показників та акти надання послуг з боку відповідача не підписані, 18.02.2026 направлені позивачем на адресу відповідача, та були отримані останнім 23.02.2026, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0420000297959, та повідомленням № R042000014480 про вручення поштового відправлення №0420000297959.

На підтвердження факту споживання електроенергії у спірний період (серпень - грудень 2025 року) щодо об`єкту за договором, позивач надав такі документи: договір №158/Б про постачання електричної енергії споживачу від 30.01.2025, укладений між КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» та ТОВ «Український струм», додаток № 1 «Про перелік точок вимірювання» та додатковою угодою № 6 від 30.09.2025 про заміну споживача; акти про постачання електричної енергії № УСБП-002784 від 24.10.2025, № УСБП-003354 від 30.09.2025, № УСБП-003608 від 12.11.2025, № УСБП-003879 від 30.11.2025, № УСБП-004298 від 31.12.2025; додаткову угоду № 3408031р про закупівлю послуг з забезпечення перетікань реактивної електроенергії від 20.01.2025; додаткову угоду №3408031р про закупівлю послуг з розподілу електроенергії від 20.01.2025; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250180546410-3 від 11.09.2025 за серпень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250180546410-1 від 11.09.2025 за серпень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250120561716-1 від 08.10.2025 за вересень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250120561716-3 від 08.10.2025 за вересень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250000576709-3 від 07.11.2025 за жовтень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250100576709-1 від 07.11.2025 за жовтень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250160609424-3 за грудень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250160609424-1 за грудень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250060594639-3 за листопад 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250060594639-1 за листопад 2025 року; рахунок за послуги з розподілу електричної енергії № 40250160609424 за грудень 2025 року від 31.12.2025; рахунок № 30250160609424 за грудень 2025 року від 31.12.2025; додаток до рахунку №40250160609424 від 31.12.2025; додатком до рахунку №30250160609424 від 31.12.2026; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № 13 від 22.01.2026; акт купівлі-продажу електроенергії № 065201 від 31.12.2025 та № 065018 від 31.12.2025; додатком до рахунку № 40254901326792 від 31.12.2025; акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250160609424-1 за грудень 2025 року; акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250160609424-3 за грудень 2025 року; розшифровку нарахувань по рахунку № 40250160609424 від 31.12.2025 за грудень 2025 року; розшифровку нарахувань по рахунку № 30250160609424 від 31.12.2025 за грудень 2025 року.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором відшкодування вартості електроенергії №63-2025112 від 04.02.2025 щодо повної та своєчасної оплати вартості електроенергії за період з серпня по грудень 2025 року, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача: 1 040 990, 54 грн основного боргу, 17 696, 84 грн інфляційних втрат та 4 449, 17 грн 3% річних.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як убачається із матеріалів справи, 15.03.2024 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладений без аукціону для розміщення бюджетних установ та організацій №3881, відповідно до п.1.1. незмінюваних умов якого, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4. Умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 умов.

Згідно з п.3.1. незмінюваних умов договору, до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.6. цього договору.

Пунктом 6.6. незмінюваних умов договору визначено, що протягом п`яти робочих днів з дати укладення цього договору балансоутримувач зобов`язаний надати орендарю для підписання: два примірники договору про компенсацію витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою та/або про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та/або проекти договорів із постачальниками комунальних послуг, якщо стосовно об`єкта оренди такими постачальниками комунальних послуг відкриті окремі особові рахунки або якщо окремі особові рахунки були відкриті на попереднього користувача майном.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю: підписати і повернути балансоутримувачу примірник договору; або подати балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню орендарем за договором.

На виконання вищезазначених положень договору оренди 04.02.2025 між позивачем (надалі - сторона 1) та відповідачем (надалі - сторона 2) було укладено договір відшкодування витрат вартості електроенергії № 63-2025112 (надалі - договір відшкодування вартості), відповідно до п.1.1. якого сторона 1 забезпечує сторону 2 постачанням електроенерггії, яка отримана стороною 1 від постачальної організації (надалі - послуги), а сторона 2 зобов`язується своєчасно та у повному обсязі відшкодувати стороні 1 вартість фактично спожитих в процесі оренди приміщень за договором №3881 від 15.03.2024 послуг згідно з додатком №1, який є невід`ємною частиною даного договору, відповідно до показників засобів обліку (крім випадків, передбачених п.1.6. договору відшкодування вартості) за діючими тарифами організації-постачальника та умов цього договору, в терміни, що передбачені договором.

Як убачається з матеріалів справи, за період споживання електроенергії з серпня по грудень 2025 року позивачем було складено акти зняття показників приладів від 02.01.2026 та 23.01.2026, в яких зазначено про споживання за звітні місяці 112 649, 13 кВт*год електроенергії.

У подальшому, на виконання умов договору відшкодування витрат, за період споживання електроенергії з серпня по грудень 2025 року позивачем складено акти надання послуг з електропостачання на загальну суму 1 040 990, 54 грн з ПДВ:

- акт надання послуг № 1 від 02.01.2026 за період споживання електроенергії з серпня по листопад 2025 року на суму 759 590, 54 грн з ПДВ;

- акт надання послуг № 7 від 23.01.2026 за споживання електроенергії у грудні 2025 року на суму 281 400 грн з ПДВ.

Вказані вище акти зняття показників та акти надання послуг з боку відповідача не підписані, 18.02.2026 направлені позивачем на адресу відповідача, та були отримані останнім 23.02.2026, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0420000297959, та повідомленням № R042000014480 про вручення поштового відправлення №0420000297959.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з п. 6.5. договору відшкодування вартості, відшкодування вартості послуг за цим договором здійснюється стороною 2 не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання стороною 2 документів, визначених п. 2.2.7. та в п. 6.6. договору відшкодування вартості.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як убачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, акти надання послуг № 1 від 02.01.2026 та № 7 від 23.01.2026, разом із відповідними актами зняття показників приладів обліку від 02.01.2026 та 23.01.2026 були отримані відповідачем 23.02.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0420000297959 від 23.02.2026.

З урахуванням викладеного вище, у відповідності до приписів ст. 253 Цивільного кодексу України та п. 6.5. договору відшкодування вартості, останнім днем для внесення плати з відшкодування вартості послуги електропостачання було 09.03.2026 (23.02.2026 + 10 робочих днів).

Щодо доводів відповідача про недоведеність факту, обсягу та вартості спожитої електричної енергії суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання такого обов`язку.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно до п.1.5. та п.6.1. договору відшкодування вартості, обсяг споживання електроенергії визначається за показниками засобів обліку.

Пунктом 6.9. договору відшкодування вартості визначено, що відповідно до умов даного договору сторона 2, згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаних сторонами, виходячи з вартості встановлених постачальною організацією тарифів споживання електропостачання, відшкодовує вартість спожитого електропостачання на рахунки стороні 1.

Додатком №1 до договору відшкодування вартості визначено, що облік споживання електроенергії здійснюється лічильниками № 0006729 та № 0015393.

Як убачається з матеріалів справи, за період споживання електроенергії з серпня по грудень 2025 року позивачем було складено акти зняття показників приладів від 02.01.2026 та 23.01.2026, в яких зазначено про споживання за звітні місяці 112 649, 13 кВт*год електроенергії.

У подальшому, на виконання умов договору відшкодування витрат, за період споживання електроенергії з серпня по грудень 2025 року позивачем складено акти надання послуг з електропостачання на загальну суму 1 040 990, 54 грн з ПДВ:

- акт надання послуг № 1 від 02.01.2026 за період споживання електроенергії з серпня по листопад 2025 року на суму 759 590, 54 грн з ПДВ;

- акт надання послуг № 7 від 23.01.2026 за споживання електроенергії у грудні 2025 року на суму 281 400 грн з ПДВ.

Крім цього, на підтвердження факту споживання електроенергії у спірний період (серпень - грудень 2025 року) щодо об`єкту за договором, позивач надав такі документи: договір №158/Б про постачання електричної енергії споживачу від 30.01.2025, укладений між КНП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня» та ТОВ «Український струм», додаток № 1 «Про перелік точок вимірювання» та додатковою угодою № 6 від 30.09.2025 про заміну споживача; акти про постачання електричної енергії № УСБП-002784 від 24.10.2025, № УСБП-003354 від 30.09.2025, № УСБП-003608 від 12.11.2025, № УСБП-003879 від 30.11.2025, № УСБП-004298 від 31.12.2025; додаткову угоду № 3408031р про закупівлю послуг з забезпечення перетікань реактивної електроенергії від 20.01.2025; додаткову угоду №3408031р про закупівлю послуг з розподілу електроенергії від 20.01.2025; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250180546410-3 від 11.09.2025 за серпень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250180546410-1 від 11.09.2025 за серпень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250120561716-1 від 08.10.2025 за вересень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250120561716-3 від 08.10.2025 за вересень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250000576709-3 від 07.11.2025 за жовтень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250100576709-1 від 07.11.2025 за жовтень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250160609424-3 за грудень 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250160609424-1 за грудень 2025 року; акт надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250060594639-3 за листопад 2025 року; акт надання послуг з розподілу електричної енергії № 40250060594639-1 за листопад 2025 року; рахунок за послуги з розподілу електричної енергії № 40250160609424 за грудень 2025 року від 31.12.2025; рахунок № 30250160609424 за грудень 2025 року від 31.12.2025; додаток до рахунку №40250160609424 від 31.12.2025; додатком до рахунку №30250160609424 від 31.12.2026; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» № 13 від 22.01.2026; акт купівлі-продажу електроенергії № 065201 від 31.12.2025 та № 065018 від 31.12.2025; додатком до рахунку № 40254901326792 від 31.12.2025; акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250160609424-1 за грудень 2025 року; акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250160609424-3 за грудень 2025 року; розшифровку нарахувань по рахунку № 40250160609424 від 31.12.2025 за грудень 2025 року; розшифровку нарахувань по рахунку № 30250160609424 від 31.12.2025 за грудень 2025 року.

Так, за серпень 2025 року за лічильником №0006729 у акті зняття показників від 02.01.2026 зафіксовано зміну показника з 416 146 кВт*год до 425 046 кВт*год, тобто споживання 8 900 кВт*год. Вартість цього обсягу активної електроенергії - 65 222,94 грн з ПДВ визначена в акті наданих послуг №1 від 02.01.2026 за ціною 6, 107017 грн/кВт*год, яка підтверджується актом ТОВ «Український струм» №УСБП-002784 про постачання електричної енергії за серпень 2025 року. Вартість розподілу в сумі 8 678, 57 грн з ПДВ розрахована за тарифом 0, 8126 грн/кВт*год, установленим у акті ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №40250180546410-1 про надання послуг з розподілу електричної енергії за серпень 2025 року. Факт понесення позивачем витрат із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підтверджується також актом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №30250180546410-3, відповідно до акту наданих послуг №1 від 02.01.2026 вартість за обсяг 957 кВт*год електроенергії становить 573,66 грн з ПДВ. Отже, загальна сума за серпень 2025 року становить 74 475, 17 грн з ПДВ (65 222, 94 грн + 8 678, 57 грн + 573, 66 грн).

За вересень 2025 року цим же актом зняття показників від 02.01.2026 зафіксовано зміну показника лічильника №0006729 з 425 046 кВт*год до 438 413 кВт*год, тобто споживання 13 367 кВт*год. Ціна 5, 208695 грн/кВт*год підтверджується актом ТОВ «Український струм» №УСБП-003354 від 30.09.2025. Отже, загальна сума за вересень 2025 року становить 83 549,56 грн з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №1 від 02.01.2026.

За жовтень 2025 року актами зняття показників зафіксовано зміну показника лічильника №0006729 з 438 413 кВт*год до 469 057 кВт*год, тобто споживання 30 644 кВт*год. Ціна 7,082800 грн/кВт*год відповідає ціні, зазначеній у акті ТОВ «Український струм» №УСБП-003608 про постачання електричної енергії за жовтень 2025 року, у зв`язку з чим вартість віднесеної на відповідача електричної енергії становить 260 454,38 грн з ПДВ.

За листопад 2025 року у акті зняття показників від 02.01.2026 обсяг споживання визначений за двома передбаченими договором засобами обліку: за лічильником №0006729 - 25 405,99 кВт*год (з 469 057 кВт*год до 494 462,99 кВт*год), за лічильником №0015393 - 3 367,69 кВт*год (з 107 024 кВт*год до 110 391,69 кВт*год), а всього - 28 773,68 кВт*год. В акті наданих послуг №1 від 02.01.2026 вартість активної електроенергії за цей обсяг становить 253 879,09 грн з ПДВ за ціною 7,3527583 грн/кВт*год, що є меншою за ціну, визначеної в акті ТОВ «Український струм» № УСБП-003879 від 30.11.2025 - 7,517649 грн/кВт*год. Наявність у позивача витрат на розподіл електричної енергії за листопад 2025 року підтверджується актом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №40250060594639-1, відповідно до якого позивачу нараховано за послуги з розподілу 268 501,76 грн з ПДВ. Із цієї суми на фактичний обсяг споживання відповідача 28 773,68 кВт*год в акті наданих послуг №1 від 02.01.2026 віднесено 87 226,72 грн з ПДВ. Крім того, факт понесення витрат на забезпечення перетікань реактивної електричної енергії підтверджується актом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №30250060594639-3, тоді як за показниками лічильників на відповідача віднесено 97,49 кВт*год на суму 5,62 грн з ПДВ. Отже, загальна сума за листопад становить 341 111,43 грн.

Враховуючи вище викладене, загальна вартість поставленої електроенергії за період з серпня по листопад 2025 року становить 759 590, 54 грн (74 475, 17 грн + 83 549,56 грн + 260 454,38 грн + 341 111,43 грн) .

Обсяг споживання за грудень 2025 року, у свою чергу, підтверджується актом зняття показників приладів обліку електроенергії за грудень 2025 року, відповідно до якого показник лічильника №0006729 змінився з 494 462,99 кВт*год до 501 476,52 кВт*год, тобто спожито 7 013,53 кВт*год, а за лічильником №0015393 - з 110 391,69 кВт*год до 131 234,74 кВт*год, тобто 20 843,05 кВт*год. Загальний обсяг спожитої електроенергії становить 27 856,58 кВт*год. В акті наданих послуг №7 від 23.01.2026 вартість цього обсягу активної електричної енергії становить 251 299,19 грн з ПДВ за ціною 7,517649 грн/кВт*год, яка відповідає ціні, зазначеній у акті ТОВ «Український струм» №УСБП-004298 від 31.12.2025. Вартість розподілу того самого обсягу за тарифом 0,90047 грн/кВт*год становить 30 100,81 грн з ПДВ, а застосований тариф підтверджується актом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» №40250160609424-1 про надання послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2025 року. Отже, загальна сума за грудень 2025 року становить 281 400, 00 грн (251 299,19 грн + 30 100,81 грн, що відповідає акту наданих послуг №7 від 23.01.2026.

Наведені докази в сукупності підтверджують як фактичне споживання електричної енергії в орендованих відповідачем приміщеннях, так і її конкретний обсяг, застосовані при розрахунку тарифи та суму витрат позивача, що відповідно до умов договору підлягає відшкодуванню відповідачем.

Відповідач, натомість, не спростував жодного з наведених показників засобів обліку, не навів іншого обсягу споживання за жодний із спірних місяців, не зазначив іншого тарифу та не подав власного контррозрахунку суми, що підлягає відшкодуванню.

Матеріали справи також не містять доказів звернення відповідача після отримання документів із вимогою надати підтвердження конкретного тарифу або повідомлення позивача про затримання оплати саме на підставі п.3.2.4. договору відшкодування вартості.

Отже, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в свою чергу, не спростовано, що у період з серпня по грудень 2025 року останнім було спожито 112 649, 13 кВт*год на загальну суму 1 040 990, 54 грн (759 590,54 грн за серпень-листопад 2025 року + 281 400,00 грн за грудень 2025 року).

Щодо доводів відповідача про непідписання актів наданих послуг, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору відшкодування вартості електроенергії №63-2025112 від 04.02.2025, суд зазначає, що ним не встановлено виникнення обов`язку відповідача відшкодувати вартість спожитої електричної енергії виключно за умови підписання ним акту наданих послуг.

Так, згідно з п. 1.5. договору відшкодування вартості, обсяг споживання стороною 2 послуг визначається за показниками засобів обліку електроенергії. Відшкодуванню підлягають витрати сторони 1 на оплату спожитих послуг за цінами (тарифами) організації постачальника на підставі отриманих стороною 1 рахунків від постачальника, в обсязі, спожитих стороною 2.

Пунктом 6.1. договору відшкодування вартості визначено, що облік послуг, спожитих стороною 2, здійснюється згідно показників засобів обліку, крім випадків, передбачених пунктом 1.6. договору. Характеристика засобів обліку зазначається в додатку 1, який є його невід`ємною частиною договору.

Пунктом 6.9. договору відшкодування вартості визначено, що відповідно до умов даного договору сторона 2, згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаних сторонами, виходячи з вартості встановлених постачальною організацією тарифів споживання електропостачання, відшкодовує вартість спожитого електропостачання на рахунки стороні 1.

Отже, акт наданих послуг у спірних правовідносинах є документом, у якому відображено розрахунок вартості вже фактично спожитої електричної енергії, тоді як сам обсяг споживання визначається за погодженими сторонами засобами обліку.

Щодо доводів відповідача про несвоєчасне складення та направлення позивачем розрахункових документів суд зазначає таке.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з п.6.7. договору відшкодування вартості, щомісячно, в термін до 15 числа місяця, який слідує за звітним, сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт наданих послуг, які є підставою для проведення оплати по даному договору, а також копію документів, що свідчать про фактично встановлені ціни (тарифи, вартість) на послуги постачальником таких послуг (рахунок, рахунок-фактура тощо). Розмір компенсації електропостачання, визначається лише на підставі відповідних актів, складених за даними засобів обліку, або розрахунковим методом. Відповідно до частин першої ст. 23 Бюджетного кодексу України, платіжні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно із ст.23 (ч.1) Бюджетного кодексу України. Оплата послуг здійснюється стороною 2 виключно за наявності кошторисних призначень за відповідним кодом видатків та у межах надходження бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 6.8. договору відшкодування вартості, документи, визначені пунктом 2.2.7. та пунктом 6.6. договору є підставою для здійснення оплати та передаються стороною-1 стороні-2 рекомендованим листом, нарочним та /або під розписку уповноваженій особі не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним. Невиконання стороною 1 обов`язку щодо надання належним чином оформлених документів, зазначених в п.2.2.7. та в п.6.7. звільняє сторону 2 від відповідальності за несвоєчасне здійснення оплати за спожиті послуги.

Згідно з п. 6.5. договору відшкодування вартості, відшкодування вартості послуг за цим договором здійснюється стороною 2 не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання стороною 2 документів, визначених п. 2.2.7. та в п. 6.6. договору відшкодування вартості.

Так, матеріалами справи підтверджено, що акти зняття показників та акти надання послуг з боку відповідача не підписані, 18.02.2026 направлені позивачем на адресу відповідача, та були отримані останнім 23.02.2026, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0420000297959, та повідомленням № R042000014480 про вручення поштового відправлення №0420000297959.

При цьому, п.6.8. договору відшкодування вартості, не передбачає припинення основного зобов`язання, звільнення відповідача від оплати фактично спожитої електричної енергії чи втрати позивачем права вимагати її відшкодування внаслідок несвоєчасного направлення документів.

Вказане узгоджується зі ст.598 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання припиняється лише на підставах, установлених договором або законом, та зі ст.599 цього Кодексу, згідно з якою зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов?язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка на оплату не звільняє відповідача від обов?язку сплатити грошові кошти за надані послуги.

За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти у якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Така правова позиція є сталою у судовій практиці і викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18 від 07.02.2018 у справі № 910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.

Отже, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в свою чергу, не спростовано, що у період з серпня по грудень 2025 року останнім було спожито 112 649, 13 кВт*год на загальну суму 1 040 990, 54 грн.

Щодо доводів відповідача, що Київське квартирно-експлуатаційного управління є бюджетною установою, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За приписами ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 статті 617 Цивільного кодексу України установлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, з наведеного випливає, що відсутність надходжень бюджетних коштів не нівелює обов`язку з оплати товарів, робіт, послуг за відповідним правочином.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 923/1292/16, від 23.03.2018 у справі № 904/6252/17, від 28.01.2019 у справі № 917/611/18.

Одночасно, суд зазначає, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства (ст. 1 Бюджетного кодексу України)

Відповідно до п. 7 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов`язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

В той же час, спірні правовідносини між сторонами у даній справі є не бюджетними, а господарськими (цивільними), які відповідно до ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, що регулюються актами цивільного законодавства України, а відтак таке посилання відповідача є безпідставним та не спростовує зобов`язання відповідача зобов`язання з оплати поставленої йому товару.

Відтак, вказані вище доводи відповідача судом до уваги не беруться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з відшкодування спожитої електричної енергії за загальний період з серпня по грудень 2025 року у розмірі 1 040 990, 54 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 4 449, 17 грн 3% річних за загальний період з 10.03.2026 по 30.04.2026 та 17 696, 84 грн інфляційних втрат за період березня 2026 року.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем у розмірі 4 449, 17 грн за загальний період з 10.03.2026 по 30.04.2026, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем у розмірі 17 696, 84 грн інфляційних втрат за період березня 2026 року, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 1 040 990, 54 грн основного боргу, 4 449, 17 грн 3% річних та 17 696, 84 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 30, ідентифікаційний код 22991617) на користь Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, місто Київ, вулиця Федора Максименка, будинок 26, ідентифікаційний код 05492309) 1 040 990 (один мільйон сорок тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 54 коп. основного боргу, 4 449 (чотири тисячі чотириста сорок дев`ять) грн 17 коп. 3% річних, 17 696 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн 84 коп. інфляційних втрат та 15 947 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок сім) грн 05 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань