Decision № 141301017, 09.11.2026, Sadhirskyi District Court of Chernivtsi City

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3710/26

Провадження №2-а/726/31/26

Категорія 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, адміністративну справу № 726/3710/26 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Коляски Олександри Георгіївни, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування рішення суб`єкту владних повноважень та визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

19.10.2026 до Садгірського районного суду м. Чернівці, засобами поштового зв`язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Коляски Олександри Георгіївни, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування рішення суб`єкту владних повноважень та визнання дій протиправними.

У позові просить суд визнати протиправними дії старшого лейтенанта поліції поліцейського 2 взводу 2 роти БПП з обслуговування Чернівецького району Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП Коляски О.Г., яка є службовою особою Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, по розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього за ч.2 ст. 122 КУпАП, а складену постанову серії ЕНА № 8012890 від 07.10.2026 і провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що рухався на зелене світло фар світлофора з дотриманням Правил дорожнього руху, не погоджується із постановою та вважає себе невинним. Просить врахувати, що обставини вчиненого правопорушення не були в повній мірі враховані поліцейським та не доведені обставини, які свідчать про те, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення.

28.10.2026 до суду надійшов відзив на адміністративний позов від представника відповідачів у справі Маланчука М.В. у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Зазначає, що під час несення служби 07.10.2026 екіпажем поліції виявлений транспортний засіб Volkswagen E-Golf з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та зупинений на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а поліцейська встановивши обставини справи роз`яснила права, винесла постанову за ч.2 ст. 122 КУпАП та наклала стягнення відповідно до санкції статті. Також посилається на відповідні правові норми, вказуючи на законність оскаржуваної постанови та дотримання процедури складання адміністративних матеріалів.

Звертає увагу суду і на те, що відеозапис, долучений до відзиву, підтверджує факт проїзду на заборонений (червоний) сигнал світлофора та такий доказ був продемонстрований поліцейським на місці події позивачу. Вказаний відеозапис, на думку відповідача, спростовує всі доводи позивача.

Заяви, клопотання учасників справи, і нші процесуальні дії у справі

Вказаний вище позов надійшов до суду поштою та отриманий 19.10.2026 і згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2026 переданий на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 20.10.2026 суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін на 09.11.2026.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися у судове засідання, про поважні причини неявки суд не повідомили. Скерували до суду відзив у якому висловили свою думку щодо позову.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, в силу ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи надану справу без участі сторін за наявними у справі доказами, суд доходить таких висновків.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд встановив, що 07.10.2026 поліцейська 2 взводу 2 роти БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП, старший лейтенант поліції Коляска Оксана Георгіївна винесла постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 8012890 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, за те, що 07.10.2026 о 20:30 в м. Чернівцях по вул. Александрі Васіле, 149-А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen E-Golf з державним номерним знаком НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «червоний» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «е» ПДР України.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

Разом із відзивом, відповідач долучив диск на якому містяться відеозаписи із нагрудних реєстраторів поліцейських № 476068 та 476246, що вказані у п. 7 оскаржуваної постанови), а також відеозаписи із реєстратора у патрульному авто, про наявність яких не зазначено у оскаржуваній постанові

Так, на долучених відеозаписах із нагрудних реєстраторів зафіксовано, як поліцейські підійшли до зупиненого авто та виявили водія ОСОБА_1 , особу якого встановили.

Поліцейська представилася, повідомила про відеофіксацію розмови на нагрудний реєстратор, повідомила водію причину зупинки, а саме проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора.

Крім того, на відео зафіксовано як поліцейські роз`яснювали водію його права та в процесі розгляду справи продемонстрували відео із реєстратора у патрульному авто.

ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненому правопорушенні та повідомив про те, що завершував проїзд на перехресті та коли проїжджав світлофор, ще не переключився на червоне світло.

Після цього поліцейські завершили розгляд справи та винесли постанову, копію якої вручили водію.

Долучений відеозапис із реєстратора у патрульному авто фіксує рух декількох транспортних засобів попереду нього на значній відстані у лівій смузі руху у попутному напрямку.

Також один із транспортних засобів проїжджає перехрестя, а інші два транспортні засоби зупиняються на світлофорі перед стоп лінією. Лише через декілька метрів проїжджає патрульне авто чітко на червоний сигнал, переслідуючи водія першого авто.

Долучений відеозапис, відтворений на мінімальній швидкості -0,25, демонструє, що світлофор у спірний момент лише здійснив перемикання із жовтого на червоний сигнал. Водночас із відеозапису неможливо достовірно встановити, чи перебував транспортний засіб позивача на момент такого перемикання за стоп-лінією, перед нею або безпосередньо перетинав її.

Тобто, відеозапис не дає змоги встановити лише те, що автомобіль рухається вулицею, перетинає перехрестя де встановлений світлофор та продовжує свій рух.

Норми права, які застосував суд

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Аналогічне передбачено пунктом 1.3 ПДР згідно якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п.8.7 Правил дорожнього руху світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.

Згідно з положеннями п.8.7.3 Правил дорожнього руху:

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичною підставою для відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів, що передбачено п.1 ч.1 ст.247 КУпАП

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінка Суду

Позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а відповідач вказує про правомірність оскаржуваної постанови.

Так, суд встановив із оскаржуваної постанови, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за фактом проїзду регульованого пішохідного переходу на заборонний «червоний» сигнал світлофора, тобто порушення позивачем вимог п. 8.7.3 «е» ПДР України.

З огляду на це, саме вказані обставини підлягають перевірці та доведенню належними і допустимими доказами у справі.

Відповідач доводить правомірність оскаржуваної постанови, шляхом долучення до матеріалів справи відеозапису із реєстратора у патрульному авто.

Згідно з положеннями ст. 283 КУпАП постанова повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №338/855/17, вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Також, згідно з позицією, яку висловив Верховний Суд у постанові від 26.04.2014 у справі №200/5590/17, відповідно до якої технічні засоби, якими здійснено фото або відеозапис не можуть вважатися належними доказами по справі якщо постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилання на них.

Згідно з Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Суд зауважує, що відомості про наявність та використання такого відеозапису як доказу вчинення адміністративного правопорушення у пункті 7 оскаржуваної постанови не зазначені. Відтак, під час винесення постанови уповноваженою посадовою особою не було належним чином конкретизовано, який саме відеозапис покладено в основу висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Те, що поліцейський демонструє водію певне відео на телефоні (що можна побачити на запису із нагрудного реєстратора) не може безумовно свідчити про те, що саме долучене до відзиву відео із реєстратора у патрульному авто було продемонстроване на місці розгляду справи та які саме обставини на ньому були відображені.

Разом із тим, навіть враховуючи те, що такий відеозапис не був вказаний у оскаржуваній постанові, як доказ вини, суд дослідив його та звернув увагу і на те, що він фіксує дорожню обстановку зі значної відстані, у зв`язку з чим не забезпечує достатньої чіткості зображення для достовірного встановлення всіх обставин події.

Зокрема із такого відео неможливо однозначно визначити місце перебування автомобіля позивача відносно стоп-лінії та пішохідного переходу в момент перемикання сигналу світлофора із жовтого на червоний, а також встановити, чи відбувся перетин відповідної межі до ввімкнення забороненого сигналу, чи позивач продовжив рух уже після його ввімкнення.

Також не можливо встановити на який конкретно сигнал світлофора (жовтий чи червоний) позивач проїхав відповідну стоп-лінію.

Таким чином, зазначений відеозапис не забезпечує об`єктивного та однозначного підтвердження обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови, а тому не може самостійно слугувати достатньою підставою для висновку про доведеність вини позивача.

Інших належних і достатніх доказів, які б усували зазначені сумніви та підтверджували факт проїзду саме на заборонений червоний сигнал світлофора, матеріали справи не містять.

Натомість на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що позивач під час оформлення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення зазначав, що не згідний з інкримінованим йому порушенням правил дорожнього руху та вказував на недоведеність такого порушення належними доказами. Зазначав про те, що не мав змоги зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, а тому рухався далі оскільки мав змогу не порушити при цьому безпеки дорожнього руху. Фактично вказував, що екстрене гальмування могло створити аварійну обстановку оскільки позаду рухалися інші авто.

Відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Згідно з п. 8.11 ПДР, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Також у п.1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що дорожня обстановка сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Контроль дорожньої обстановки це один з найважливіших компонентів автомобільної безпеки. Вміння правильно оцінювати дорожню обстановку визначається навичками тактики водіння, а саме: наявністю безпечного «захисного» простору навколо автомобіля (дотримання безпечної дистанції та інтервалу); контролем навколишнього середовища і видимістю автомобіля іншими учасниками руху; прогнозуванням змін дорожньої обстановки; вибором оптимальної швидкості руху для даної дорожньої обстановки.

Долучене відео підтверджує, що позивач перетнув перехрестя не створюючи небезпеки дорожнього руху для інших його учасників, що відповідає п.п. 8.10, 8.11 ПДР.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

У своїй постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на висновках про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З іншого боку, рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Висновки Суду

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б безсумнівно підтверджували наявність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, про недоведеність порушення ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3 «е» ПДР України та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При цьому визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності як окремий спосіб судового захисту зазначеною нормою не передбачено.

Належним способом захисту порушених прав позивача в межах цих правовідносин є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а тому окрема вимога про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягає.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд погоджується із позицією позивача, щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Зважаючи на те, що положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України передбачений вичерпний перелік рішень місцевого загального суду як адміністративного суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який не підлягає розширеному тлумаченню, позов в частині визнання протиправними дій патрульної поліції при винесенні оскаржуваної постанови, - задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи цю постанову, суд звертає увагу на практику Європейський суд з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат

Згідно ст.139 КАС України при задоволенні позову суд стягує із відповідача судові витрати у справі, однак позивач не надав доказів понесених ним судових витрат у справі та не заявив клопотання про їх стягнення із відповідача.

На підставі викладеного Закону України «Про національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху, керуючись ст.ст. 9, 122, 245, 251-252, 274, 280, 283, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 20, 72, 77, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Коляски Олександри Георгіївни, Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування рішення суб`єкту владних повноважень та визнання дій протиправними задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не а автоматичному режимі серії ЕНА № 8012890 від 07.10.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Поліцейська 2 взводу 2 роти БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області ДПП, старший лейтенант поліції Коляска Олександра Георгіївна та Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, адреса: вул. Заводська, 22 м. Чернівці Чернівецька область.

Головуючий суддяС. А. Асташев