Decision № 141297989, 15.05.2026, Brovary City and District Court of Kyiv Oblast

справа № 361/14801/25

провадження № 2/361/5824/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

15 травня 2026 р.

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом до в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 24502,00 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що 12.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7262772, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн., строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - електронного підпису С5220, у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач в позові вказує, що в порушення умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди до договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 24502,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 5000,00 грн; заборгованість за процентами 9154,00 грн.; заборгованість за процентами нарахованими за 104 днів 10348,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

25 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25.07/24-Ф, згідно якого ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», яке в свою чергу 25.11.2024 року змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Згідно з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін; задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 12.11.2023ф на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк», у сумі 5000 грн., за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ Пейтек Україна.

27.03.2026 АТ «Універсал Банк» на виконання вимог ухвали суду від 19.01.2026 направило документи, які витребовував суд (а.с. 174).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує та просить його задовільнити, проти заочного рішення не заперечує.

31 березня 2026 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.(а.с 176-185)

Посилався на те, що позивач не надав суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача на підставі договору про споживчий кредит, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу. Надана позивачем довідка про перерахунок коштів за договором з позивачем, не є таким первинним документом, тому що не відповідає ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність». Крім того, позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором не надано доказів, які підтверджують зарахування коштів на рахунок саме відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.

Також позивач вказав, що відповідачці нараховувались відсотки за договором з розрахунку 1,99% за кожний день. Оскільки договір був укладений 12.11.2023 року, але фактично продовжувався після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498 ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.

Вважає, що сума за надання правової допомоги є завищеною, оскільки складає майже половину фактичних вимог позивача до відповідача, позивач не обґрунтував суму гонорару не навів розрахунку. Тому вказана сума вважає не підлягає стягненню.

03 квітня 2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі, розгляд справи проводити у відсутність представника позивача.(а.с. 188-201)

Посилався на те, що 12.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7262772 про надання споживчого кредиту. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

На підтвердження укладання договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус Україна», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C5220», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Відповідач, оформлюючи кредитний договір заходить на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач.

А тому 12.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір № 7262772 не виникає.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» про перерахування коштів.

Нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов кредитного договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 25 липня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 25 липня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», правонаступником якої є ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Авентус Україна» уклали договір факторингу № 25.07/24-Ф, за умовами якого фактор набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 7262772 від 12.11.2023 року. (а.с 80-88)

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В частинах 1,2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно доч.ч.1,2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у справі № 234/7159/20 в постанові від 10 червня 2021 року, вирішуючи спір про захист прав споживача та встановлення нікчемності кредитного договору і застосування наслідків його недійсності погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21), від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20 (провадження № 61-11504св21), від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Судом встановлено, що 12.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 7262772, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, знижена процентна ставка 0,01% в день (а.с. 127-136).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису С52207) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач в позові вказує, що в порушення умов укладеного кредитного договору та додаткової угоди до договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 24502,00 грн, з яких тіло кредиту 5000,00 грн; нараховані проценти 9154,00 грн.; нараховані проценти за 104 календарних дні 10348,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до п. 9.8 договору про надання споживчого кредиту № 7232636, підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що:

- перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1,2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;

- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Суд звертає увагу, що договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Згідно з даними довідки АТ «Універсал банк» ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 на яку було зараховано 12.11.2023 5000,00 грн. Кошти зараховувались не по реквізитах, а через платіжну систему, тому у банку відсутня інформація щодо призначення та рахунків відправників, відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платіж надходив за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» через платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна», банк не може. (а.с.174)

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі, який визначений договором та додатковою угодою. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання про повернення коштів за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість за процентами 9154,00 грн.; заборгованість за процентами нарахованими за 104 днів 10348,00 грн. за процентною ставкою 1,99% в день.

Однак, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Даним законом, окрім іншого, внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме статтю 8 доповнено частиною 8 наступного змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно пункту 17 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набрав чинності 24 грудня 2023 року), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 21 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5% та з 20 серпня 2024 - 1%.

Наведені положення закону вказують на те, що починаючи з 12.11.2023 року до 24.07.2024 року позивач не перевищував процентну ставку, та правомірно нарахував відсотки в розмірі 9154,00 грн. (а.с. 109-119).

Однак починаючи з 25.07.2024 року по 19.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5%, таким чином, належним розрахунком відсотків за цей період є: 5000 грн х 1,5% х 25 днів = 1875,00 грн.

А починаючи з 20.08.2024 року по 06.11.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,0%, таким чином, належним розрахунком відсотків за цей період є: 5000 грн х 1,0% х 79 днів = 3950,00 грн. (а.с. 106-108)

Отже, сукупний розмір відсотків, розрахований за граничними ставками закону та терміну дії кредиту, становить 14979,00 грн (9154,00 грн. + 1875,00 грн. + 3950,00 грн.).

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000,00 грн, відсотками за користування кредитом 14979,00 грн, що разом становить 19979,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00.

10 грудня 2024 року між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 та заявку № 13748 від 17 листопада 2025 року, якою погоджено вартість правничої допомоги.

Згідно з актом № 13748 від 16 грудня 2025 року приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), адвокатом надано правничу допомогу відповідно до умов зазначеного договору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, ціну позову та значення справи для сторін.

Представник відповідача заперечувала проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просила відмовити в їх відшкодуванні, посилаючись на їх завищену суму та необґрунтованості їх розміру.

Вирішуючи це питання, суд враховує характер та складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, а також критерії реальності, необхідності та розумності відповідних витрат. При цьому суд бере до уваги, що не всі понесені стороною витрати на професійну правничу допомогу підлягають автоматичному відшкодуванню, а їх розмір має бути співмірним з обставинами конкретної справи. Такий підхід узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а та від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу, у сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково (81,54 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 975,23 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263265, 268, 273, 280283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №7262772 від 12.11.2023 року в розмірі 19979,00 грн, а також стягнути судовий збір в розмірі 1975,23 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Ведмідь Н. В.