Decision № 141293887, 09.11.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/22115/26

провадження № 2/753/18379/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 15245-10/2024 від 10 жовтня 2024 року.

Позивач зазначає, що 10 жовтня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту № 15245-10/2024.

За твердженням позивача, відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 16 400,00 грн. строком на 120 днів зі сплатою процентів у розмірі 1 % за кожний день користування кредитом, які нараховуються на залишок заборгованості.

Кредитні кошти мали бути перераховані на рахунок відповідача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало свої зобов`язання та перерахувало відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів.

27 січня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 27012025. За твердженням позивача, на підставі цього договору до нього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 15245-10/2024 від 10 жовтня 2024 року.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 44 280,00 грн., яка складається з: 16 400,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 19 680,00 грн. заборгованості за процентами; 8 200,00 грн. штрафу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування в АТ «Універсал Банк» інформації про те, чи була платіжна картка № НОМЕР_1 видана на ім`я ОСОБА_1 та чи надходили на її рахунок кошти в розмірі 16 400,00 грн. у період з 10 жовтня 2024 року до 15 жовтня 2024 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано відповідну інформацію в АТ «Універсал Банк».

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що що позивач обґрунтовує свої вимоги договором про надання фінансового кредиту № 15245-10/2024 від 10 жовтня 2024 року, який, за його твердженням, був укладений між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 в електронній формі.

За змістом позовної заяви кредитодавець надав відповідачу 16 400,00 грн. строком на 120 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі 1 % на день на залишок заборгованості.

Згідно з пунктом 3.1 договору, на який посилається позивач, повернення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору.

Позивач зазначає, що відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підтвердження укладення договору позивач посилається на кредитний договір, додаток до нього, заявку-анкету, паспорт споживчого кредиту та довідку про ідентифікацію з протоколом підписання.

Позивач зазначає, що кредитні кошти в розмірі 16 400,00 грн. було перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду від 07 жовтня 2026 року АТ «Універсал Банк» надало відповідь від 08 жовтня 2026 року № БТ/Е-44457.

Згідно з цією відповіддю на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку, яка відповідає масці № НОМЕР_1 .

Банк також повідомив, що в період з 10 жовтня 2024 року до 15 жовтня 2024 року на картковий рахунок зазначеної платіжної картки був зарахований платіж у розмірі 16 400,00 грн.

Таким чином, відповідь банку підтверджує належність картки відповідачу та зарахування на її рахунок коштів у сумі, яка відповідає зазначеній позивачем сумі кредиту.

Позивач зазначає, що 27 січня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 27012025.

За твердженням позивача, на підставі цього договору він набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 15245-10/2024 від 10 жовтня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження переходу права вимоги позивач посилається на договір факторингу № 27012025, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі реєстру та платіжну інструкцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором. Згідно з позовною заявою на дату відступлення права вимоги - 27 січня 2025 року - заборгованість складалася з 16 400,00 грн. тіла кредиту, 18 040,00 грн. процентів та 8 200,00 грн. штрафу.

Після переходу права вимоги до позивача проценти, за його твердженням, продовжували нараховуватися до закінчення строку кредитування. Загальна заявлена заборгованість за процентами становить 19 680,00 грн.

Різниця між сумою процентів, зазначеною на дату відступлення права вимоги, та заявленою до стягнення сумою становить 1 640,00 грн. Ця сума арифметично відповідає десяти дням нарахування процентів за ставкою 1 % на день на суму 16 400,00 грн.: 16 400,00 грн. ? 1 % ? 10 днів = 1 640,00 грн.

Дсліджені докази підтверджують заявлений залишок тіла кредиту і процентів та не встановлюють інших платежів, вимоги про стягнення 16 400,00 грн. тіла кредиту та 19 680,00 грн. процентів, разом 36 080,00 грн., підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 8 200,00 грн. штрафу.

Штраф є видом неустойки, правове регулювання якої визначене статтями 549-551 ЦК України.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Заявлений штраф пов`язаний із виконанням кредитного договору, укладеного 10 жовтня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану, відтак вимога про стягнення цієї суми не підлягає задоволенню на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За викладених обставин позов є таким що підлягає частковому задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач посилається на договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг та детальний опис послуг.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Позов задоволено на 36 080,00 грн. із заявлених 44 280,00 грн., а сплата судового збору в сумі 2 662,40 грн. пропорційна частина судового збору становитиме: 2 662,40 грн. ? 36 080,00 грн. / 44 280,00 грн. = 2 169,36 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 525, 526, 549-551, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 15245-10/2024 від 10 жовтня 2024 року в розмірі 36 080,00 грн. (тридцять шість тисяч вісімдесят гривень 00 копійок), яка складається з 16 400,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 19 680,00 грн. заборгованості за процентами, судовий збір у розмірі 2 169,36 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 8 200,00 грн. штрафу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.