Decision № 141293835, 09.11.2026, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/20801/26

провадження № 2/753/17520/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Комаревцевої Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08.09.2025-100002514 від 10 вересня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 вересня 2025 року між позивачем і відповідачем укладено в електронній формі кредитний договір № 08.09.2025-100002514. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000 грн. строком на 70 днів, з кінцевою датою повернення 18 листопада 2025 року. Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань та просить стягнути 9 120 грн., з яких 4 000 грн. - основний борг, 1 120 грн. - проценти за користування кредитом і 4 000 грн. - сума, нарахована позивачем із посиланням на статтю 625 ЦК України. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10.09.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників. Позивач просив розглянути справу без участі його представника.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подала. Заяв чи клопотань, які перешкоджають розгляду справи за наявними матеріалами, від неї не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (офертою) та заявкою позичальника, електронна оферта ТОВ «Споживчий центр» датована 10 вересня 2025 року, а час її укладення вказаний як 18 год 19 хв. У заявці зазначені відповідач, її реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса проживання та платіжна картка для зарахування кредитних коштів. В електронному документі зазначено одноразовий ідентифікатор E771 як підпис позичальника.

Заявка є невід`ємною частиною оферти. Відповідно до її умов відповідачу надано кредит у сумі 4 000 грн строком на 70 днів; кінцевий строк повернення - 18 листопада 2025 року. Договором передбачено фіксовану ставку «Економ» 0,01 % за день протягом першого чергового періоду та фіксовану ставку «Стандарт» 1 % за день у наступних чергових періодах користування кредитом. Умови передбачають графік платежів, зокрема платіж у сумі 560 грн. зі строком сплати 04 листопада 2025 року та остаточний платіж у сумі 4 560 грн. зі строком сплати 18 листопада 2025 року. Договором не встановлено продовження строку кредитування.

Пункт 2 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначає електронний договір як домовленість сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлену в електронній формі.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення оферти та її прийняття (акцепту) в порядку, визначеному законом.

Надані позивачем оферта та заявка містять істотні умови кредиту, ідентифікаційні дані відповідача та позначення одноразового ідентифікатора, використаного для акцепту. Додана інформація з системи BankID НБУ містить персональні відомості, які збігаються з даними відповідача у заявці. Оцінивши ці докази у сукупності, суд доходить висновку, що позивач підтвердив укладення сторонами електронного кредитного договору.

Надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06 квітня 2026 року № 142-0604. У листі зазначено, що 10 вересня 2025 року о 18 год 19 хв 57 с на платіжну картку, вказану у заявці позичальника, перераховано 4 000 грн; зазначені номер транзакції в системі iPay.ua та призначення платежу - видача коштів за кредитним договором № 08.09.2025-100002514. Ці відомості узгоджуються із сумою, датою видачі кредиту та платіжними реквізитами, зазначеними в заявці. Отже, позивач довів надання відповідачу кредиту в сумі 4 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Поданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 06 квітня 2026 року відображає платежі відповідача 5,60 грн. 23 вересня 2025 року, 560 грн. 07 жовтня 2025 року та 560 грн. 21 жовтня 2025 року. Після зарахування цих платежів позивач визначив залишок основного боргу у сумі 4 000 грн. та несплачених договірних процентів у сумі 1 120 грн. Графік платежів, викладений у заявці, передбачав ще два платежі по 560 грн., строк сплати яких настав 04 та 18 листопада 2025 року; остаточний платіж також включав повернення 4 000 грн. основного боргу. Відомостей про погашення цих сум матеріали справи не містять.

Розрахунок позивача зазначає, що договір укладений 10 вересня 2025 року, але його заголовок містить формулювання «від 08.09.2025 року». Номер договору та дані позичальника в розрахунку збігаються з офертою і заявкою. У розрахунковій таблиці відображені дата видачі 10 вересня 2025 року, передбачені графіком платежі та платежі, які позивач зарахував від відповідача. За цих обставин зазначена у заголовку розрахунку дата сама по собі не спростовує наданий розрахунок, однак суд ураховує його як документ, що складається позивачем, та перевіряє наведені суми за умовами договору і графіком платежів.

Нараховані за договором проценти за період кредитування відповідають умовам оферти та графіку платежів. Залишок таких процентів після врахування трьох платежів, відображених у розрахунку, становить 1 120 грн. Розмір основного боргу не змінювався, оскільки зазначені платежі були зараховані позивачем у погашення процентів. Відтак вимоги про стягнення 4 000 грн. основного боргу та 1 120 грн. договірних процентів суд визнає обґрунтованими.

Позивач також просить стягнути 4 000 грн. процентів, нарахованих із посиланням на статтю 625 ЦК України. У розрахунку ця сума утворена нарахуванням 80 грн. за день, починаючи з 05 листопада 2025 року, тобто 2 % від основної суми кредиту за кожний день. Водночас графік платежів передбачав кінцеве повернення кредиту 18 листопада 2025 року. До цієї дати простроченим був окремий платіж у сумі 560 грн. зі строком сплати 04 листопада 2025 року; строк повернення всієї суми кредиту настав 18 листопада 2025 року.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Умови договору, надані суду, встановлюють проценти 0,01 % та 1 % за день користування кредитом у межах строку кредитування. Договором не встановлена окрема ставка процентів за статтею 625 ЦК України на випадок прострочення після настання строку платежу.

За таких обставин нарахування позивачем 80 грн. за день на всю суму основного боргу з 05 листопада 2025 року не відповідає графіку погашення та умовам договору: на цю дату строк повернення основного боргу ще не настав, а простроченим був платіж у сумі 560 грн. Доказів погодження сторонами іншої ставки процентів за статтею 625 ЦК України позивач не надав. Тому заявлена сума 4 000 грн. у наведеному розрахунку стягненню не підлягає в такому розмірі.

Разом із тим грошове зобов`язання щодо платежу 560 грн. прострочене з 05 листопада 2025 року. З 19 листопада 2025 року простроченою стала вся належна до повернення сума 5 120 грн., яка складається з 4 000 грн. основного боргу та 1 120 грн. несплачених договірних процентів. У межах заявленої вимоги та станом на дату розрахунку позивача 06 квітня 2026 року три проценти річних становлять: 0,64 грн. за прострочення 560 грн. протягом 14 днів з 05 до 18 листопада 2025 року та 58,07 грн. за прострочення 5 120 грн. протягом 138 днів з 19 листопада 2025 року до 06 квітня 2026 року. Загальна сума процентів за частиною другою статті 625 ЦК України, яка підтверджується за цей період, становить 58,72 грн. Інфляційних втрат позивач у складі цієї вимоги не заявив.

Отже, загальний розмір заборгованості, доведений матеріалами справи, становить 5 178,72 грн., з яких 4 000 грн. - основний борг, 1 120 грн. - проценти за користування кредитом та 58,72 грн. - проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання. У стягненні решти заявленої суми за статтею 625 ЦК України - 3 941,28 грн - належить відмовити.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками доказів. Оцінивши докази відповідно до статті 89 ЦПК України окремо та в сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14 квітня 2026 року. З урахуванням часткового задоволення позову та пропорційності судових витрат до розміру задоволених вимог із відповідачки на користь позивача належить стягнути 1 511,82 грн. судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором № 08.09.2025-100002514 від 10 вересня 2025 року в сумі 5 178 (п`ять тисяч сто сімдесят вісім) грн 72 коп., у тому числі 4 000 грн основного боргу, 1 120 грн процентів за користування кредитом та 58 грн 72 коп. процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 511 (одна тисяча п`ятсот одинадцять) грн 82 коп.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 3 941 грн. 28 коп. процентів, нарахованих позивачем із посиланням на статтю 625 ЦК України, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2026 року.

Суддя: Л.В. Комаревцева