Court ruling № 141290893, 04.11.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

Справа № 947/45038/26

Провадження № 1-кп/947/1584/26

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

та призначення справи до розгляду

04.11.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- обвинуваченого ОСОБА_4 ,

- захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026150020002695 від 29.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.11.2026 до Київського районного суду м. Одеси з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026150020002695 від 29.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді оператора відділення з протидії технічним засобам розвідки батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 16.05.2026, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, після завершення лікування в КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів», не з`явився вчасно на службу без поважних причин, а саме, до місця дислокування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 (більш точне місце дислокації зазначити неможливо у зв`язку із уведенням на території України воєнного стану) та з цього часу продовжив ухилятися від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з обов`язками військової служби, до 09.09.2026, тобто до моменту затримання працівника національної поліції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15А.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2026 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 06.11.2026 включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 266 240 грн, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою судді від 03.11.2026 у справі призначено підготовче судове засідання на 04.11.2026.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів із альтернативою внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн, посилаючись на те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Також може незаконно впливати на свідків, оскільки володіє інформацією про їх місце проживання, з метою підбурення до зміни показань у суді. Може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема аналогічне інкримінованому, позаяк тривалий час ухилявся від повернення до військової частини для продовження проходження служби. При цьому, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать запобіганню вказаним ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні у задоволенні клопотання просив відмовити та застосувати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід. Обвинувачений підтримав процесуальну позицію захисника.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши пояснення сторін, уважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, наявність обґрунтованої підозри прямо випливає з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2026 та підтверджена фактом звернення прокурора з обвинувальним актом до суду.

Також, з урахуванням матеріалів справи, в діях обвинуваченого встановлено наявність процесуальних ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що:

- ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчинені умисного тяжкого військового злочину, що пов`язаний із самовільним залишенням військової частини в умовах воєнного стану. Санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Наявність означеного ризику суттєво підвищена тим, що положення ст. 69, 75 КК України щодо призначення обвинуваченому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням, не застосовуються до осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 КК України. Також судом враховується тривалість вчиненого злочину (залишення військової частини в умовах воєнного стану більш ніж на 3 місяці), а також відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем проживання та розгляду справи;

- ОСОБА_4 може вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки, виходячи із суті обвинувачення, будучи військовослужбовцем, залишив військову частину в умовах воєнного стану на тривалий час, тобто ухилився від захисту Батьківщини, що вплинуло на обороноздатність Держави. У той же час, самостійно до військової частини не повернувся. Припинення триваючого злочину забезпечено працівниками поліції.

Наявність інших ризиків прокурором у справі не доведено.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суддя доходить переконання, що застосування застави на рівні максимальної межі у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, водночас не нестиме для нього надмірного тягаря.

Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи. Також, згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції саме тільки існування обґрунтованої підозри не є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини у п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 у справі «Таран проти України» зазначив, що п. 1 ст. 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27.02.2007 у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до пп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14.10.2010 у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Так, у рішенні у справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Отже, при продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд ураховує встановлені обставини, передбачені ст. 177-178 КПК України, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та доходить висновку, що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого під вартою переважає над особистим інтересом обвинуваченого і що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на цьому етапі судового розгляду не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти настанню передбачених ст. 177 КПК України ризикам, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи доводи захисника та обвинуваченого щодо можливості зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, зокрема, цілодобовий домашній арешт, суд уважає, що на підтвердження своїх доводів на противагу прокурору, останні не зазначили стримуючих факторів, які були б у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від суду, перешкоджанню судовому процесу.

При цьому суд також ураховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки обвинуваченого зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків у цій справі не досяг того рівня, який переконав би суд у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, або його пом`якшення.

Також, у підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі поданого обвинувального акта. Вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням приписів ст. 291 КПК України. Підстав для закриття кримінального провадження, або для укладання угоди не має Відсутні підстави для внесення подання про зміну підсудності.

Обвинувачений та його захисник не заперечили проти призначення справи до судового розгляду.

Відтак суд, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників провадження, доходить висновку, що вказане кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження не має. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Під час його складення та затвердження прокурором дотримані вимоги КПК України.

Отже, за викладених обставин, справа підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 176, 177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

2. Продовжити відносно ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 02.01.2027 включно.

3. Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код ЄДРПОУ отримувача 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого з-під варти негайно та покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки строком до 02.01.2027 включно, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 8, ч. 10, ч. 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

4. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, призначити до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні 27.11.2026 об 11 год.

5. У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1