Decision № 141290888, 06.11.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

______________________

Справа № 947/44403/26

Провадження № 2-о/947/561/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2026 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Мальованого В.О.,

при секретарі судового засідання Кушнір Є.Ю.,

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міжрегіонального управління юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Одеси з заявою, в якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Макіївки Донецької обл. та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Донецьку. В обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що померла ОСОБА_2 являється її тіткою. Також зазначила, що встановлення факту смерті породжує юридчні наслідки, тобто від нього залежить виникнення її особистих та майнових прав. На підставі викладеного, вона змушена звернутись з даною заявою до суду.

Відповідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2026 року вказану справу передано судді Мальованому В.О.

Згідно частини 2 ст.317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 28.10.2026 року заяву залишено без руху та наданий строк для усунення зазначених у заяві недоліків.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 04.11.2026 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином повідомлялася, надала до суду заяву у якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Представник Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся через систему Електронний суд, в якої заінтересована особа зареєстрована користувачем.

Суд вважає надані докази повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст.317 ЦПК, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у таких категоріях справ підлягає негайному виконанню та може бути оскаржено в загальному порядку, втім, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Макіївка, Донецької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Донецьку, що вбачається із наданих до заяви документів, зокрема із копії лікарського свідоцтва про смерть №1283 від 29.09.2021 року та свідоцтва про поховання серії НОМЕР_1 .

Аналіз вказаних документів, представлених заявником свідчить про те, що вони не відповідають умовам діючого законодавства та не створюють правових наслідків для проведення належним чином державної реєстрації смерті.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Законом передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Також, стаття 318 Цивільного процесуального кодексу України передбачає необхідність подачі разом із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, довідки про неможливість відновлення втрачених документів, тобто по даній категорії справ це мала бути письмова відмова органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації смерті особи. Однак, згідно з листом Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану під час розгляду судами зазначеної категорії справ не ґрунтується на положення чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 є племінницею померлої ОСОБА_2 , що підтверджується наступним:

- Свідоцтво про народження заявниці ОСОБА_1 . де її батьками зазначено: батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 .

- Свідоцтво про народження батька заявниці ОСОБА_3 , де батьками вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

- Свідоцтво про народження померлої ОСОБА_7 , де батьками зазначено: батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_6 .

- Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 17.05.1980 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 17.05.1980 укладено шлюб, актовий запис №338. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_10 .

Таким чином, з поданих суду документів можливо встановити факт того, що заявниця, являється племіницею ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має право на звернення до суду з даною заявою.

Згідно з вимогами частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підставою звернення заявника до суду є неможливість реєстрації факту смерті особи, у зв`язку з тим, що офіційний документ, що посвідчує даний факт виданий органом, який розміщений на тимчасово окупованій території України.

Згідно з Указом Президента України № 32/2019 від 7 лютого 2019 року «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях», місто Донецьк офіційно внесене до переліку тимчасово окупованих територій України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року, яким затверджений перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (Харківська, Херсонська, Чернігівська області, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, м. Київ) м.Херсон було тимчасово опупованим з 01.03.2022 по 11.11.2022 р.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року, яким затверджений перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська області) м.Донецьк тимчасово опупована з 07.04.2014 р

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який наступними Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Як визначено уст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, а саме м.Донецьк, підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть №1283 від 29.09.2021 року та свідоцтва про поховання серії НОМЕР_1 (вказані документи складено російською мовою).

У відповідності до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» - звернуто увагу на те, що відповідно до абзацу 1 частини першої статті 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України може бути подана до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті, що передбачено ст.ст.315,317 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4,43,49,89,263-265,293,294,315, 317, 354, 430 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про Державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Одеського міжрегіонального управління юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Макіївки Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьку.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2026 року.

Суддя В. О. Мальований