Court ruling № 141279484, 06.11.2026, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

06 листопада 2026 р. Справа № 120/16138/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Зокрема, позивач заявив наступні позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, які передбачені Позивачу за Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою суду від 23.10.2026 дану позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-ти денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку.

30.10.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесеним до категорії 2, та відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг. У травні 2025 року надання таких пільг було припинено у зв`язку зі змінами до законодавства. 13.07.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про їх нарахування та виплату з моменту припинення, однак листом від 17.07.2026 йому відмовлено з посиланням на перевищення середньомісячного сукупного доходу встановленого порогу.

Позивач стверджує, що звернувся до суду в межах шестимісячного строку, який, на його переконання, слід обчислювати з моменту отримання відповіді Пенсійного фонду про відмову в наданні пільг. На підтвердження своєї позиції посилається на правові висновки Верховного Суду щодо застосування строків звернення до суду у соціальних спорах, зокрема викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, а також зазначає про триваючий характер порушення права на соціальний захист. Додатково вказує на необхідність урахування зміни судової практики щодо застосування процесуальних строків як поважної причини для їх поновлення.

З огляду на викладене позивач просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку підставам, зазначеним у заяві, суд враховує таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1. ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2. ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У цій справі спірна пільга на оплату житлово-комунальних послуг відповідачем позивачу не нараховувалася - навпаки, листом від 17.07.2026 № 20892-20677/ Г-02/8-0200/26 відповідач відмовив у самому призначенні (нарахуванні) такої пільги з підстав перевищення середньомісячного сукупного доходу заявника. За таких обставин перша з умов, визначених Великою Палатою Верховного Суду для незастосування строкових обмежень, - наявність нарахованих, але не виплачених сум, - відсутня, а тому положення статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо необмеження строком виплати до цих правовідносин не застосовуються.

Щодо доводів заявника про обчислення строку з моменту отримання листа-відповіді від 17.07.2026, суд зазначає, що позивач, отримуючи виплату відповідної пільги щомісячно до травня 2025 року, мав об`єктивну можливість дізнатися про факт її припинення безпосередньо в травні 2025 року - з моменту, коли чергова виплата не надійшла. Звернення позивача до відповідача із заявою від 13.07.2026 про нарахування та виплату пільги та подальше отримання відмови від 17.07.2026 не є моментом, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а свідчить лише про початок вжиття ним заходів для захисту вже відомого йому порушеного права. Посилання заявника на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 суд оцінює критично, оскільки обставини цієї справи (нарахована, але не виплачена з вини відповідача пенсія) відмінні від обставин справи, яка розглядається, де мала місце саме відмова у призначенні пільги, а не невиплата вже нарахованих сум.

Аналогічного висновку щодо самостійної реалізації позивачем права на звернення до суду в межах встановлених строків, незалежно від дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, дійшов Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, який відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Вказане свідчить про те, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини необхідно визнати неповажними, а тому суддя дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині вимог, що стосуються поновлення виплати пільги за період з 01.05.2025 по 20.04.2026 включно (з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України. Відповідно до частини 1 та частини 2 цієї статті у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За встановлених обставин позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.05.2025 по 20.04.2026 необхідно повернути позивачу.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цією позовною заявою за період з 01.05.2025 по 20.04.2026.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.05.2025 по 20.04.2026 - повернути позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна