Decision № 141267913, 15.10.2026, Shostka City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 589/2689/26

Провадження № 2/589/2605/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання Ільїної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», звернувшись до суду з позовною заявою, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023 в розмірі 17 805,76 грн, яка складається з: 5 600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 205,76 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів за вказаним договором.

Ухвалою суду від 29.07.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

В свою чергу, 11.09.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду з відзивом на позов, в якому зазначила, що заявлені позовні вимоги визнає частково та заперечує проти стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі, оскільки вважає розмір заявленої заборгованості та судових витрат недостатньо обґрунтованим. Вказує, що із наданого позивачем розрахунку не вбачається зрозумілого, безперервного та документально підтвердженого розрахунку процентів - 12 205,76 грн за весь період до 08.04.2025. Немає підтвердження фактичного вручення відповідачу досудової вимоги. Сам акт приймання передачі Реєстру №1 без конкретного запису щодо відповідача не дає можливості самостійно встановити зміст переданого права вимоги. Заперечує проти стягнення у заявленому розмірі витрат на професійну правничу допомогу. Просить відмовити у стягненні 7 000,00 грн або зменшити суму до співмірного розміру, а також врахувати скрутне матеріальне становище при вирішенні питання про судові витрати.

15.09.2026 представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому просить позов задовольнити та на заперечення відповідача щодо позовних вимог, зазначає наступне. Розрахунки заборгованості, долучені до матеріалів справи в сукупності з платіжними дорученнями про перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені позивачем в повній мірі. Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов кредитного договору. Позивач на підтвердження переходу прав вимоги надав витяги з реєстрів, що відповідають формам погодженим договорами факторингу та відповідають законодавству України. Посилання відповідача на необхідність встановлення дати отримання досудоої вимоги саме по собі не свідчить про передчасність позову, оскільки досудова вимога та поштові документи про її направлення наявні в матеріалах справи, а позов подано 28.05.2026, тобто більш ніж через три місяці після направлення вимоги. Таким чином, доводи відповідача не спростовують факту наявності заборгованості, правомірності пред`явлення вимоги про її дострокове повернення та своєчасності звернення позивача до суду. Щодо суми витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, то вважає її пропорційною виконаній роботі адвоката.

Також, 15.09.2026 відповідач подала заперечення (на відповідь на відзив), в яких вказала, що наведені у відповіді пояснення не усувають сумнівів щодо обґрунтованості та правильності заявленого до стягнення розміру заборгованості. Позивач не надав зрозумілого розрахунку, в якому було б послідовно зазначено: дату початку та дату закінчення кожного періоду нарахування; суму основного боргу, на яку здійснювалося нарахування; процентну ставку, що застосовувалася у кожному періоді; кількість днів нарахування; суму процентів за кожний період; правову підставу нарахування після закінчення відповідного періоду; спосіб формування остаточної суми 12 205,76 грн. Просить суд перевірити докази, надані позивачем, щодо дострокової вимоги, правомірності нарахування процентів, переходу права вимоги саме за її кредитним договором. Також заперечує проти витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн. Зазначає, що не перебуває у трудових відносинах, не працевлаштована та фактично здійснює догляд за малолітньою дитиною, та просить врахувати її матеріальне становище під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

17.09.2026 представник позивача надав додаткові пояснення по справі, в яким вказує наступне. Відповідач у запереченнях повторює доводи про те, що з наданих матеріалів нібито неможливо встановити порядок формування суми процентів у розмірі 12205,76 грн. Зазначені твердження є безпідставними та фактично зводяться до незгоди відповідача з розрахунком заборгованості без надання власного контррозрахунку. Позивачем до матеріалів справи було надано розрахунки заборгованості, складені первісним кредитором та наступним фактором, які відображають рух заборгованості та порядок нарахування процентів. Відповідач під час укладення договору прийняла його умови та отримала кредитні кошти. Факт укладення кредитного договору відповідачем по суті не заперечується. Відтак спір у цій частині стосується не факту існування договірного зобов`язання, а виключно правильності визначення його розміру. При цьому відповідач не надала доказів погашення заявленої заборгованості або іншого розміру фактичної заборгованості. ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не здійснювало після набуття права вимоги нового безпідставного нарахування процентів, а звернулося до суду з вимогою про стягнення заборгованості, яка існувала та була передана за договорами факторингу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в поданому позові просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Надала клопотання, в якому просила у зв`язку з неможливістю особисто прибути в судове засідання розглянути справу за її відсутності. Позицію щодо заявлених позовних вимог викладено у поданому нею відзиві на позовну заяву. Просить суд розглядати справу з урахуванням поданого відзиву та доданих до нього документів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 299537773 (далі - Договір). Згідно з умовами п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 7.1, 7.3, 8.3 Договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит в розмірі 5600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила). Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту строком на 30 днів (дисконтний період), а саме до 31.10.2023, з процентною ставкою в розмірі 2,100 % в день від суми залишку кредиту. Сторони також погодили строк дисконтного періоду та передбачили дії щодо продовження дисконтного періоду (пролонгацію).

Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою - 2,980 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 31.10.2028. Факт укладення договору відповідачем визнається та не оспорюється.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» https://www.moneyveo.ua, у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розміщена повна інформація щодо надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, а також є доступними для ознайомлення і в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця при подачі заявки.

З наданого позивачем порядку укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладання договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету), та порядку дій споживача в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO» вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у кредит, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.

Отже, заповненням заявки на отримання грошових коштів у кредит позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.

Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «WYJT» підписала електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Наведене свідчить, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, який уклали в електронній формі, а подані позивачем докази в електронній формі є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5.1 Договору кожен окремий транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4441-11XX-XXXX-9753, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за договором та перерахувало на картку № 4441-11XX-XXXX-9753, номер якої надано йому позичальником, кредитні кошти в сумі 5600 грн 01.10.2023. На підтвердження даної інформації позивачем долучена довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої вбачається, що кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції для перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 , що узгоджується із даними щодо надходження коштів на рахунок відповідача, відображеними у виписці АТ «Універсал Банк» за період з 01.10.2023 по 06.10.2023. Слід зазначити, що з наданої на запит суду АТ «Універсал Банк» інформації (лист від 17.09.2026) вбачається, що картка НОМЕР_1 , яка відповідає цій масці картки, емітована саме на ім`я ОСОБА_1 . При цьому, відповідачем визнається факт перерахування коштів за договором на вказану картку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договором не виконувала, у визначені цим договором строки тіло кредиту та проценти не сплатила, внаслідок чого у відповідача за розрахунком ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» утворилась заборгованість за тілом кредиту 5600 грн, 12205,76 грн сума заборгованості за процентами, нарахованими станом на 08.04.2025.

Крім того, судом встановлено, що 08.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Таліон Плюс» (ТОВ «Таліон Плюс», Фактор) укладено Договір факторингу №МВ-ТП/30, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги відповідно до Реєстру прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату.

Пунктом 2.1. Розділу 2 цього Договору передбачено, що згідно з його умовами Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1. вказаного договору наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 08 квітня 2025 року до Договору факторингу №МВ-ТП/30 від 08.04.2025 в частині зобов`язань відповідача, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023 в сумі 17 805,76 грн, з яких: 5 600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 205,76 грн - заборгованість по процентам.

Після відступлення права грошової вимоги, ТОВ «Таліон Плюс» не здійснював нарахування відповідачу за процентами, що вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс».

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ТОВ «Юніт Капітал») було укладено Договір факторингу № 30/0925-01, за яким ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача за договором кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023 в сумі 17 805,76 грн, з яких: 5 600,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 205,76 грн - заборгованість по процентам. Даний факт вбачається з реєстру прав вимоги №1 від 30 вересня 2025 року до Договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 в частині зобов`язань відповідача.

Після відступлення права грошової вимоги, ТОВ «Юніт Капітал» не здійснював нарахування відповідачу за процентами, що вбачається з виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023, наданої позивачем.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договорів факторингу недійсними.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 березня 2021 у справі №607/11746/17).

Крім того, надані копії документів про перехід прав вимог за договорами факторингу належним чином завірені та підписані електронним цифровим підписом, відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України і не викликають у суду сумніви щодо їх належності та допустимості.

Відповідно до ст.1082 ЦК України (у редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте, після відступлення права вимоги, відповідач належним чином не виконувала своїх договірних зобов`язань, зокрема, щодо сплати тіла кредиту та процентів.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання (ст. 611 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За нормою ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Право Кредитодавця змінити умови договору та зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним у разі порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором узгоджено сторонами в п.п. 9.1.1, 9.1.1.2 цієї угоди. Так, відповідно до вказаної умови Договору Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором, в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі, зокрема, прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником.

Таким правом позивач скористався, направивши відповідачу на адресу її реєстрації 05.02.2026 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023. Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за користування ним у загальній сумі 17 805,76 грн, позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та наведених вище умов договору змінив строк виконання відповідних зобов`язань.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів.

Таким чином договір кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був достроково розірваний з 05.02.2026, будь-які нарахування за вказаним договором після вказаної дати не проводилися.

Крім того, п. 7.2 договору передбачає, що в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманих у кредит від ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023 грошових коштів у сумі 5600 грн, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за вказаною сумою (тілом) кредиту є обґрунтованою.

Водночас, перевіряючи правильність нарахованої суми заборгованості по процентам за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Пунктом 8.3.1 договору за період від дати видачі кредиту до 31.10.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 766,500 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,100 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка).

Відповідно до п. 8.4 договору після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Згідно з п.8.6 договору проценти в розмірі визначеному за правилами цього договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього договору.

З дослідженого розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається нарахування процентів за користування кредитом за період з 01.10.2023 по 05.12.2023 та за 02.01.2024, в подальшому після 02.01.2024 до 08.04.2025 нарахування відсутні.

Виходячи з викладеного, зважаючи на погоджені сторонами умови договору, суд вважає проценти за договором нараховані наступним чином: за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 (дисконтний період, за умовами п. 8.3.1 договору, в межах заявлених вимог) в розмірі 3528 грн. (5600 x 2,10 x 30 : 100), за період з 01.11.2023 по 05.12.2023 (відповідно до умов п. 8.4 договору, в межах заявлених вимог) в розмірі 5840 грн. (5600 x 2,98 x 35 : 100), 02.01.2024 (в період з 06.12.2023 по 02.01.2024, за умовами п. 8.4 договору, в межах заявлених вимог) в розмірі 2836,96 грн проценти нараховані за 17 календарних днів (2836,96 : (5600х2,98х1:100)) в межах строку дії договору. Загальна сума процентів складає 12205,76 грн (3528+5840+2836,96), яка і заявлена до стягнення позивачем.

Оскільки сума нарахованих процентів відповідає умовам договору, нарахована в межах строку дії договору, та враховуючи, що відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по процентам у розмірі 12205 грн.76 коп.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом враховується, що в даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. Як зазначено вище, відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами.

З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача загальної заборгованості у розмірі 17805 грн 76 коп.

На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити у вищезазначеній сумі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України в розмірі 2662 грн 40 коп.

Також, у позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу допомогу в розмірі 7000 грн.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 у поданому відзиві на позов, запереченнях (на відповідь на відзив) заперечила щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тимошенка О.О., копію додаткової угоди № 25771389682 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, копію акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026) від 20.03.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію довіреності.

Між тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 7000,00 грн не відповідає критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності, виходячи з конкретних обставин справи, і безумовно є занадто завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим, на переконання суду, 3000,00 грн. буде достатнім відшкодуванням вказаних витрат.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (розташованого за адресою: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором кредитної лінії № 299537773 від 01.10.2023 у розмірі 17 805 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ять) грн 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (розташованого за адресою: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЧ.М.Теміров