Decision № 141240169, 05.11.2026, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/8481/26

Провадження № 2/466/4924/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

з участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

16 вересня 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування, в якій позивач просить стягнути із відповідача на користь ПрАТ «СК «Перша» частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 27 057,26 грн.; стягнути із відповідача на користь ПрАТ «СК «Перша» понесені судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача.

Обґрунтування позивача.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 14.06.2023 в м. Львів, вул. Стуса, 53, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки «HONDA HR-V», д.н.з. НОМЕР_1 .

На момент скоєння ДТП вказаний автомобіль був застрахований в ПрАТ «СК «Перша», згідно Договору страхування № 06-11.37.22.00352 від 14 вересня 2022 року.

Позивач зазначає, що в результаті настання страхового випадку ПрАТ «СК «Перша» виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 62 565,19 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) дана ДТП сталася з вини водія ТЗ «HONDA СR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (поліс ЕР-214457433).

Позивач вказує, що у зв`язку з вищезазначеним та керуючись нормами чинного законодавства України ПрАТ «СК «Перша» звернулось до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з претензією щодо суми виплаченого страхового відшкодування, внаслідок чого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь ПрАТ «СК «Перша» страхове відшкодування в розмірі 35 507,93 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача розраховується наступним чином та становить: 62 565,19 грн 35507,93 грн = 27 057,26 грн.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відповідачем ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та порядок подано не було.

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2026 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

У судове засідання представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» Панченко Ю. В. не з`явилася, у подані позовній заяві просила справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала. Окрім цього, просила, суд розтермінувати виконання рішення суду на 6 (шість) місяців, у зв`язку із тим, що вона безробітна та подала відповідну письмову заяву.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2023 в м. Львів, вул. Стуса, 53, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки «HONDA HR-V», д.н.з. НОМЕР_1 .

На момент скоєння ДТП вказаний автомобіль був застрахований в ПрАТ «СК «Перша», згідно Договору страхування № 06-11.37.22.00352 від 14 вересня 2022 року.

Згідно платіжних доручень, в результаті настання страхового випадку ПрАТ «СК «Перша» виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 62 565,19 грн.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) дана ДТП сталася з вини водія ТЗ «HONDA СR-V», д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» (поліс ЕР-214457433).

ПрАТ «СК «Перша» звернулось до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» з претензією щодо суми виплаченого страхового відшкодування, внаслідок чого ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь ПрАТ «СК «Перша» страхове відшкодування в розмірі 35 507,93 грн.

Сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 розрахована наступним чином та становить: 62 565,19 грн 35507,93 грн = 27 057,26 грн.

Згідно із ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові), або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 990 ЦК України та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

За змістом Закону (ст.ст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України: «Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку».

Згідно ч. 5 статті 1187 цього Кодексу особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 8 його постанови від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За загальним правилом відповідальність несе особа, яка завдала шкоди. Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Ст. 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В рішенні ЄСПЛ «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003р. §36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, суд зобов`язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.

Також в рішенні «Гірвісаарі проти Фінляндії" (№ 49684/99, 27.09.2001р. §30) ЄСПЛ вказує: «ще одне призначення належно обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам спору, що вони були почуті; також, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд судом вищестоящої інстанції; лише за умови винесення обґрунтованого рішення забезпечується публічний контроль за здійсненням правосуддя».

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню, а тому слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Перша» частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 27 057,26 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету слід повернути позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову 1331,20 грн.

На підставі ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила та подала письмову заяву про розтермінування виконання рішення суду на 6 місяців, у зв`язку із тим, що вона безробітна.

Враховуючи майновий стан відповідача, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду у частині стягнення заборгованості на строк 6 місяців шляхом стягнення щомісячних платежів у розмірі 13 528,63 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 81, 141, 174, 175-177, 264. 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 526, 536, 625, 979, 988, 990, 1166, 1187, 1194 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ПрАТ «СК «Перша» частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 27 057,26 грн. (двадцять сім тисяч п`ятдесят сім гривень 26 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ПрАТ «СК «Перша», судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Перша», код за ЄДРПОУ: 31681672, з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок), згідно платіжної інструкції № 3929 від 14.09.2026.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в загальному розмірі 27 057,26 грн. (двадцять сім тисяч п`ятдесят сім гривень 26 копійок) на 6 місяців, яка підлягає сплаті рівними частинами по 13 528,63 грн. щомісячно.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», ЄДРПОУ 31681672, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 05.11.2026 року.

Суддя П. Т. Едер