Decision № 141238097, 04.11.2026, Sadhirskyi District Court of Chernivtsi City

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 713/2329/26

Провадження №2/726/1107/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.11.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі Колісник А.Ю. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб цивільну справу за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що 02.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» було укладено кредитний договір № 109617, відповідно до умов якого, останній отримала кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом у межах строку кредитування.

Зазначає, що відповідач неналежно виконував свої зобовязання за кредитним договором внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 17 440,80 гривень.

23.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 23122024 відповідно до якого товариство відступило на користь позивача право вимоги за кредитним договором № 109617, стороною якого є ОСОБА_1

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість за вказаним договором у розмірі 17 440,80 гривні, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача подав до суду клопотання з проханням справу розглянути у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.05.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» було укладено кредитний договір № 109617, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн троком на 90 днів, тобто до 30.07.2024 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,22 % на добу. Комісія з обслуговування кредиту складає 25 % від суми кредиту.

З розрахунку видно, що дійсно, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, загальна сума заборгованості за договором № 109617станом на 02.05.2024 року становить 17 440,80 грн. та складається з:

- 4 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту;

- 4 440,80 гривень заборгованість зі сплати відсотків;

- 1 000,00 гривень заборгованість за комісією;

- 8 000,00 гривень заборгованість за пенею.

23.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір факторингу № 23122024 відповідно до якого товариство відступило на користь позивача право вимоги за кредитним договором № 109617, стороною якого є ОСОБА_1 , відтак саме позивач є особою, яка набула право вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Так, згідно ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 статті 1077 ЦПК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином встановлено, що відповідачем дійсно було укладено договір споживчого кредиту. Оцінивши досліджені докази судом може бути констатовано, що відповідач дійсно отримав кредитні кошти, ознайомившись при цьому із умовами кредитування. Будь-яких обставин, які могли б свідчити про неукладеність договорів або про порушення вимог при його укладенні судом не встановлено. При цьому, грошові кошти у встановлений договором строк не повернув. Судом перевірено правильність розрахунків позивача, які є достовірними.

Таким чином встановлено, що відповідачем дійсно порушені умови взятих на себе зобовязань за договорами, грошові кошти не повернуто. В даному випадку право позивача як кредитора/позикодавця було порушено та підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Що ж стосується стягнення із відповідача неустойки, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що договір було укладені у 2024 році, тобто в період дії воєнного стану на території України, на правовідносини сторін поширюється дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Отже, нарахована відповідачу неустойка за вказаними договорами повинна бути списана кредитором. Відтак, неустойка не може бути стягнута судом незалежно від умов укладених договорів чи факту прострочення виконання зобов`язання.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача лише в частині стягнення основної суми боргу, комісії та відсотків за користування кредитом у межах строку кредитування, оскільки такі нарахування відповідають умовам договорів та вимогам чинного законодавства.

Водночас вимоги про стягнення неустойки є безпідставними, оскільки на спірні правовідносини поширюється дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану та обов`язок кредитодавця здійснити списання нарахованої неустойки.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне вказати про таке.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що згідно з актом надання послуг № 109617 від 29.06.2026 року, детальним описом робіт, додатковою угодою № 109617 від 29.06.2026 року, договором про надання професійної правничої допомоги від 01.06.2026 року, ОСОБА_2 надала ТОВ «Діджи Фінанс» юридичну допомогу у даній справі яка стосується стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , на суму 6 000,00 гривень.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати, що вони безпосередньо пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, поведінку сторони під час розгляду справи, яка не призводила до затягування розгляду справи.

Разом із тим, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. На це неодноразово вказував Касаційний цивільний суд Верховного Суду у тому числі у своїй постанові від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.

Варто також наголосити, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, із відповідача на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу та судовий збір.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 551, 625, 626, 628, 634, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 141, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м.Бровари, вул Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_2 у АТ «ПУМБ» ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 9440,80 гривень.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м.Бровари, вул Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, р/р НОМЕР_2 у АТ «ПУМБ» ) судовий збір у розмірі 1441,17 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3246,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддяС. В. Мілінчук