Decision № 141234776, 04.11.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Dzerzhynskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 638/5742/20

Провадження № 2-др/638/136/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у справі №638/5742/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у справі №638/5742/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, згідно якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 74 000,00 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни до суду надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 01.10.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 47 683,42 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме судового збору.

Повний текст вказаного рішення було виготовлено 12.10.2026 року.

16.10.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, оскільки під час ухвалення судового рішення не було вирішено питання розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що рішення у справі ухвалено 01.10.2026 року, повний текст якого було виготовлено 12.10.2026 року, розгляд справи проводився в порядку загального позовного провадження. Із заявою про здійснення розподілу судових витрат позивач звернувся 16.10.2026 року, а тому суд дійшов до висновку, що представником позивача строк для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення не пропущено.

Згідно з приписами частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 (п`яти) днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Для підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду: договір про надання правничої допомоги №2102/20 від 21.02.2020 року, укладений між адвокатом Безпалим Сергієм Олександровичем та ОСОБА_1 ; акт від 20.07.2021 року приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги №2102/20 від 21.02.2020 року, згідно якого вартість робіт адвоката склала 8 000,00 грн.; договір про надання правничої допомоги від 20.07.2020 року, укладеного між адвокатом Темнюковою Мариною Ігорівною та ОСОБА_1 ; акт від 23.07.2021 року приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 20.07.2020 року, згідно якого вартість робіт адвоката склала 7 500,00 грн.; акт від 01.10.2026 року приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 20.07.2020 року, згідно якого вартість робіт адвоката склала 15 000,00 грн.

Тобто, загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу склала 30 500,00 грн.

Від відповідача будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило.

Згідно з частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає, що з доданих до клопотання документів вбачається, що вказана представником сума відшкодування дещо завищена.

Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 15 000,00 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Окрім цього, як вказує представник позивача, позивачем під час розгляду даної справи були понесені витрати на судові експертизи/висновки, а також інші документи, а саме: висновок про будівельно-технічне та оціночне дослідження майна, постраждалого внаслідок залиття №15/06-Н від 24.07.2017 року, вартість якого склала 1 500,00 грн.; актуалізація вартості матеріального збитку власнику станом на 11.03.2019 року №08/03-Н; судова будівельно-технічна експертиза, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.11.2021 року, вартість якої склала 12 000,00 грн.; судова товарознавча експертиза, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.07.2024 року, вартість якої склала 15 000,00 грн.; звіт №Б-12/04/24/01 про оцінку реальних збитків завданих внаслідок залиття квартири від 12.04.2024 року, вартість якого склала 15 000,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем під час розгляду справи було надано висновок про будівельно-технічне та оціночне дослідження майна, постраждалого внаслідок залиття №15/06-Н від 24.07.2017 року; актуалізація вартості матеріального збитку власнику станом на 11.03.2019 року №08/03-Н; звіт №Б-12/04/24/01 про оцінку реальних збитків завданих внаслідок залиття квартири від 12.04.2024 року.

Із приводу вказаного суд зазначає, що в матеріалах справи відсутність будь-які докази сплати (квитанції, чеки), які понесені для залучення спеціалістів для виготовлення відповідних звітів, а тому в цій частині заявлених вимог слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю.

Окрім цього, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.04.2024 року у справі було призначено судову товарознавчу експертизу.

11.10.2024 року до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експерта №6169 за матеріалами цивільної справи №638/5742/20.

Згідно акту №6169 здачі-приймання повідомлення про неможливість надання висновку №6169 за ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.07.2024 року, відсутня попередня оплата.

Тобто, із вказаного встановлено, що позивач не поніс витрат на оплату, пов`язану із залученням експерта, а тому в цій частині заявлених вимог також слід відмовити.

Окрім цього, 11.12.2023 року до суду надійшов висновок експерта №31489 від 06.12.2023 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі №638/5742/20.

Згідно акту №31489 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №31489 за ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.11.2021 року у цивільній справі №638/5742/20 вказано, що наперед сплачено 12 012,70 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків. Спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що при ухваленні рішення, судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на проведення експертизи, суд приходить до висновку про здійснення розподілу витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 22 листопада 2023 року (справа № 712/4126/22), відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.

З урахуванням того, що у вказаній справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза, висновок якої враховано під час постановлення рішення суду, досліджений судом та врахований як належний та допустимий доказ, суд вважає, що у такому разі позивач має право на відшкодування понесених ним витрат, а тому заявлена вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 246, 270, 353, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Темнюкової Марини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у справі №638/5742/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова гірка» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати, пов`язані із проведення судової будівельно-технічної експертизи №31489 у розмірі 12 012 (дванадцять тисяч дванадцять) грн. 70 коп.

У задоволенні іншої частини відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку додаткове рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Головуючий суддя: