Court ruling № 141222971, 15.10.2026, Brovary City and District Court of Kyiv Oblast

справа № 361/12011/26

провадження № 1-кс/361/1959/26

15.10.2026

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції ГУ НП в Київської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тетіїв Тетіївського району Київської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні №42026112130000100 від 23.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції ГУ НП в Київської області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №42026112130000100 від 23.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026112130000100 від 23.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у час та місці, які досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, але не пізніше 02 липня 2026 року, досяг злочинної домовленості з ОСОБА_7 та невстановленою на даний час службовою особою юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», яка, використовуючи надані їй повноваження, за неправомірну вигоду організовувала фіктивне, проте юридично оформлене працевлаштування військовозобов`язаних осіб до ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», що має статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, з метою їх бронювання - надання відстрочки від призову під час мобілізації, хоча вказані військовозобов`язані особи фактично працювати у вказаній юридичній особі приватного права не будуть.

У свою чергу, ОСОБА_7 взяв на себе зобов`язання сприяти вчиненню вказаного кримінального правопорушення шляхом наданням засобів, усуненням перешкод сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками та іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення, зокрема, зобов`язання узгоджувати суму та способу її передачі, організацію фактичної передачі грошових коштів та документів від військовозобов`язаних осіб відповідній невстановленій на даний час службовій особі юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», попередньо отриманих від ОСОБА_5 , який взяв на себе зобов`язання сприяти вчиненню вказаного кримінального правопорушення наданням засобів, усуненням перешкод сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками та іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення, зокрема здійснювати пошук та координацію військовозобов`язаних осіб, що надають неправомірну вигоду за фіктивне працевлаштування до підприємства, що має статус критичності, з метою отримання бронювання, узгоджувати суму та способу її передачі, організацію фактичної передачі грошових коштів та документів від військовозобов`язаних осіб ОСОБА_7 для їх подальшої передачі останнім відповідній невстановленій на даний час службовій особі юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО».

На виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків, 02 липня 2026 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , який був залучений органом досудового розслідування до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обговорив деталі щодо оформлення фіктивного, проте офіційного працевлаштування останнього на критично важливе підприємство з подальшим оформленням йому бронювання та отриманням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме щодо збору ОСОБА_8 необхідної документації для такого юридичного оформлення.

Надалі, 03 липня 2026 року близько о 16 год. 30 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 , у месенджері «WhatsApp», використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , у текстовому повідомленні, адресованому ОСОБА_8 , вказав список документів для офіційного працевлаштування останнього на критично важливе підприємство, після чого, 04 липня 2026 року близько о 07 год. 46 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 у месенджері «WhatsApp», використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , у текстовому повідомленні, адресованому ОСОБА_8 , нагадав щодо необхідності надання вказаних документів, а також щодо сплати додаткових 200 доларів США до раніше обумовленої ОСОБА_5 грошової суми неправомірної вигоди у розмірі 7000 доларів США за забезпечення фіктивного, проте офіційного працевлаштування ОСОБА_8 на критично важливе підприємство.

При цьому ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що отримання зазначеної грошової суми пов`язане з вчиненням службовою особою юридичної особи приватного права дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, запропонував власне сприяння у забезпеченні та організації передачі вказаних грошових коштів.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 07 липня 2026 року близько о 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на заздалегідь обумовленому з ОСОБА_8 місці за адресою: м.Київ, вул. Милославська, буд. 2, одержав від ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, 72 банкноти номіналом по 100 доларів США кожна, передані на виконання домовленості про надання неправомірної вигоди в сумі 7 200 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 07 липня 2026 року становлять 320 859 гривень 36 копійок для їх подальшого надходження до наразі невстановленої службової особи юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», після чого останні домовилися підтримувати подальший зв`язок з метою отримання інформації щодо виконання вказаної домовленості.

Надалі, 19 вересня 2026 року близько об 11 год. 00 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули на спільну зустріч до заздалегідь між собою обумовленого місця, а саме на літню терасу ресторану «Чача Бар», що за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 11, під час якої ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, висунув вимогу ОСОБА_8 , відповідно до якої останній повинен щомісячно сплачувати йому грошові кошти у розмірі зарплатних податків працівника, оскільки ОСОБА_8 з 04 вересня 2026 року обіймає посаду логіста у ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», а саме перший такий щомісячний платіж повинен становити 43 500 гривень, а наступні платежі - по 17 500 гривень, які необхідно здійснювати до 20 числа кожного поточного місяця для їх подальшої передачі ОСОБА_7 відповідній невстановленій на даний час службовій особі юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО». У той же час, дату та місці під час зазначеної зустрічі між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, висловив вимогу до ОСОБА_8 щодо сплати йому грошових коштів у розмірі 500 доларів США, які ОСОБА_8 повинен додатково надати за успішне фіктивне, проте офіційне працевлаштування ОСОБА_8 на критично важливе підприємство, а саме до ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», для їх подальшої передачі останнім відповідній невстановленій на даний час службовій особі юридичної особи приватного права зазначеного товариства з обмеженою відповідальністю.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 23 вересня 2026 року близько о 17 год. 07 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на заздалегідь обумовленому з ОСОБА_9 місці, а саме на літній терасі ресторану «Чача Бар», що за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 11, одержав від ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, 30 банкнот номіналом 200 гривень кожна, 75 банкнот номіналом 500 гривень кожна, передані ОСОБА_8 через його знайомого ОСОБА_9 ОСОБА_7 на виконання домовленості про надання неправомірної вигоди в сумі 43 500 гривень, для їх подальшого надходження до наразі невстановленої службової особи юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО».

Надалі, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 14 жовтня 2026 року близько об 11 год. 26 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на заздалегідь обумовленому з ОСОБА_8 місці, а саме на літній терасі ресторану «Чача Бар», що за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 11, одержав від ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, грошові кошти у сумі 17 500 гривень на виконання домовленості про надання щомісячної неправомірної вигоди, для їх подальшого надходження до наразі невстановленої службової особи юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», після передачі ОСОБА_7 у зазначені час, дату та місці вказаної неправомірної вигоди, останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України уповноваженою службовою особою правоохоронного органу.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 14 жовтня 2026 року близько о 12 год. 13 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на заздалегідь обумовленому з ОСОБА_8 місці за адресою: м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, одержав від ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, грошові кошти у сумі 500 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 14 жовтня 2026 року становлять 22 426 гривень 30 копійок, на виконання домовленості про надання щомісячної неправомірної вигоди, для їх подальшого надходження до наразі невстановленої службової особи юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», після передачі ОСОБА_5 у зазначені час, дату та місці вказаної неправомірної вигоди, останнього було затримано в порядку ст. 208 КПК України уповноваженою службовою особою правоохоронного органу.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у пособництві службовій особі юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми в одержанні неправомірної вигоди для себе, за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 у час та місці, які досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, але не пізніше 02 липня 2026 року, досяг злочинної домовленості з ОСОБА_7 та невстановленою на даний час службовою особою юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», яка, використовуючи надані їй повноваження, за неправомірну вигоду організовувала фіктивне, проте юридично оформлене працевлаштування військовозобов`язаних осіб до ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», що має статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, вчинив кримінальне правопорушення, що полягає у перешкоджанні діяльності Збройних Сил України, яке виразилось у зниженні мобілізаційного потенціалу, за наступних обставин.

На виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків, 02 липня 2026 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , який був залучений органом досудового розслідування до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, обговорив деталі щодо оформлення фіктивного, проте офіційного працевлаштування останнього на критично важливе підприємство з подальшим оформленням йому бронювання та отриманням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме щодо збору ОСОБА_8 необхідної документації для такого юридичного оформлення.

Надалі, 03 липня 2026 року близько о 16 год. 30 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 , у месенджері «WhatsApp», використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , у текстовому повідомленні, адресованому ОСОБА_8 , вказав список документів для офіційного працевлаштування останнього на критично важливе підприємство, після чого, 04 липня 2026 року близько о 07 год. 46 хв., у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 у месенджері «WhatsApp», використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , у текстовому повідомленні, адресованому ОСОБА_8 , нагадав щодо необхідності надання вказаних документів, а також щодо сплати додаткових 200 доларів США до раніше обумовленої ОСОБА_5 грошової суми неправомірної вигоди у розмірі 7000 доларів США за забезпечення фіктивного, проте офіційного працевлаштування ОСОБА_8 на критично важливе підприємство.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 07 липня 2026 року близько о 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи на заздалегідь обумовленому з ОСОБА_8 місці за адресою: м.Київ, вул. Милославська, буд. 2, одержав від ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, 72 банкноти номіналом по 100 доларів США кожна, передані на виконання домовленості про надання неправомірної вигоди в сумі 7 200 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 07 липня 2026 року становлять 320 859 гривень 36 копійок для їх подальшого надходження до наразі невстановленої службової особи юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», після чого останні домовилися підтримувати подальший зв`язок з метою отримання інформації щодо виконання вказаної домовленості.

Надалі, 19 вересня 2026 року близько об 11 год. 00 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули на спільну зустріч до заздалегідь між собою обумовленого місця, а саме на літню терасу ресторану «Чача Бар», що за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 11, під час якої ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, висунув вимогу ОСОБА_8 , відповідно до якої останній повинен щомісячно сплачувати йому грошові кошти у розмірі зарплатних податків працівника, оскільки ОСОБА_8 з 04 вересня 2026 року обіймає посаду логіста у ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», а саме перший такий щомісячний платіж повинен становити 43 500 гривень, а наступні платежі - по 17 500 гривень, які необхідно здійснювати до 20 числа кожного поточного місяця для їх подальшої передачі ОСОБА_7 відповідній невстановленій на даний час службовій особі юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО». У той же час, дату та місці під час зазначеної зустрічі між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, висловив вимогу до ОСОБА_8 щодо сплати йому грошових коштів у розмірі 500 доларів США, які ОСОБА_8 повинен додатково надати за успішне фіктивне, проте офіційне працевлаштування ОСОБА_8 на критично важливе підприємство, а саме до ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», для їх подальшої передачі останнім відповідній невстановленій на даний час службовій особі юридичної особи приватного права зазначеного товариства з обмеженою відповідальністю. Отже, ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_7 та невстановленою на даний час службовою особою юридичної особи приватного права ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО», посприяв ОСОБА_8 у здійсненні незаконного бронювання від мобілізації шляхом забезпечення фіктивного, тобто без реального виконання трудових функцій працевлаштування ОСОБА_8 у ТОВ «ІНВЕСТ БРОК КАРГО» на посаду логіста вказаного товариства з обмеженою відповідальністю від 04 вересня 2026 року, чим перешкодив передбаченій положеннями статті 12 Закону України «Про Збройні Сили України» законній діяльності Збройних сил України у вигляді підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тетіїв Тетіївського району Київської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України.

14.10.2026 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано після отримання неправомірної вигоди.

14.10.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами в їх сукупності.

У ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з тих же підстав.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо клопотання прокурора, не вважає себе причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Захисник підозрюваного заперечував щодо клопотання прокурора, вважає, що неналежним орган досудового розслідування та вказує на порушення підслідності у кримінальному провадженні. Також вказує на відсутність ризиків, на які вказує прокурор, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, має на утримання двоє неповнолітніх дітей. Прохав відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби або визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали, надані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Броварського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026112130000100 від 23.06.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

14 жовтня 2026 року в порядку ст. 208 КПК України, був затриманий ОСОБА_5 під час отримання неправомірної вигоди.

14 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

На даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення Нечипорук і Йонкало проти України ) відповідно до якої обґрунтована підозра означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

На переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме

-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.06.2026, який повідомив, під час зустрічі з ОСОБА_10 останній запропонував йому фіктивне працевлаштування до підприємства, яке має можливість бронювати своїх працівників, з метою отримання від призову на військову службу та уникнення мобілізації, проте вартість такої «послуги» складає 7 000 доларів США.

-Розсекреченими протоколами за результатами проведення НСРД.

-за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій задокументовано вищевказану протиправну діяльність збоку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснює протиправну діяльність із ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_7 сприяв фіктивному працевлаштуванню ОСОБА_8 до підприємства, що має статус критичності, за умови отримання за це неправомірної вигоди від ОСОБА_8 (щомісячну заробітну плату останнього) та отримав уже перший такий платіж.

-Протоколом затримання особи - ОСОБА_5 від 14.10.2026 в ході якого в останнього виявлено та вилучено грошові кошти які передавалися з метою неправомірної вигоди.

-іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» («Case of Ferrazzini v. Italy» № 44759/98 від 12.07.2001) не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, № 12718/87, від 12.12.1991, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

При цьому, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від слідства та суду, як цілком ймовірний, з огляду на характеризуючи дані про особу підозрюваного, ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, що передбачає позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, здійснювалася протягом тривалого часу, була ретельно спланованою та конспірованою, що свідчить про здатність підозрюваного завчасно планувати свою поведінку та вживати заходів для уникнення викриття.

Також, наявні у матеріалах кримінального провадження відомості про наявність у підозрюваного зв`язків із посадовими особами ТОВ «ІБК» (код ЄДРПОУ 43882107), одним із видом діяльності якого є "Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту" (КВЕД 52.29 52.29), у сукупності з іншими встановленими обставинами можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливостей для організації власного працевлаштування на підприємстві, яке, за наявною інформацією, має статус критично інфраструктури в особливий період. За умови характеру зв`язків підозрюваного з його посадовими особами та реальної можливості оформлення трудових відносин, такі обставини можуть мати значення для оцінки можливості отримання підозрюваним передбачених законодавством підстав для перетину державного кордону України під час дії воєнного стану. З огляду на викладене, у разі підтвердження зазначених обставин належними доказами, існують підстави вважати, що підозрюваний може використати наявні контакти та можливості для виїзду за межі України з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування та суду, що створюватиме перешкоди для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Зазначене підлягає оцінці у сукупності з тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваного, його соціальними зв`язками та іншими конкретними обставинами кримінального провадження.

Після вручення повідомлення про підозру останньому стали відомі обсяг зібраних доказів, допитів свідків та інших слідчих дій, що істотно підвищує ризик його ухилення від кримінальної відповідальності.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.

Слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існує ризик можливості переховуватися від слідства та суду.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальне правопорушення вчинялося групою осіб, учасники якої тривалий час перебували у стійких ділових та особистих зв`язках між собою. Підозрюваному достеменно відомі анкетні дані, місця проживання та роботи інших підозрюваних, свідків, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час не всі свідки допитані судом, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 може узгодити позиції з іншими учасниками провадження, схилити їх до відмови від показань або надання неправдивих показань, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду справи.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Аналізуючи ризик перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя звертає увагу на те, що на даний час досудове розслідування триває, проводяться заходи щодо встановлення всіх епізодів злочинної діяльності групи осіб, а також повного кола причетних осіб, а тому перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може узгодити показання з іншими учасниками групи, приховати відомості про фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, сприяти приховуванню або знищенню документів, які перебувають у володінні інших співучасників, а також іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, слід зазначити, що ОСОБА_5 інкриміновані дії не мають випадкового характеру та вчинялися систематично в межах реалізації єдиного злочинного умислу, що свідчи про наявність стійкої протиправної моделі поведінки та дають достатні підстави вважати, що у разі перебування на волі підозрюваний може продовжити аналогічну злочинну діяльність або сприяти її продовженню іншими учасниками групи.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

Вивченням особи підозрюваного, на даний час, встановлено, що він тяжких захворювань, які б перешкоджали його перебуванню під вартою немає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

А відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на даній стадій досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання ризикам, суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року Про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Тому, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №42026112130000100 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб в межах строку досудового розслідування, а саме до 12 год. 13 хв. 12 грудня 2026 р. та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Слідчий суддя: ОСОБА_1