Court ruling № 141185321, 15.09.2026, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення

"15" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/170/18

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про виконання рішення у справі

за позовом Державного підприємства Енергоринок, м. Київ

до Державного підприємства Регіональні електричні мережі, м. Київ

про стягнення 1498357651,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. у справі № 911/170/18 позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства Регіональні електричні мережі на користь Державного підприємства Енергоринок 1305208395,70 грн. боргу, 111195203,62 грн. пені, 1069938,70 грн. штрафу, 63999915,47 грн. інфляційних втрат, 16884198,06 грн. 3 % річних та 616700,00 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

02.05.2018 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. у справі № 911/170/18 видано відповідний наказ.

До господарського суду Київської області через систему Електронний суд від Державного підприємства Енергоринок надійшла заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, в якій заявник просить зобов`язати Державне підприємство Регіональні електричні мережі подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.03.2018 у справі № 911/170/18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2026 р. задоволено заяву Державного підприємства Енергоринок про зобов`язання Державного підприємства Регіональні електричні мережі подати звіт про виконання судового рішення; зобов`язано керівника Державного підприємства Регіональні електричні мережі подати звіт про виконання рішення господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. у справі № 911/170/18 у строк до 30 календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Ухвала господарського суду Київської області від 30.07.2026 р. доставлена до електронного кабінету Державного підприємства Регіональні електричні мережі 03.08.2026 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, та з урахуванням ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою 04.08.2026 р.

03.09.2026 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" надійшов звіт про виконання рішення господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. у справі № 911/170/18. Боржник зазначає, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.03.2026 р. у виконавчому провадженні № 56634138, на підставі п. 15 Розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зупинено до 01.01.2027 р. вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 911/170/18 виданого господарським судом Київської області 02.05.2018 р. Боржник зазначив, що станом на дату подання звіту рішення господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. у справі № 911/170/18 не виконано, часткове виконання відсутнє. Боржник вказав на обставини, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, зокрема: критичний фінансовий стан ДП «РЕМ», зумовлений значними збитками, високим борговим навантаженням, низькою ліквідністю та необхідністю забезпечення безперебійної діяльності оператора системи розподілу електричної енергії; зменшення доходів підприємства внаслідок втрати частини виробничих потужностей в умовах воєнного стану, накопичення заборгованості на ринку електричної енергії та встановлення НКРЕКП тарифів, які не забезпечують покриття фактичних витрат підприємства; значний обсяг дебіторської заборгованості, у тому числі заборгованості державних вугледобувних підприємств та споживачів, розташованих на тимчасово окупованих територіях, стягнення якої є суттєво ускладненим або фактично неможливим; накладення арешту на кошти ДП «РЕМ», що перебувають на рахунках підприємства, та зупинення виконавчого провадження щодо виконання рішення суду; можливість фінансування витрат, пов`язаних виключно із виплатою заробітної плати працівникам, сплатою податків та інших обов`язкових платежів. Також боржник зазначив, що з метою належного виконання судового рішення та мінімізації негативних наслідків для функціонування оператора системи розподілу електричної енергії ДП «Регіональні електричні мережі» вживає та вживало всіх залежних від нього заходів, зокрема: не вчиняє дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення; забезпечує безперервний розподіл електричної енергії споживачам, у тому числі об`єктам критичної та стратегічної інфраструктури, відповідно до вимог законодавства України та ліцензійних умов; здійснює заходи щодо оптимізації витрат, фінансових потоків та забезпечення першочергових платежів, необхідних для підтримання безперервної діяльності підприємства; вживає заходів щодо врегулювання та стягнення дебіторської заборгованості, у тому числі з державних вугледобувних підприємств, із застосуванням передбачених законодавством механізмів; неодноразово зверталося до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, НКРЕКП та інших органів державної влади щодо врегулювання критичного фінансового стану підприємства, встановлення економічно обґрунтованих тарифів та визначення механізмів погашення заборгованості; ініціює опрацювання системних механізмів вирішення проблеми заборгованості, реалізація яких можлива виключно за участю та за рішеннями уповноважених органів державної влади. Боржник зазначає, що ДП «Регіональні електричні мережі» діє добросовісно, відкрито та в межах чинного законодавства України, не допускає бездіяльності та вживає всіх залежних від нього заходів для створення умов, за яких виконання судового рішення стане можливим. Враховуючи викладене, на переконання боржника, невиконання рішення суду не є наслідком ухилення підприємства від його виконання, а зумовлене об`єктивними обставинами, що не залежать від волі ДП «Регіональні електричні мережі». Боржник зазначив, що у межах наданих повноважень підприємство продовжує вживати всіх можливих заходів, спрямованих на забезпечення виконання зазначеного судового рішення.

04.09.2026 р. до господарського суду Київської області через систему Електронний суд від Державного підприємства Енергоринок надійшли заперечення на поданий боржником звіт про виконання судового рішення, в яких стягувач просить суд відмовити у прийнятті звіту керівника ДП «Регіональні електричні мережі» про виконання рішення господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. у справі № 911/170/18. Стягувач зазначив, що наданий боржником звіт не містить орієнтовних строків виконання рішення суду та їх обґрунтування; перелічені боржником заходи, які ним вживаються для виконання рішення суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення суду. Також стягувач зазначив, що відповідно до норм абз.2 ч. 2 ст. 345-4 ГПК України, суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частини другої та/або третьої статті 345-3 цього Кодексу. Таким чином, на переконання стягувача, не зазначення боржником орієнтовних строків виконання рішення суду та їх обґрунтування є прямою вказівкою та обов`язковою підставою для відмови у прийнятті звіту судом. Також стягувач зазначив, що доводи боржника в поданому звіті на підтвердження нібито неможливості виконання ним рішення суду зводяться до зупинення виконавчого провадження № 56634138 на підставі п. 1-5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження». Стягувач вказує, що зупинення виконавчого провадження це припинення вчинення виконавчих дій, обумовлене обставинами, що перешкоджають у їх вчиненні, передбаченими у нормах Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, на переконання стягувача, виконання судового рішення, в силу його обов`язковості, презюмується і у добровільному порядку, а не лише в примусовому. Стягувач зазначає, що залишається незрозумілим, яким чином обставини зупинення вчинення виконавчих дій перешкоджають саме боржнику добровільно вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення суду. Крім того, як зазначає стягувач, за логікою боржника, якщо виконавче провадження № 56634138 зупинене лише 13.03.2026 р., то що тоді заважало йому виконувати рішення суду до моменту зупинення його примусового виконання, починаючи з 19.06.2018 р. (дата відкриття виконавчого провадження). Також, стягувач звертає увагу суду на те, що згідно з норм абз. 3 п. 1-5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на підставі яких зупинене виконавче провадження № 56634138 з примусового виконання рішення суду у даній справі № 911/170/18, передбачено, що підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно операторів системи розподілу, що здійснюють розподіл електричної енергії на територіях ліцензованої діяльності, до складу яких входять території, на яких велися бойові дії станом на 31 грудня 2023 року, або території, тимчасово окуповані Російською Федерацією станом на 31 грудня 2023 року, відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, щодо заборгованості, яка утворилася перед Державним підприємством «Енергоринок». Також стягувач зазначає, що боржник здійснює господарську діяльність, отримує дохід від здійснення господарської діяльності, що підтверджується відкритими даними, зокрема, з сайту «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/c/32402870?from=search), однак, належних і допустимих доказів, куди розподіляється вказаний дохід і чому він не йде на погашення заборгованості за рішенням суду у даній справі, боржником суду не надано.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2026 р. прийнято звіт Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про виконання рішення до розгляду та постановлено розгляд звіту Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про виконання рішення здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши звіт боржника про виконання судового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно з частиною четвертою статті 345-1 ГПК України якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Відповідно до частини другої статті 345-4 ГПК України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 345-3 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з пунктом 6 частини другої статті 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити: у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення.

Судом встановлено, що звіт боржника Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» не містить орієнтовних строків виконання рішення господарського суду Київської області від 29.03.2018 р. у справі № 911/170/18 та відповідно обґрунтування цих строків.

Посилання боржника на критичний фінансовий стан підприємства, значні збитки, боргове навантаження та низьку ліквідність не усувають обов`язку виконати рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки фінансові труднощі боржника не є підставою для невиконання рішення суду.

Необхідність забезпечення безперебійної діяльності оператора системи розподілу електричної енергії не звільняє боржника від обов`язку виконати судове рішення, оскільки здійснення господарської діяльності та виконання грошових зобов`язань перед кредиторами мають забезпечуватися з дотриманням вимог законодавства, зокрема в частині обов`язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Посилання на втрату частини виробничих потужностей в умовах воєнного стану не припиняє обов`язку боржника виконати судове рішення, яке набрало законної сили, а існування воєнних ризиків не звільняє суб`єкта господарювання від виконання рішення суду.

Посилання на встановлення НКРЕКП тарифів, які, за твердженням боржника, не покривають фактичних витрат підприємства, не звільняє його від виконання судового рішення, оскільки особливості державного регулювання господарської діяльності не припиняють і не змінюють установленого судовим рішенням обов`язку сплатити суму, стягнуту рішенням суду.

Наявність значного обсягу дебіторської заборгованості не звільняє боржника від виконання судового рішення, оскільки невиконання грошових зобов`язань третіми особами перед боржником не припиняє його власного грошового зобов`язання перед стягувачем.

Посилання на заборгованість державних вугледобувних підприємств та споживачів, розташованих на тимчасово окупованих територіях, не є підставою для невиконання рішення суду, оскільки наявність у боржника інших невиконаних грошових зобов`язань не покладає на стягувача ризик неплатоспроможності його контрагентів.

Посилання на накладення арешту на кошти підприємства також не припиняє обов`язку з виконання судового рішення, а тому застосування обмежень у межах виконавчого провадження не може розглядатися як звільнення боржника від погашення присудженої заборгованості.

Зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56634138 відповідно до пункту 1-5 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» стосується порядку примусового виконання рішення та не скасовує обов`язковості судового рішення і встановленого ним грошового зобов`язання боржника.

Зупинення виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення не позбавляє боржника можливості та не звільняє його від обов`язку виконати таке рішення у добровільному порядку, оскільки рішення господарського суду набрало законної сили, є чинним та відповідно до статті 326 ГПК України є обов`язковим до виконання.

При цьому суд враховує, що виконавче провадження № 56634138 зупинено лише 13.03.2026, тоді як рішення суду у цій справі ухвалено 29.03.2018, тобто до моменту зупинення виконавчого провадження минуло майже вісім років, протягом яких рішення боржником не виконувалось.

Посилання на можливість фінансування витрат, пов`язаних виключно із виплатою заробітної плати працівникам, сплатою податків та інших обов`язкових платежів не звільняє боржника від виконання рішення суду, оскільки наявність інших фінансових зобов`язань підприємства не припиняє його обов`язку перед стягувачем, підтвердженого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Твердження про невчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, не спростовує факту його невиконання, оскільки обов`язковість судового рішення передбачає необхідність його фактичного виконання, а не лише утримання боржника від дій, спрямованих на уникнення такого виконання.

Забезпечення безперервного розподілу електричної енергії споживачам, у тому числі об`єктам критичної та стратегічної інфраструктури, не припиняє обов`язку боржника виконати судове рішення, оскільки здійснення суспільно важливої господарської діяльності не надає суб`єкту господарювання права не виконувати рішення суду.

Посилання на вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості не звільняє боржника від виконання судового рішення, оскільки стягнення коштів з боржників є заходом господарської діяльності підприємства, а не умовою виконання його обов`язку щодо сплати грошових коштів стягувачеві у даній справі.

Звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, НКРЕКП та інших органів державної влади щодо врегулювання фінансового стану підприємства також не зупиняють обов`язковості судового рішення та не можуть замінити його виконання.

Посилання на опрацювання системних механізмів вирішення проблеми заборгованості не є підставою для невиконання рішення суду, оскільки можливе запровадження в майбутньому відповідних механізмів не скасовує обов`язковості чинного судового рішення.

Твердження про добросовісність боржника та вжиття всіх залежних від нього заходів не змінює факту невиконання рішення суду, оскільки відповідно до статей 18 та 326 ГПК України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а його виконання не може підмінятися самим лише декларуванням добросовісної поведінки.

Тривале невиконання рішення суду з 2018 року за відсутності будь-якого часткового погашення присудженої заборгованості свідчить про те, що наведені боржником пояснення не призвели до фактичного виконання судового рішення, обов`язковість якого не залежить від фінансового стану боржника чи тривалості здійснення ним заходів щодо врегулювання його господарських проблем.

Відсутність у звіті орієнтовних строків виконання судового рішення та відповідно обґрунтування таких строків не відповідає пункту 6 частини другої статті 345-3 ГПК України, оскільки судовий контроль має забезпечувати не формальне звітування про фінансові труднощі боржника, а визначення реальних перспектив виконання рішення, яке набрало законної сили.

Отже, оскільки звіт був поданий боржником без додержання вимог статті 345-3 ГПК України (боржник не надав відомостей про орієнтовні строки виконання рішення та їх обґрунтування) та вимог статті 345-4 ГПК України (боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення; заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення), суд дійшов висновку про відмову у його прийнятті.

Відповідно до частини першої статті 345-4 ГПК України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 345-2 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Частиною 3 ст. 345-4 ГПК України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також може додатково встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 345-2 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 345-4 ГПК України суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами статті 135 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 135 ГПК України під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи передбачене ч. 1 ст. 135 ГПК України право, а не обов`язок суду стягнути в дохід державного бюджету штраф з керівника боржника, суд не вбачає підстав для застосування заходів процесуального примусу.

Керуючись ст. ст. 135, 234, 345-3, 345-4 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Державного підприємства Регіональні електричні мережі про виконання судового рішення у справі № 911/170/18.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 04.11.2026 р.

Суддя О.О. Рябцева