Decision № 141145331, 03.11.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2893/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

розглянувши без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО" (м. Умань, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 40355726)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС БУД» (61060, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 140/1, код ЄДРПОУ 39556898)

про стягнення заборгованості за договором № 42-10-25 від 07.10.2025 року у розмірі 216 693,83 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО" (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС БУД» (відповідач по справі), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 42-10-25 від 07.10.2025 в розмірі 216 693,83 грн., з яких: 215 164,10 грн. - основного боргу, 884,24 грн. - 3 % річних за період з 26.06.2026 по 14.08.2026 включно, інфляційні втрати - 645,49 грн., а також судовий збір в розмірі - 2662,40 грн. та правнича допомога в розмірі - 25 000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що: 07 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» (Позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМС БУД» (Відповідач, Замовник) укладено Договір № 42-10-25 (Договір); відповідно до пункту 1.1 Договору Позивач зобов`язався виконати роботи з будівництва шламової ємності об`ємом 50 м. куб. із системою відвантаження шламу на території філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» за адресою: вул. Хлібозаводська, 14, м. Ладижин, Вінницька область, без закупівлі матеріалів для об`єкта та витратних матеріалів, а Відповідач зобов`язався прийняти результат виконаних робіт та оплатити його у порядку, строки та на умовах, визначених Договором; відповідно до пункту 2.4 Договору факт виконання робіт підтверджується підписанням сторонами відповідного Акту; Згідно з пунктом 2.6 Договору Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання Акту підписати його та повернути Підряднику або надати мотивовану відмову від його підписання; сторони також погодили, що у разі неповернення підписаного Акту або ненадання мотивованої відмови у встановлений Договором строк роботи вважаються прийнятими та виконаними належним чином; відповідно до пункту 3.1 Договору загальна вартість робіт становить 950 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 158 333,33 грн.; пунктом 3.2 Договору встановлено порядок розрахунків - авансовий платіж у розмірі 30 % вартості Договору - 285 000,00 грн, подальша оплата виконаних робіт здійснюється на підставі проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3, оплата здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту підписання відповідного акту; пунктом 3.3 Договору передбачено, що здавання робіт Підрядником та приймання їх результатів Замовником оформлюється відповідним Актом; відповідно до пункту 3.4 Договору підписання Акту Замовником підтверджує відсутність претензій з його боку щодо виконаних робіт; 24 квітня 2026 року між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 42-10-25 від 07.10.2025; відповідно до пункту 1.1 Додаткової угоди сторони погодили включення до складу Договору додаткових робіт, перелік, обсяги та вартість яких визначені у кошторисі, що є невід`ємною частиною Додаткової угоди.; згідно з пунктом 2.1 Додаткової угоди вартість додаткових робіт становить 52 003,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 8 667,17 грн.; пунктом 2.2 Додаткової угоди передбачено, що оплата виконаних додаткових робіт здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 у межах фактично виконаного обсягу робіт; відповідно до пункту 2.3 Додаткової угоди Замовник зобов`язаний здійснити оплату протягом семи банківських днів з моменту підписання відповідних актів; інші умови Договору відповідно до пункту 3.1 Додаткової угоди залишилися без змін; позивач належним чином та у повному обсязі виконав передбачені Договором роботи, що підтверджується належними первинними документами, у тому числі актами, підписаними уповноваженими представниками сторін із використанням КЕП; зокрема, Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2026 року підписаний сторонами із використанням КЕП 03.04.2026; на виконання умов Договору Відповідач здійснив часткові платежі: згідно з платіжною інструкцією № 312 від 07.04.2026 - 150 000,00 грн; згідно з платіжною інструкцією № 400 від 17.04.2026 - 100 000,00 грн; згідно з платіжною інструкцією № 416 від 23.04.2026 - 115 724,96 грн.; відповідач здійснив передбачений пунктом 3.2 Договору авансовий платіж у розмірі 285 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1937 від 08.10.2025; позивачем також виконано роботи, результат яких оформлено Актом приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2026; зазначений Акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін із використанням КЕП 18.06.2026; відповідач, підписавши зазначений Акт без будь-яких зауважень чи мотивованої відмови, підтвердив факт виконання Позивачем відповідного обсягу робіт, прийняв їх результат та погодився з їх вартістю; за результатами взаєморозрахунків між сторонами станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 215 164,10 грн.; в зв`язку із наявною заборгованістю, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 215 164,10 грн., а також нарахував на вказану суму 884,24 грн. 3 % річних за період з 26.06.2026 по 14.08.2026 включно та 645,49 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР МОНТАЖ-ЕНЕРГО" (вх. № 2893/26 від 17.08.2026) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області: інформацію щодо реквізитів рахунку позивача в банку та документ, що підтверджує наявність банківського рахунку; окремий обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

27.08.2026 (вх. № 20976/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО" про усунення недоліків, якою усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 24.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО" (вх. № 2893/26 від 17.08.2026); відкрито провадження у справі № 922/2893/26; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз`яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 31.08.2026 отримано позивачем, його представником та відповідачем 01.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідних осіб в ЄСІТС.

22.09.2026 (вх. № 23294/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО" про зменшення розміру позовних вимог, в якій останнє просить суд прийняти зменшення позивачем розміру позовних вимог на 50 000,00 грн. у зв`язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу після пред`явлення позову та стягнути з відповідача на користь позивача 166 693,83 грн. заборгованості, яка складається з: 165 164,10 грн. основного боргу, 884,24 грн. 3 % річних та 645,49 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що: на момент звернення позивача до суду розмір заявлених до стягнення вимог становив 216 693,83 грн, з яких: 215 164,10 грн - основний борг; 884,24 грн - 3 % річних за період з 26.06.2026 по 14.08.2026 включно; 645,49 грн - інфляційні втрати; водночас після звернення позивача до суду та після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості шляхом сплати на користь позивача 50 000,00 грн.; зазначена обставина виникла вже після подання позовної заяви, у зв`язку з чим на момент звернення позивача до суду відповідного платежу не існувало, а позивач об`єктивно не мав можливості надати платіжну інструкцію як доказ здійснення такого платежу разом із позовною заявою; відповідна оплата підтверджується платіжною інструкцією № 1019 від 11 вересня 2026 року, яка додана заяви; таким чином, після відкриття провадження у справі відповідач частково виконав грошове зобов`язання, яке є предметом спору у даній справі.

В силу приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, проаналізувавши зміст заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог суд зазначає, що така відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, подана до початку першого судового засідання, а тому приймається судом до розгляду і спір вирішується відповідно до викладених в заяві позовних вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав, водночас жодних клопотань суду не надав, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» (Позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМС БУД» (Відповідач, Замовник) укладено Договір № 42-10-25 Договір).

Договір укладено в електронній формі за допомогою системи електронного документообігу «Вчасно» та підписано уповноваженими представниками обох сторін із використанням кваліфікованих електронних підписів (КЕП).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ є документом, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а згідно зі статтею 6 цього Закону електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документа.

За змістом статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Таким чином, укладений сторонами Договір є належним та чинним правочином, а його умови відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Позивач зобов`язався виконати роботи з будівництва шламової ємності об`ємом 50 м. куб. із системою відвантаження шламу на території філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» за адресою: вул. Хлібозаводська, 14, м. Ладижин, Вінницька область, без закупівлі матеріалів для об`єкта та витратних матеріалів, а Відповідач зобов`язався прийняти результат виконаних робіт та оплатити його у порядку, строки та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 2.4 Договору факт виконання робіт підтверджується підписанням сторонами відповідного Акту.

Згідно з пунктом 2.6 Договору Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання Акту підписати його та повернути Підряднику або надати мотивовану відмову від його підписання.

Сторони також погодили, що у разі неповернення підписаного Акту або ненадання мотивованої відмови у встановлений Договором строк роботи вважаються прийнятими та виконаними належним чином.

Відповідно до пункту 3.1 Договору загальна вартість робіт становить 950 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 158 333,33 грн.

Пунктом 3.2 Договору встановлено такий порядок розрахунків: авансовий платіж у розмірі 30 % вартості Договору - 285 000,00 грн; подальша оплата виконаних робіт здійснюється на підставі проміжних актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3; оплата здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту підписання відповідного Акту.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що здавання робіт Підрядником та приймання їх результатів Замовником оформлюється відповідним Актом.

Відповідно до пункту 3.4 Договору підписання Акту Замовником підтверджує відсутність претензій з його боку щодо виконаних робіт.

Таким чином, сторони погодили конкретний порядок документального підтвердження виконання робіт, їх прийняття та виникнення обов`язку Замовника з оплати.

24 квітня 2026 року між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 42-10-25 від 07.10.2025

Додаткову угоду укладено в електронній формі через систему електронного документообігу «Вчасно» та підписано уповноваженими представниками сторін із використанням КЕП.

Відповідно до пункту 1.1 Додаткової угоди сторони погодили включення до складу Договору додаткових робіт, перелік, обсяги та вартість яких визначені у кошторисі, що є невід`ємною частиною Додаткової угоди.

Згідно з пунктом 2.1 Додаткової угоди вартість додаткових робіт становить 52 003,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 8 667,17 грн.

Пунктом 2.2 Додаткової угоди передбачено, що оплата виконаних додаткових робіт здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 у межах фактично виконаного обсягу робіт.

Відповідно до пункту 2.3 Додаткової угоди Замовник зобов`язаний здійснити оплату протягом семи банківських днів з моменту підписання відповідних актів.

Інші умови Договору відповідно до пункту 3.1 Додаткової угоди залишилися без змін.

Позивач належним чином та у повному обсязі виконав передбачені Договором роботи, що підтверджується актами, підписаними уповноваженими представниками сторін із використанням КЕП.

Зокрема, Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2026 року підписаний сторонами із використанням КЕП 03.04.2026.

На виконання умов Договору Відповідач здійснив часткові платежі: згідно з платіжною інструкцією № 312 від 07.04.2026 - 150 000,00 грн; згідно з платіжною інструкцією № 400 від 17.04.2026 - 100 000,00 грн; згідно з платіжною інструкцією № 416 від 23.04.2026 - 115 724,96 грн.

Крім того, Відповідач здійснив передбачений пунктом 3.2 Договору авансовий платіж у розмірі 285 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1937 від 08.10.2025.

Позивачем також виконано роботи, результат яких оформлено Актом приймання-передачі наданих послуг від 12.06.2026.

Зазначений Акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін із використанням КЕП 18.06.2026.

Відповідач, підписавши зазначений Акт без будь-яких зауважень чи мотивованої відмови, підтвердив факт виконання Позивачем відповідного обсягу робіт, прийняв їх результат та погодився з їх вартістю.

За результатами взаєморозрахунків між сторонами станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 215 164,10 грн.

26.06.2026 Позивач направив Відповідачу на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також через систему електронного документообігу «Вчасно» лист-вимогу № 229/06 від 26.06.2026, яким повідомив Відповідача про наявність простроченої заборгованості та запропонував добровільно її погасити.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем вимоги 02.07.2026 Позивач направив Відповідачу претензію про порушення умов Договору та погашення заборгованості.

Претензію направлено на офіційну електронну адресу Відповідача, через систему електронного документообігу «Вчасно», а також рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням Відповідача.

Однак Відповідач заборгованість не погасив, належної відповіді на вимоги Позивача не надав та заходів щодо добровільного врегулювання спору не вжив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до пункту 1.1 укладеного сторонами Договору Позивач зобов`язався виконати роботи з будівництва шламової ємності об`ємом 50 м. куб. із системою відвантаження шламу на території філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» за адресою: вул. Хлібозаводська, 14, м. Ладижин, Вінницька область, без закупівлі матеріалів для об`єкта та витратних матеріалів, а Відповідач зобов`язався прийняти результат виконаних робіт та оплатити його у порядку, строки та на умовах, визначених Договором.

Незважаючи на те, що у тексті Договору сторони використовують терміни «Виконавець», «Замовник» та «Послуги», визначальним для правової кваліфікації правовідносин є не назва договору, а його зміст, предмет та фактичний характер прав та обов`язків сторін.

Предметом Договору є виконання комплексу конкретних будівельних робіт із переданням Замовнику матеріалізованого результату - збудованої шламової ємності із системою відвантаження шламу. Отже, за своєю правовою природою спірні правовідносини відповідають відносинам підряду, зокрема будівельного підряду, та підлягають регулюванню положеннями глави 61 ЦК України. У постанові від 04.09.2023 у справі № 910/5352/21 Верховний суд зазначив, шо при розмежуванні договорів підряду та договорів про надання послуг визначальним є характер результату: результат роботи підрядника має матеріальну форму, тоді як результат послуги, як правило, має нематеріальний характер.

В силу статті 837 ЦК України за договором підряду Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням Замовника, а Замовник - прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду Підрядник зобов`язується збудувати та передати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов`язується прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 882 ЦК України передання робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до пункту 2.4 укладеного сторонами Договору факт виконання робіт підтверджується підписанням сторонами відповідного Акту.

З матеріалів справ вбачається, що Акт приймання-передачі наданих послуг датований 12.06.2026, однак фактично підписаний уповноваженими представниками сторін із використанням КЕП 18.06.2026.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту підписання відповідного акту.

На виконання умов Договору Відповідач здійснив часткові платежі: згідно з платіжною інструкцією № 312 від 07.04.2026 - 150 000,00 грн; згідно з платіжною інструкцією № 400 від 17.04.2026 - 100 000,00 грн; згідно з платіжною інструкцією № 416 від 23.04.2026 - 115 724,96 грн. Також Відповідач здійснив передбачений пунктом 3.2 Договору авансовий платіж у розмірі 285 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1937 від 08.10.2025.

Враховуючи, що Акт приймання-передачі наданих послуг підписаний 18.06.2026, останнім днем виконання Відповідачем грошового зобов`язання є 25.06.2026, відтак з 26.06.2026 Відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем - у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 215 164,10 грн.

В подальшому під час розгляду справи господарським судом, відповідачем було сплачено позивачу в рахунок погашення заборгованості за договором № 42-10-25 від 07.10.2025 року 50 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1019 від 11.09.2026.

Таким чином суд дійшов до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 165 164,10 грн. заборгованості за договором № 42-10-25 від 07.10.2025 року.

Щодо стягнення 884,24 грн. 3 % річних та 645,49 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Відповідно до правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Зокрема Верховний Суд вказав, що за змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 884,24 грн. 3 % річних та 645,49 грн. інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Беручи до уваги встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи документальні докази суд дійшов до висновку про те, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 166 693,83 грн. заборгованості за договором № 42-10-25 від 07.10.2025 року, з яких 165 164,10 грн. основного боргу, 884,24 грн. 3 % річних та 645,49 грн. інфляційних втрат, в зв`язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю.

Суд також зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача, оскільки спір по справі виник саме з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМС БУД» (61060, місто Харків, проспект Героїв Харкова, будинок 140/1, код ЄДРПОУ 39556898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО" (м. Умань, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 40355726) 166 693,83 грн. заборгованості за договором № 42-10-25 від 07.10.2025 року, з яких 165 164,10 грн. основного боргу, 884,24 грн. 3 % річних та 645,49 грн. інфляційних втрат, а також 2 662,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

В зв`язку з відпусткою та відрядженням судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 03.11.2026.

СуддяН.А. Новікова