Decision № 141130713, 02.11.2026, Sadhirskyi District Court of Chernivtsi City

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 725/8226/26

Провадження №2/726/1010/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці за підсудністю надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №260605 від 18.06.2024 у розмірі 12639,00 грн, а також стягнути із відповідачки сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

У позові зазначає, що 18.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» та ОСОБА_1 в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладений кредитний договір № 260605 відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вказує, що кредит в сумі 3000 грн наданий Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Також зазначає, що 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» та позивачем відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1 згідно з мовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 260605 від 18.06.2024.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором становить 12639 грн, із яких:

-заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн;

-заборгованість за відсотками - 2889 грн;

-заборгованість за комісіями - 750 грн;

-заборгованість за пенею - 6000 грн.

З посиланням на відповідні правові норми просить задовольнити позов. Також наводить підстави для стягнення судових витрат.

12.10.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому заявлені позивачем вимоги вважає такими, що потребують перевірки. Просить суд перевірити факт отримання позивачем права вимоги, наявності доказів укладення кредитного договору, фактичного перерахування кредитних коштів та надати оцінку правильності проведеного розрахунку. Також просить суд врахувати її складене матеріальне становище та наявність на утриманні малолітньої дитини.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором сформований в системі «Електронний суд» 14.08.2026 та першочергово поданий до Чернівецького районного суду м. Чернівці.

На підставі ухвали судді Чернівецького районного суду м. Чернівці Іщенко І.В. від 18.08.2026 матеріали справи надіслані за підсудністю до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 матеріали справи передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Своєю ухвалою від 21.09.2026 суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С.А. прийняв зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив проводити в порядку загального спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 12.10.2026, про що секретар повідомила сторони у справі.

Також ухвалою суд задовольнив клопотання позивача та витребував докази у справі.

Витребувані докази надійшли до суду 19.10.2026.

12.10.2026 через систему «Електронний суд» відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву.

У зв`язку із неявкою сторін, надходженням відзиву на позов судове засідання у справі відкладене на 21.10.2026.

20.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення у справі від представника позивача. Додатково вказує про порядок укладення спірного кредитного договору та добровільність його укладення, належне інформування позичальника та дотримання кредитодавцем вимог законодавства при наданні фінансової послуги. Звертає увагу суду про наявність доказів перерахування кредитних коштів, підтверджує правомірність проведеного розрахунку заборгованості (всіх її складових). Також наводить доводи на підтвердження отримання права вимоги до відповідачки. Таким чином просить задовольнити повністю позовні вимови.

У зв`язку із надходженням додаткових пояснень судове засідання у справі відкладене на 02.11.2026.

У судове засідання, представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У позові та поясненнях просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, за адресою реєстрації та через систему «Електронний суд». Про поважні причини неявки суду не повідомила. Скерувала відзив на позовну заяву.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що 18.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Клай інвест» та ОСОБА_1 уклали Договір про надання фінансового кредиту № 260605 відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 15.09.2024. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Згідно із п. 1.3. Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 25 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

У додатку № 1 до Договору передбачений Графік розрахунків та загальна вартість кредиту.

Такий кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «KL5758».

Відповідно до даних Довідки про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026 ТОВ «Клай інвест» підтверджує, що Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 260605 відбувся 18.06.2024 09:00:08, унікальний ідентифікатор KL5758 відправлений на номер телефону НОМЕР_2 , номер картки НОМЕР_1 .

До матеріалів справи позивач долучає Підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів у якому вказано про те, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-1 від 30.09.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», як надавачем платіжних послуг, 18.06.2024 о 09:00 було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 3000,00 грн на рахунок отримувача: НОМЕР_1 , PRIVAT BANK, призначення платежу - видача кредиту № 260605, номер транзакції 41869-04089-11704.

Також суд отримав витребувані за клопотанням позивача докази у справі від АТ КБ «ПриватБанк», а саме інформацію про те, що у банку емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_3 . Також долучена виписка про рух грошових коштів з карткового рахунку, яка підтверджує зарахування 18.06.2024 кредитних коштів у розмірі 3000 грн за кредитним договором № 260605 від 18.06.2024.

Згідно із даними розрахунку заборгованості за кредитним договором № 260605 від 18.06.2024, проведеного ТОВ «Клай інвест», заборгованість ОСОБА_1 становить 12639,00 грн, із яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 3000 грн;

- заборгованість за відсотками - 2889 грн;

- заборгованість за комісіями - 750 грн;

- заборгованість за пенею - 6000 грн.

Платежів у рахунок погашення заборгованості не вказано у розрахунку.

Даних про добровільну оплату заборгованості на момент розгляду справи відповідачкою до матеріалів справи не долучено.

Також суд встановив і те, що 23.12.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та позивачем укладений Договір факторингу № 23122024/1 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором.

Перехід Права вимоги відбувається з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

До матеріалів справи долучений Акт приймання -передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024 та витяг із Додатку № 1 до Договору факторингу №23122024/1від 23.12.2024, платіжна інструкція про оплату купівлі прав вимоги, відповідно до даних якого позивач отримав право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 260605 від 18.06.2024 на суму 12 639,00 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Вирішуючи заявлені вимоги, суд враховує, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Суду надані відповідні документи, зокрема: Договір факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024, Акт приймання-передачі реєстру прав вимог від 23.12.2024, витяг із Додатку № 1 до Договору факторингу, копія платіжної інструкції, - відповідно до даних яких позивач отримав право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 260605 від 18.06.2024 на суму 12 639,00 грн, тобто у визначеному первісним кредитором розмірі (після переходу права вимоги жодні додаткові нарахування не здійснювалися).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012 тощо)

Таким чином позивач, як новий кредитор отримав право вимоги до відповідача, а доказів визнання недійсним вказаного вище Договору факторингу суду не надано. Також у судовому провадженні не заперечений факт правомірності його укладення.

Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що право вимоги за Договором № 260605 про надання фінансового кредиту від 18.06.2024 недоведене, є безпідставними та необґрунтованими, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором № 260605 від 18.06.2024, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора, тобто позивача у справі.

Зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що свідчили б про припинення між сторонами грошового зобов`язання, суд не встановив.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з офіційною CLY (https://www.cly.com.ua/), інструкцією, процедура розміщеною на сайті оформлення онлайн-кредиту передбачає послідовне виконання Позичальником ряду дій, кожна з яких потребує активної та особистої участі Позичальника, а також підтверджує його волевиявлення на укладення кредитного договору:

1. Позичальник переходить на офіційний сайт сервісу CLY після чого самостійно обирає суму кредиту та строк користування кредитними коштами за допомогою кредитного калькулятора.

2. Далі користувач самостійно розпочинає процедуру реєстрації шляхом зазначення номера мобільного телефону та адреси електронної пошти, а також проходить перевірку у вигляді арифметичного прикладу для підтвердження дій користувача, що свідчить про самостійне ініціювання процесу оформлення кредиту.

3. Після цього Позичальник зобов`язаний заповнити анкету-заяву та надати достовірні й актуальні відомості про себе. За результатами опрацювання анкети-заяви в системі, рішення надсилається Позичальнику до його особистого кабінету.

4. Наступний крок - перевірка банківської картки:для підтвердження належності картки Позичальнику буде тимчасово заблоковано випадкову суму до 1,00 грн. Позичальнику необхідно вказати точну суму блокування з копійками (наприклад, 0,36 грн) у відповідному полі. Кошти не списуються та автоматично розблоковуються після завершення перевірки.

5. Завершальний етап - отримання кредитних коштів: після підписання Позичальником кредитного договору в особистому кабінеті кредитні кошти автоматично перераховуються на зазначений Позичальником картковий рахунок.

Відповідно до п.п. 7.2-7.8 Договору, для отримання позики Позичальник реєструється в ІТС Товариства, проходить процедуру ідентифікації та верифікації, після чого створюється його Особистий кабінет, подається заявка на отримання позики та здійснюється оцінка кредитоспроможності Позичальника і достовірності наданої ним інформації.

У п. 7.4 Договору, передбачено, що для здійснення верифікації з використанням функціоналу веб-сайту Товариства, Клієнт надає фото з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника та вводить, otp пароль, надісланий Товариством на фінансовий номер телефону Клієнта.

Отже, перед укладенням Кредитного договору № 260605 від 18.06.2024 Позичальником була пройдена послідовна процедура реєстрації, ідентифікації та верифікації, що передбачала використання персональних даних, ідентифікаційного документа, фінансового номера телефону та Особистого кабінету.

Суд встановив, що відповідачка була ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Клай Інвест». У подальшому Позичальником було здійснено акцепт оферти шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «KL5758», що відповідно до відомостей Довідки підтверджує вчинення Позичальником дій, необхідних для укладення договору № 260605 в електронній формі.

Кредитний договір № 260605 від 18.06.2024, укладений сторонами в електронному вигляді та під час його укладення сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та визначили: валюту кредитування, суму кредиту, строк кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту. Отже укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав йому кредитні кошти, однак в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором).

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала із ТОВ «Клай інвест» вказаного вище кредитного договору та не отримувала кредитних коштів на вказаний нею рахунок.

У п. 1.5 Договору визначено, що Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом, а відповідно до п. 1.6 Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Тобто, номер рахунку на який мали бути надані кредитні кошти вказаний самостійно позичальником. Згідно з Довідкою про ідентифікацію клієнта від 01 липня 2026 року, в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зафіксовано карту (маску карти), що належить Клієнту, а саме - № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

На виконання вищевказаних норм закону, та в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач надав суду документи, щодо надання кредитних коштів відповідачці, які підтверджують здійснення переказу грошових коштів від ТОВ «ПРОФІТГІД», про перерахунок коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ»: 18.06.2024 09:00 на суму 3 000.00 грн, маска картки НОМЕР_1 , код авторизації - 283088, призначення платежу: Выдача кредита #260605.

Факт надання кредитних коштів підтверджують витребувані від АТ КБ «ПриватБанк» докази, які підтверджують, що у банку емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_3 на яку 18.06.2024 відбулося зарахування кредитних коштів у розмірі 3000 грн.

Відповідачка заперечуючи правомірність проведеного розрахунку заборгованості не надала альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростувала проведеного розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Наданий позивачем розрахунок не викликає у суду сумнівів щодо його достовірності та приймається судом.

Доказів повернення фактично отриманих кредитних коштів у розмірі 3000 грн відповідачка не надала.

Також суд враховує і те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

У проведеному розрахунку заявлено до стягнення окрім тіла кредиту також проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором відповідно до погоджених умов кредитування (за погодженою відсотковою ставкою) у погоджений строк до 15.09.2024.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України). Умовами договору сторони погодили сплату комісії.

Відповідно до п. 1.4 Договору, за послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту, у тому числі за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації та довідок, пов`язаних із кредитом, а також юридичне оформлення, Клієнт сплачує Товариству 25 % від суми фінансового кредиту.

Більше того, зазначена комісія безпосередньо відображена у Додатку № 1 - Графіку розрахунків та загальній вартості кредиту, тобто була включена до розрахунку загальної вартості кредиту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Отже, чинним законодавством України кредитодавцю надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке право прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Таким чином суд встановив, що відповідачкою порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за пенею в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі, встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника заборгованість за пенею під час дії в Україні воєнного стану.

Суд враховує, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити заборгованість за пенею. Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Отже, враховуючи, що до вимог про стягнення пені, підлягають застосуванню вимоги п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд вважає нічим не підтвердженими доводи відзиву щодо складного матеріального становища відповідачки, а доказів наявності на її утриманні мате літньої дитини не надано.

Висновки суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» ґрунтуються на законі і підлягають до часткового задоволення, а з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 260605 від 18.06.2024 у розмірі 6 639,00 грн, тобто за винятком заборгованості за пенею у розмірі 6000,00 гривень, - у стягненні яких суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звернувся до суду в електронній формі та сплатив судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2 662 гривні40 копійок (платіжна інструкція № 260605 від 30 червня 2026 року).

Позов заявлено всього на суму 12 639 грн, а задоволено на суму 6639 грн, тобто на 52,53 % (6639 грн х 100 % / 12639 грн).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 52,53 %, із відповідачки на користь позивача потрібно стягнути 1 398,55 грн (2662,40 х 52,53 %) судового збору.

Також суд зауважує, що позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження таких витрат позивач надає Договір № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, укладений між ТОВ «Діджи фіна» та ФОП ОСОБА_3 , відповідно до умов якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами. У договорі наведена тарифна сітка послуг та їх ціни. Також надає документи на підтвердження повноважень адвоката.

Згідно із даними Додаткової угоди № 260605 до Договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_1 . Оплата здійснюється після фактичного надання послуг, що підтверджується підписаним сторонами відповідним Актом про надання послуг, складеним та підписаним сторонами на підставі Детального опису робіт (наданих послуг).

Також до матеріалів справи позивач долучив Акт надання послуг на підтвердження факту надання правничої допомоги від 21.07.2026 та Детальний опис наданих послуг, відповідно до даних яких надані послуги: усна консультація Клієнта щодо обставин справи 0,5 год 250 грн; письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин 1 год 750 грн; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів 1 год 1500 грн; складання позовної заяви 2 год 3000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 год 500 грн. Всього 6000 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до суду не надійшло.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), враховуючи конкретні обставини справи, зокрема ціну позову, а також факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що визначений та заявлений у позові розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції в сумі 6 000 грн є завищеним та неспівмірним та не підлягає до стягнення.

Зважаючи на факт часткового задоволення позовних вимог, проведення судового засідання за відсутності представника, суд вважає за доцільне стягнути із відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

На підставі ст.ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 549, 610- 612, 625, 633-634, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 м. Бровари Київська область, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, заборгованість за кредитним договором № 260605 від 18.06.2024 у розмірі 6 639 (шість тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 м. Бровари Київська область, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 398 (одна тисяча триста дев`яносто вісім) гривень 55 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42649746, адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 м. Бровари Київська область.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяС. А. Асташев