Decision № 141106739, 02.11.2026, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"02" листопада 2026 р. Справа № 924/892/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І. розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства "Адепт-Комплект" м. Одеса (вх.№05-08/3960/26 від 22.10.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства "Адепт-Комплект" м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛВІНБРІЗ" м. Хмельницький

про стягнення 3251596,00грн суми попередньої оплати, 325159,60грн штрафу, 854539,99грн інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2026 у справі №924/892/26 (суддя В.О. Кочергіна) позов Приватного підприємства "Адепт-Комплект" м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛВІНБРІЗ" м. Хмельницький про стягнення 3251596,00грн суми попередньої оплати, 325159,60грн штрафу, 854539,99грн інфляційних втрат задоволено. Стягнуто з ТзОВ "БОЛВІНБРІЗ" м. Хмельницький на користь ПП "Адепт-Комплект" м. Одеса 3251596,00грн попередньої оплати, 325159,60грн штрафу, 854539,99грн інфляційних втрат, 53175,55грн витрат по оплаті судового збору.

Представники учасників справи не приймали участі в судовому засіданні 19.10.2026.

22.10.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-08/3960/26) про ухвалення додаткового рішення, про стягнення з ТзОВ "БОЛВІНБРІЗ" на користь ПП "Адепт-Комплект" понесені витрати на правничу допомогу. До заяви долучено докази, в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Крім цього, 23.10.2026 представником позивача надіслано до суду додаткові пояснення до заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.№05-08/3979/26), в яких просить суд стягнути з відповідача 20000,00грн витрат на правничу допомогу.

Судом враховується, що 19.10.2026 представником позивача надіслано до суду заяву (вх.№05-22/8667/26), в якій окрім іншого, повідомив, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані до суду протягом 5-ти днів.

Крім цього, позивачем у позовній заяві зазначено про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких буде підтверджений належними доказами.

Ухвалою суду від 23.10.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №924/892/26 та встановлено відповідачу строк для подання до суду письмової позиції щодо поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу до 30 жовтня 2026 року включно.

Станом на 02.11.2026 до суду від відповідача не надходило письмової позиції щодо поданої позивачем заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи заяву Приватного підприємства "Адепт-Комплект" м. Одеса (вх.№05-08/3960/26 від 22.10.2026) про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення витрат на правничу допомогу, судом враховується таке.

За змістом ч.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною першою ст. 221 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000грн представником позивача надано до суду: Договір про надання правової допомоги від 25.11.2025; Акт виконаних робіт (Додаткова угода №1) від 25.11.2025; Ордер серія ВН №1762026 від 13.08.2026.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як стверджується з матеріалів справи, 25 листопада 2025 року між адвокатом Палицею А.В. (адвокат) та Приватним підприємством "Адепт-Комплект" (замовник) укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно з п.п.1.1, 1.2 Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язаний оплатити послуги у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень, представляє інтереси замовника в Господарському суді Хмельницької області з питань стягнення заборгованості з ТОВ "БОЛВІНБРІЗ" з наданими стороні ГПК України правами, в тому числі з правом підпису та отримання-подачі всіх процесуальних документів.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в суді першої інстанції (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.п.3.1, 4.1 Договору, за правову допомогу, передбачену в пп.1.2 абзацу а) замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 20000грн. Замовник здійснює оплату за цим Договором в безготівковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок адвоката.

Договір від 25.11.2025 підписаний адвокатом Палицею А.В. та від замовника - директором Чумаком В.О., а також скріплений відтиском печаток сторін.

Згідно наявного в матеріалах справи Акту виконаних робіт від 25.11.2025 адвокатом було надано правову (правничу) допомогу на суму 20000грн, а саме, підготовка та направлення претензії відповідачу, в порядку досудового врегулювання спору; підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості до суду; участь в судових засіданнях під час розгляду справи.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Надання Приватному підприємству "Адепт-Комплект" адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/892/26 адвокатом Палицею А.В. підтверджується Договором про надання правової допомоги від 25.11.2025; Актом виконаних робіт (Додаткова угода №1) від 25.11.2025; Ордером серія ВН №1762026 від 13.08.2026.

Як стверджується матеріалами справи, представником позивача адвокатом Палицею А.В. подано до суду через систему "Електронний суд" та підписано електронним цифровим підписом: позовну заяву від 14.08.2026; заяву про усунення недоліків від 25.08.2026; заяву про участь у справі в режимі відеоконференції від 17.09.2026; заяву про долучення доказів від 16.10.2026; заяву про розгляд справи без участі представника від 19.10.2026; заяву про ухвалення додаткового рішення від 22.10.2026; додаткові пояснення від 23.10.2026.

Крім цього, представник позивача адвокат Палиця А.В. приймав участь в підготовчому засіданні 23.09.2026 та в судовому засіданні 19.10.2026 (в режимі відеоконференції) в Господарському суді Хмельницької області.

Таким чином, позивачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правничої допомоги під час розгляду справи №924/892/26 у Господарському суді Хмельницької області.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача адвокат Палиця А.В. у заяві про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення витрат на правничу допомогу просив суд стягнути з відповідача судові витрати понесені у зв`язку із розглядом справи у суді у сумі 20000грн.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права. Правові позиції Верховного Суду щодо співмірності судових витрат із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності викладені у постановах №909/371/18 від 25.06.2019, №916/2102/17від 20.05.2019.

Судом також враховується, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п.135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2024 у справі № 922/1964/21, п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 ГПК України.

Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічні правові висновки викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Дослідивши та проаналізувавши подані докази в підтвердження понесених витрат, зважаючи на предмет, підставу позовних вимог, доказову базу наявну в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до категорії справ із незначною складністю, судова практика щодо яких є сформованою та однозначною.

Враховуючи критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність їх розміру, співмірність та пропорційність, керуючись принципом верховенства права, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 200000грн є неспівмірними, не відповідають критерію реальності таких витрат, дійсності та розумності їхнього розміру та не повинні становити надмірний тягар для іншої сторони, виходячи з обставин даної справи.

З урахуванням викладеного, на думку суду, справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених Приватним підприємством "Адепт-Комплект" м. Одеса до 10000грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 235, 244, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного підприємства "Адепт-Комплект" м. Одеса (вх.№05-08/3960/26 від 22.10.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №924/892/26 про стягнення 20000грн витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛВІНБРІЗ" (29019, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Хмельницький, вул. Нижня Берегова, будинок 42/2, код ЄДРПОУ 42066509) на користь Приватного підприємства "Адепт - Комплект" (65098, м. Одеса, вул. Іоганна Гена, буд.19, код ЄДРПОУ 33316835) 10000грн (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

Видати наказ.

У решті заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 02.11.2026.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 4 примірники:

1-до справи (в паперовому екземплярі),

2-позивачу (до електронного кабінету),

3-4-відповідачу (електронна пошта bolvinbriz@ukr.net; 29019, м. Хмельницький, вул.Нижня Берегова, будинок 42/2 рекомендованим).