Court ruling № 141106293, 02.11.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"02" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3146/26

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Рильова В.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАН" про закриття провадження у справі (вх.№26300 від 23.10.2026) та заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про закриття провадження у справі (вх.№26266 від 23.10.2026) у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СТАН"(місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, буд.6 А; код ЄДРПОУ:24140651)доКомунального підприємства "Харківські теплові мережі" (місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд.11; код ЄДРПОУ: 31557119)простягнення 98 594,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАН" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (відповідач) заборгованості у розмірі 98 594,88 грн. ( інфляційні втрати у розмірі 82 208,47 грн., 3% річних у розмірі 16 386,41 грн.)

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 судом позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАН" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/3146/26. Справу № 922/3146/26 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

14.09.2026 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі (вх.№22482 від 14.09.2026), в якій останній просить під час ухвалення рішення зобов`язати відповідача в особі тимчасово виконуючої обов`язки генерального директора Слизченко Єлизавети Вікторівни подати до Господарського суду Харківської області у строк, визначений судом, звіт про виконання рішення суду. Заяву обґрунтовано ст. 129-1 Конституції України, ч. 5 ст. 345-1, ст. 345-2 ГПК України, згідно з якими, якщо відповідачем є суб`єкт господарювання комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою позивача може зобов`язати його подати звіт про виконання рішення суду. Позивач послався на те, що контроль за виконанням судових рішень є конституційною функцією суду, яка не є виконавчою дією та не підпадає під законодавчий мораторій, а також на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 07.05.2024 у справі № 160/5259/20. Позивач зазначив, що рішення у справі № 922/1488/21 станом на день звернення до суду не виконане у повному обсязі, що свідчить про ризик невиконання рішення і у цій справі.

21.09.2026 до Господарського суду Хакрівської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№23242 від 21.09.2026). Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши, що виконання рішення у справі № 922/1488/21 здійснюється в межах зведеного виконавчого провадження з дотриманням черговості та пропорційності розподілу коштів, визначених ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач стверджує, що неможливість своєчасного виконання зумовлена об`єктивними обставинами: державним регулюванням тарифів та невідшкодуванням різниці в тарифах, спрямуванням 65% коштів від споживачів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», зростанням заборгованості споживачів, збитками підприємства, а також пошкодженням об`єктів критичної інфраструктури внаслідок збройної агресії рф. Крім того, відповідач заявив про пропуск позивачем строку позовної давності, вказавши на відсутність доказів неможливості звернення до суду в установлений строк, та заперечив проти вимоги про стягнення 3% річних з 03.09.2026 до моменту виконання рішення, оскільки зазначення формули нарахування відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України є правом, а не обов`язком суду.

24.09.2026 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№23509 від 24.09.2026). У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що факт прострочення, розмір основного боргу (107 824,74 грн) та строк оплати встановлені рішенням у справі № 922/1488/21 і відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України повторно не доказуються. Позивач вказав, що наявність судового рішення чи відкриття виконавчого провадження не припиняє грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова ВП ВС від 04.06.2019 у справі № 916/190/18). За його доводами, ст. 625 ЦК України не передбачає підстав звільнення боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, а інфляційні втрати та 3% річних мають компенсаційний характер, не залежать від вини боржника та не підлягають зменшенню судом (постанови ВП ВС від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, постанови КГС ВС у справах № 904/4334/22, № 917/991/22, № 910/18091/23, № 902/43/24). Також позивач стверджував, що позовну давність не пропущено, оскільки вона була продовжена на строк дії карантину та воєнного стану, а надалі її перебіг зупинявся на строк дії воєнного стану (п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).

23.10.2026 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№26300 від 23.10.2026). Позивач зазначив, що 22.10.2026 відповідач сплатив 101 257,58 грн, з яких інфляційні втрати та 3% річних у розмірі 98 594,88 грн і судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.10.2026 № 9860. Також 22.10.2026 здійснено оплату за рішенням у справі № 922/1488/21 (платіжна інструкція № 9859, ВП № 66525054), виконавче провадження щодо якого закінчено постановою від 23.10.2026. Крім того, Позивач зазначив, що внаслідок цього відпали підстави для встановлення судового контролю, про що він просив заявою від 11.09.2026. Також, позивач просив вирішити питання про повернення йому з Державного бюджету України судового збору в розмірі 2 662,40 грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

23.10.2026 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№26266 від 23.10.2026), в якій останній просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на добровільну сплату відповідачем 22.10.2026 інфляційних втрат і 3% річних у розмірі 101 257,28 грн (платіжна інструкція № 9860) та заборгованості за рішенням суду у справі № 922/1488/21 (платіжна інструкція № 9859).

Розглянувши вказані вище заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Як неодноразово зазначав Верховний суд (зокрема у Постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20), суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи факт сплати відповідачем позивачу інфляційних втрат і 3% річних у розмірі 98 594,88 грн. та судового збору у розмірі 2 662,40 грн., а у загальному розмірі 101 257,28 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9860 від 22.10.2026 , суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі № 922/3146/26.

Крім того, з огляду на те, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору, рішення у справі судом не ухвалюється, а тому підстави для встановлення судового контролю за його виконанням відсутні, і заява позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Питання про повернення позивачу з державного бюджету судового збору, сплаченого при поданні даного позову, буде вирішено в окремому процесуальному документі.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАН" про закриття провадження у справі (вх.№26300 від 23.10.2026) та заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про закриття провадження у справі (вх.№26266 від 23.10.2026) - задовольнити.

Закрити провадження у справі № 922/3146/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАН" до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 98 594,88 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу складено та підписано 02.11.2026.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/3146/26